Постанова
Іменем України
24 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 522/18403/16-ц
провадження № 61-2952св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представницею ОСОБА_3 , на постанову Одеського апеляційного суду від 17 січня 2023 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Князюка О. В., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 10 серпня 2001 року по 17 червня 2015 року вона з ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу проживає з нею та знаходиться на її повному матеріальному утриманні.
ОСОБА_2 проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, участі у вихованні дитини не приймає, офіційно не працевлаштований, постійного місця проживання не має, не має реєстрації, веде розгульний спосіб життя, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, ухиляється від виконання батьківських обов`язків із виховання та утримання дитини.
Не змінилося ставлення відповідача до дитини і після перенесення нею хвороби у листопаді 2015 року. Після цього через ненадання відповідачем дозволу на виїзди дитини за кордон для участі у спортивних танцювальних змаганнях призвело до втрати такої можливості і зменшення інтересу до спорту. Всі ці обставини на думку свідчать про ухилення батьком від виконання своїх обов`язків, піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя.
З урахуванням викладеного, позивач просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суди неодноразово розглядали цю справу.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року, позов задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що з кінця 2015 року ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків із виховання та утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: матеріально не забезпечує необхідними засобами, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти, перешкоджає у здійсненні можливості відвідування дитиною іншої країни для її спортивного, духовного розвитку і розширення світогляду, у зв`язку з чим це негативно вплинуло на психіку дитини. Також суд погодився з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року та скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Передаючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив із того, що оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, усіх фактичних обставин для правильного вирішення справи суд не встановив, не визначився чи свідомо та умисно ОСОБА_2 ухилявся від виконання вказаних обов`язків, ураховуючи пояснення відповідача та чи є рішення суду таким, що ухвалене в інтересах дитини. Установлення таких фактичних обставин справи має важливе значення для правильного її вирішення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2022 року позов задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Роз`яснено, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що питання позбавлення батьківських прав розглядається у судах із 2016 року та за весь час відповідач не змінив своєї поведінки та свого ставлення до дитини, він продовжує ухиляться від виконання своїх обов`язків із виховання дитини, не піклуються про неї, поводить себе жорстко та агресивно відносно неї, не бажає змінювати свою поведінку для налагодження взаємовідносин з донькою. Все це свідчить про винну поведінку батька та свідоме нехтування своїми обов`язками.
Відповідач свідомо та умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зневажає та знецінює її потреби та інтереси. У результаті чого, дитина втратила психоемоційний зв`язок до відповідача і не вважає його своїм батьком. Всі дії, які ОСОБА_2 робить по відношенню до ОСОБА_5 направлені не на налагодження відносин з донькою, а для захисту своїх інтересів та для особистого задоволення у спорі, який виник між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поза межами цієї цивільної справи. На думку суду, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. З урахуванням свідомого вибору дитини щодо припинення будь-яких відносин з батьком, подальше примусове збереження прав та обов`язків відповідача як батька у відношенні доньки, не відповідає її інтересам, а також її власному бажанню.
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 січня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що сторони не досягли згоди щодо форми участі батька у вихованні дитини і мати дитини створювала перешкоди батьку в участі останнього у вихованні дитини та спілкуванню батька та дочки.
Між батьками дитини існує тривалий конфлікт особистого характеру, який зачіпає і особистість самої дитини. Сам факт звернення відповідача до органу опіки та піклування у 2016 році із заявою про визначення способу участі у вихованні дитини шляхом визначення часу зустрічі з нею, свідчить про зацікавленість батька налагодити контакт з дитиною і приймати участь у її вихованні.
Відповідач надав докази, що він відкрив банківський рахунок на ім`я дитини, про що повідомив позивача і під час розгляду справи про позбавлення його батьківських прав і стягнення з нього аліментів на утримання дитини, перераховував протягом кількох місяців на банківський рахунок грошові кошти, які однак залишились не використаними.
Непорозуміння між батьками не може бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки у рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їхніх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків, що узгоджується з висновком Верховного Суду у справі № 320/5094/19.
Посилання позивача здійснення відповідачем домашнього насильства, як однієї з підстав для позбавлення його батьківських прав, є неспроможними через відсутність складу адміністративного правопорушення за статтею домашнє насильство у діях ОСОБА_2 . Адміністративні правопорушення, вчинені ОСОБА_2 і вина якого доведена в судовому порядку відбулися до 2015 року, коли відповідач перебував у шлюбі з позивачем і зміст судових рішень не свідчить, що ці адміністративні правопорушення скоєні відповідачем за участі чи в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_6 і несли загрозу її фізичному або психічному здоров`ю або її життю.
Думка неповнолітньої ОСОБА_4 була заслухана в судовому засіданні з порушенням вимог частини третьої статті 232 ЦПК України у присутності обох батьків, між якими існує тривалий конфлікт, що могло створювати потенційний психологічний тиск на дитину, для якої авторитет матері є пріоритетним, оскільки дитина проживає з матір`ю весь час після розлучення батьків у 2015 році.
Висновок органу опіки про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_5 не є достатньо обґрунтованим з огляду на те, що він не містить переконливих висновків щодо доцільності позбавлення батька батьківських прав.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2023 року представниця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 234/19213/17, від 20 березня 2021 року у справі № 542/1428/18.
Також, у касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень заявниця посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначає, що апеляційний суд: розглянув і вирішив справу неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України); не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України); встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 10 серпня 2001 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 17 червня 2015 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси розірвано.
Від шлюбу у сторін є донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю.
Спілкування між батьком ОСОБА_2 та його донькою ОСОБА_4 припинилися з жовтня 2015 року. У травні 2016 року позивачка зверталась до суду з вимогами про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без з годи батька.
ОСОБА_4 професійно навчалася в клубі бальних танців «Радуга». Згідно з наказом Управління у справах фізичної культури та спорту від 21 вересня 2015 року № 176 ОСОБА_4 присвоєно спортивний розряд «Кандидат у майстри спорту», дівчинка постійно приймала участь у спортивних змаганнях, про що свідчать дипломи про нагородження.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2016 року у справі № 522/3668/16-ц надано дозвіл малолітній дитині - ОСОБА_4 на тимчасові виїзди за кордон у будь-які країни світу у супроводі матері ОСОБА_1 , без дозволу (згоди) та супроводу батька ОСОБА_2 до досягнення ОСОБА_4 шістнадцятирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2016 року заочне рішення у зв`язку зі зверненням ОСОБА_2 із заявою про його перегляд скасоване, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Дозвіл ОСОБА_1 на виїзд дитини за кордон від 27 липня 2016 року направлявся на адресу ОСОБА_1 поштою та повернувся до відправника у зв`язку з його неотриманням адресатом.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2016 року за заявою ОСОБА_1 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон дитини залишено без розгляду.
Листом директора КСТ «Радуга» від 28 вересня 2017 року № 95/17 підтверджено, що через ненадання письмової згоди батьком ОСОБА_2 дозволу на виїзд доньки за кордон, ОСОБА_4 не змогла прийняти участь у турнірах «Chisanan Stars 2015» та «Eurodisneyland, Paris, France» у 2015 році, у 2016 році «Париж - Open Winter Tatry Cup» у 2017 році, «Datch Open Championchip», «Italy Cervia», «Dance Festival 2017», «Assen 2017 Paris 2017». У зв`язку з цим, її партнер з танців був вимушений поїхати на турніри з іншою партнеркою та відвідувати з нею турніри та змагання. Також, у листі зазначено, що ОСОБА_4 не змогла знайти іншого партнера та тренується без нього, що негативно впливає на її спортивний результат, самооцінку та завдає суттєвих душевних страждань, так як у дитини є талант до танців, який потрібно підтримувати для ще більш високих результатів. ОСОБА_1 створює усі необхідні умови для спортивних тренувань, забезпечує матеріальну технічну базу, здійснює оплату членських внесків, є членом батьківської ради, активно допомагає діяльності клубу в проведенні дитячих конкурсів та змагань. Батько ОСОБА_2 жодного разу впродовж 2016-2017 років не був присутнім на турнірах та змаганнях своєї доньки, участі в спортивному вихованні доньки не приймав, оплат за тренування доньки не здійснював та не був присутнім на батьківських зборах клубу.
Коровай ОСОБА_6 навчається в Одеській приватній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів «Крок» (ліцей), за навчання у якій за період із 2015- 2022 роки сплачувала лише мати дитини ОСОБА_1 .
За змістом листа Одеської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів «Крок» від 09 серпня 2016 року № 366 батько дитини ОСОБА_2 оплату навчання дитини не проводив та на батьківські збори не з`являвся. За навчання доньки у школі сплачує мати.
Приморським районним судом м. Одеси здійснювався розгляд справи № 522/2364/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання способів участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , під час якої 11 січня 2017 року ОСОБА_2 отримав висновок органу опіки та піклування від 30 грудня 2016 року № 01-11/182, відповідно до якого зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати зустрічам та спілкуванню батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , та визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки шляхом встановлення систематичних зустрічей щосереди з 16 год 30 хв до 18 год 00 хв у присутності матері ОСОБА_1 , який судом залишений без розгляду на підставі заяви ОСОБА_2 від 11 липня 2018 року.
У лютому 2019 року ОСОБА_2 вдруге звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї (справа № 522/2593/19).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати спілкуванню та вихованню ОСОБА_2 із ОСОБА_4 , визначивши спосіб участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з дитиною кожної суботи з 16 год 30 хв до 18 год 00 хв.
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_7 задоволено, постанову Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року скасовано, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2019 року залишено в силі (справа № 522/2593/19).
25 січня 2022 року Першим Приморським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2019 року, яким зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати спілкуванню та вихованню ОСОБА_2 із дитиною.
19 лютого 2022 року державним виконавцем складений акт про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , 19 лютого 2022 року ОСОБА_1 не вчиняла перешкод зустрічі ОСОБА_2 із дитиною. Акт підписаний державним виконавцем Борисовець В. В. та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без заперечень.
ОСОБА_5 проходила лікування з програми рефракційної терапії на обох очах в офтальмологічній клініці ТОВ «Ексімер Одеса», та проходила курс апаратного лікування підвищеної ефективності (03, 16 березня та 21 жовтня 2015 року); масаж комірної зони та спини (03, 16 березня та 21 жовтня 2015 року); підбір контактних лінз (17 березня 2015 року).
Згідно з договором від 15 березня 2016 року № 6855/15-02, укладеного між директором ТОВ «Ексімер Одеса» та ОСОБА_1 , вартість послуг терапії склала 10 890, 00 грн.
Відповідно до акта надання послуг від 05 серпня 2016 року № 49 позивачка сплатила на користь ТОВ «Ексімер Одеса» за послуги з комплексного діагностичного обстеження; курс апаратного лікування підвищеної ефективності; масаж; програму «Парагон» на обидва ока»; потворне комплексне діагностичне обстеження; вивідних шляхів. На період лікування з ОСОБА_4 знаходилась її мати ОСОБА_1 , батько дитини не приймав участі в лікуванні дитини та не цікавився її станом.
Довідкою Одеської обласної дитячої клінічної лікарні, ОСОБА_4 підтверджено, що із 30 березня 2016 року до 10 травня 2016 року проходила амбулаторне лікування та знаходилася під наглядом педіатра з приводу алергічного дерматиту. Лікування та обстеження забезпечувала мати, батько дитини не цікавився станом дитини та не приймав участі у лікуванні.
29 листопада 2016 року ОСОБА_4 також проходила обстеження в Одеській обласній дитячій клінічній лікарні з приводу диспанкреатизму, з якою була присутня мати.
У жовтні 2016 року дитина відвідувала дитячого хірурга Медичного центру «Медікал», де надавалися послуги з рентгенографії кисті.
У період із 05 до 10 січня 2017 року ОСОБА_4 проходила лікування в педіатричному відділенні в Одеській обласній дитячій клінічній лікарні. Лікування дитина проходила за участі матері, батько дитини станом здоров`я дитини не цікавився.
За інформацією, наданою ПАТ «Укрпошта» від 20 вересня 2017 року, за період із 01 березня до 19 вересня 2017 року надходження та видача переказів (аліментів) на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не значиться.
23 травня 2017 року ОСОБА_2 відкрито банківський рахунок у ПАТ АБ «Південий» на ім`я малолітньої ОСОБА_4 . Заявою відповідача від 23 травня 2017 року ОСОБА_2 надав згоду позивачу на вчинення будь-яких дій на власний розсуд щодо управління рахунком № НОМЕР_1 , який належить дочці, у тому числі на отримання коштів. Відповідно до відомостей ПАТ АБ «Південний» про рух коштів за банківським рахунком № НОМЕР_1 за період із 23 травня 2017 року до 10 липня 2018 року відповідачем з дати відкриття рахунку і до 07 березня 2018 року здійснено 6 переказів на загальну суму 7 500 грн.
Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт» надано характеристику відповідача від 30 травня 2017 року, згідно з якою останній позитивно характеризується як мешканець будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Листом від 02 січня 2018 року № 263а/з/41/13/01-18 Управління патрульної поліції в Одеській області повідомило, що відносно відповідача складено чотири адміністративні протоколи та шість постанов щодо порушень правил безпеки дорожнього руху, у тому числі двох протоколів за частиною першою статті 130 КУпАП України (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) з вилученням посвідчення водія.
Висновком Одеського обласного інституту удосконалення вчителів від 05 серпня 2016 року № 6983 стосовно психоемоційного стану малолітньої ОСОБА_4 та встановлення її особистої прихильності до батьків, встановлено, що значущим дорослим та головним членом родини ОСОБА_4 визначає матір, з якою їй емоційно комфортно та психологічно безпечно. Матір дівчинки цікавилася процедурою та результатами діагностики, прислухалася до рекомендацій психолога. ОСОБА_2 не звертався до Центру практичної психології та соціальної роботи Одеського обласного інституту удосконалення вчителів із запитом щодо участі у діагностиці ОСОБА_4 . Виходячи з результатів діагностування ОСОБА_4 та з метою підтримки наявного стабільного емоційного стану дитини психологом Центру практичної психології і соціальної роботи інституту рекомендовано не включати ОСОБА_4 до конфліктної ситуації між батьками, а також не порушувати умови перебування дитини з матір`ю та не змінювати звичний спосіб життя.
Згідно з висновком Центру практичної психології та соціальної роботи інституту від 02 жовтня 2017 року № 547, здійсненого на підставі звернення Служби у справах дітей Одеської міської ради, під час бесіди ОСОБА_4 демонструвала позитивне ставлення до спілкування, гарний настрій, відкритість, поводилась спокійно та невимушено. Опосередковане дослідження сімейних стосунків надало змогу зробити висновок, що членами своєї родини ОСОБА_4 визначає матір, бабу та діда зі сторони матері. У ситуаціях вибору дівчинка постійно виявляє бажання знаходитися ближче до матері і якнайдалі від батька. Зазначено про певний рівень негативних емоцій по відношенню до батька. Рекомендовано не включати ОСОБА_4 до конфліктної ситуації між батьками, а при прийнятті рішення щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 врахувати інтереси дівчинки.
Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 06 листопада 2017 року № 01-11/2041 року враховуючи позитивне рішення членів ради опіки та піклування, з метою захисту законних прав та інтересів малолітньої дитини, враховуючи думку малолітньої ОСОБА_4 , відповідно до статей 19, 164, 165, 166, 171 СК України, Закону України «Про охорону дитинства», Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_4 .
Під час судового розгляду справи у судовому засіданні у суді першої інстанції ОСОБА_4 у присутності батьків, представника Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради надала пояснення у яких дитина зазначила, що проживає разом з матір`ю, вітчимом та молодшим братом. Відповідача своїм батьком вона не вважає, жодних почуттів до нього не відчуває. Таке ставлення до відповідача у дитини викликано його поведінкою після розлучення з матір`ю. Батько припинив з нею зустрічі та спілкування, заблокував від неї дзвінки та соціальні мережі. Коли вона перебувала у лікарні у зв`язку з хворобою, вона зателефонувала батьку, хотіла його бачити, бо їй було погано і вона потребувала його допомоги, проте він не прийшов. Пояснила, що не хоче його бачити і спілкуватися, оскільки він з 10 років не приймає участі у її вихованні, не цікавиться її навчанням та станом здоров`я, матеріально не забезпечує. Батько відмовився надавати згоду на її виїзд за кордон, проте вона хотіла їздити на спортивні змагання з бальних танців та на відпочинок для розширення світогляду. Через відмову батька надати згоду на її виїзд за кордон, вона втратила можливість участі у спортивних змаганнях з бальних танців та була вимушена припинити спортивну кар`єру. Крім того, вони випадково зустрілися з батьком на вулиці та на концерті в ТЦ «Сади Перемоги», проте батько навіть не привітався з нею та зробив вигляд, що не бачить її та сховався від неї. Дитину дуже образила така поведінка батька. Батько приходив до неї у школу разом із адвокатом та вчинив сварку із вчителями, дитині було дуже соромно та прикро. Також пізніше відповідач разом з чоловіками сховалися на другому поверсі її будинку коли вона гуляла з друзями надворі, а потім прослідували за дітьми та повідомили, що мати програла касацію, при цьому здійснювали тиск на неї, аудіо та відео фіксацію. Дитина була налякана, просила піти, проте вони продовжували розмову та зйомку. Відповідач з`явився до дитини у двір її будинку та погрожував їй поліцією, сказав, якщо вона не буде з ним спілкуватися, поліція примусить її. Ці обставини викликали у дитині стрес. Дитина пояснила, що через зазначені обставини відвідувала психологів та судових експертів. Також пояснила, що під час спільного проживання відповідача з ними, відповідач у її присутності підіймав руку на матір. В її вихованні участі не приймав. Одного разу відповідач у присутності доньки сів за кермо автомобіля після вживання алкоголю та рухаючися задній ходом в`їхав у стовп на паркінгу, чим налякав дитину. Поліцію не викликав, самовільно покинув місце ДТП. Вона не вважає його батьком і просила позбавити його батьківських прав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 листопада 2021 року серії ВАБ 907490, складеного Відділом поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, 06 листопада 2021 року о 16 год 30 хв ОСОБА_2 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї доньки ОСОБА_4 , а саме всупереч її волевиявлення примушував її спілкуватися з ним, що спричинило стрес для дитини.
31 сiчня 2022 року постановою Приморського районного суду м. Одеси, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі частини першої статті 247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2021 року в адміністративній справі залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновком районного суду, який закрив провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, через невстановлення наявності в діях ОСОБА_2 обов`язкового елементу складу адміністративного правопорушення, його об`єктивної сторони - ознак психологічного насильства.
Допитані як свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 пояснили, що відповідач не приділяв належної уваги дитині, ігнорував її бажання та інтереси, уникав спілкування з дитиною, не відповідав на її дзвінки та повідомлення, при випадковій зустрічі робив вигляд, що не бачить дитину, не вітався з нею, і йшов далі. В іншій раз відповідач приходив до будинку де мешкає дитина і зустрівши у дворі будинку погрожував дитині поліцією за те, що вона не бажає з ним спілкуватися і заявляв, що примусить дитину до спілкування з ним.
Свідки ОСОБА_11 (класний керівник), ОСОБА_12 (лікар) у судовому засіданні дали показання про те, що навчанням та лікуванням (профілактикою хвороб) дитини займається виключно мати дитини. Батько дитини участі, як такої, у цьому не приймає.