ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 823/18/14
адміністративне провадження № К/9901/40547/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Дашутіна І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства ``Черкасиобленерго`` на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 (головуючий суддя - Парінов А. Б., судді: Грибан І. О., Губська О. А.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ``Черкасиобленерго`` до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 04.02.2014 позов товариства задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 09.09.2013 №0003922301 про збільшення товариству суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1' 052' 823 грн, в тому числі за основним платежем - 701' 882 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 350' 941 грн, та від 09.09.2013 №0003932301 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 1' 047' 383 грн, в тому числі за основним платежем - 698' 255 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 349' 128 грн.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.05.2014, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.08.2014, скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Товариство звернулось до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 за нововиявленими обставинами.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.03.2017 заяву товариства залишив без задоволення з огляду на те, що вказані товариством обставини за своєю юридичною суттю не є нововиявленими.
Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції від 16.03.2017 та постанову цього ж суду від 13.05.2014 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.09.2013 про збільшення товариству суми грошового зобов`язання з ПДВ на 650' 000 грн, в тому числі за основним платежем - 433' 333 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 216' 667 грн.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.08.2014 відкрив у цій справі касаційне провадження №К/800/19844/17 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017.
Відповідач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України та інших законодавчих актів``, яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ``Перехідні положення`` КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи позивача, судове рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України (у редакції закону на час перегляду постанови суду апеляційної інстанції у зв`язку з нововиявленими обставинами) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Частиною другою цієї статті визначений перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
За змістом вказаних норм нововиявленими є обставини, які одночасно відповідають таким ознакам: вони існували на момент прийняття судового рішення, заяву про перегляд якого подано; вони не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду під час судового процесу.
Позивач як на підставу перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 за нововиявленими обставинами посилався на обставини, встановлені постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2013 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 в іншій справі (справа №5011-7/13420-2012 за позовом ПАТ``Черкасиобленерго`` до ТОВ``Пром-Техно Група``, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики про стягнення 2' 600' 000 грн). Київський апеляційний господарський суд постановою від 30.11.2016 у справі №5011-7/13420-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 про часткове задоволення позов скасував та відмовив у задоволенні позову ПАТ``Черкасиобленерго`` про стягнення 2' 600' 000,00 грн сплаченої орендної плати за електротехнічне обладнання з тих підстав, що ціноутворення за договором оренди електротехнічного обладнання із ТОВ``Пром-Техно-Груп`` є вільним, оскільки орендоване товариством майно не є електричними мережами, а є окремим електротехнічним обладнанням, і у цьому випадку не застосовується Методика обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) України від 12.06.2008 №691. Такі висновки суд зробив на підставі оцінки доказів - висновку комплексної судової товарознавчої експертизи від 21.06.2012 №331,424/15-23, висновку судово-товарознавчої експертизи від 30.12.2013 №29, договору купівлі-продажу від 27.05.2011 №6 щодо придбання ТОВ ``Пром-Техно Група`` частини електротехнічного обладнання - електроустановки, а не електричної мережі в цілом. Тому, на переконання позивача, суд апеляційної інстанції постановою від 13.05.2014 у справі №823/18/14 помилково відмовив в частині позовних вимог, підтримуючи позицію контролюючого органу, що позивач завищив витрати на оренду електротехнічного обладнання у порівнянні з нормативно установленим розміром таких витрат шляхом укладення з ТОВ``Пром-Техно-Груп`` договору оренди від 31.10.2011 №43-02/21 за ціною 2' 600' 000 грн, а не договору про спільне використовування технологічних мереж з граничним розміром витрат на оплату використання електротехнічного обладнання у сумі 59' 990 грн, обчисленого відповідно до правил Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж.