Постанова
Іменем України
24 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 200/18309/18
провадження № 61-360св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2022 року у складі судді Цитульського В. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування запису про державну реєстрації права власності та здійснення державної реєстрації права власності.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він 31 серпня 2007 року придбав квартиру АДРЕСА_1 шляхом укладання договору купівлі-продажу з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
31 серпня 2007 року між ним та ПАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір та договір іпотеки. Право власності на вказану квартиру за ним зареєстроване у встановленому законом порядку.
03 березня 2018 року він дізнався, що право власності на його квартиру зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міхеєвою Т. М.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2017 року у справі №202/3470/17 право власності на спірну квартиру визнано за ОСОБА_3 , а також визнано недійсним та припинено договір іпотеки від 31 серпня 2007 року № 8/2007/840-К/1296-Н. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2018 року заочне рішення Індустірального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2017 року скасовано. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2018 року передано цивільну справу за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду. Ухвала суду набрала законної сили та не оскаржувалася.
Таким чином право власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 зареєстроване на підставі заочного рішення суду, яке було скасоване, а отже підстава за якою ОСОБА_3 набуто право власності на квартиру, відпала.
З відомостей із реєстру нерухомості встановлено, що спірну квартиру вже декілька разів перепродано та останнім власником спірної квартири є ОСОБА_2 .
Враховуючи наведені обставини, позивач просив суд:
- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 на його користь квартиру АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис від 25 липня 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (номер запису про право власності 27202247) на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,7 кв. м, житловою площею 38,4 кв. м, в житловому будинку літ. А-16, яка складається з: 1 - коридор, 2, 5, 6 - житлові кімнати, 3, 9 - кладова, 4 - кухня, 7 - ванна, 8 - туалет, І - лоджія;
- здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,7 кв. м, житловою площею 38,4 кв. м, в житловому будинку літ. А-16, яка складається з: 1 - коридору, 2, 5, 6 - житлових кімнат, 3, 9 - кладової, 4 - кухні, 7 - ванної, 8 - туалет, І - лоджії. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи вимоги про витребування майна, суд першої інстанції виходив з того, що належне позивачу майно вибуло з його володіння поза його волею з порушенням норм чинного законодавства та набуте відповідачем без відповідних на те правових підстав.
Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру та здійснення державної реєстрації права власності за позивачем, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2022 року скасовано в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування запису, в цій частині постановлено нове рішення про задоволення вимог.
Скасовано запис від 25 липня 2018 року № 42233558, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (номер запису про право власності 27202247) на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,7 кв. м, житловою площею 38,4 кв. м, в житловому будинку літ. А-16, яка складається з: 1 - коридор, 2, 5, 6 - житлові кімнати, 3, 9 - кладова, 4 - кухня, 7 - ванна, 8 - туалет, І - лоджія. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що належне позивачу нерухоме майно вибуло з його володіння поза його волею з порушенням норм чинного законодавства та в подальшому набуте відповідачем без достатніх на те правових підстав, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про витребування у відповідача на користь позивача спірної квартири.
Враховуючи, що судом задоволено вимогу про витребування нерухомого майна у відповідача на користь позивача, тому підлягає задоволенню вимога про скасування запису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б. про державну реєстрацію права власності відповідача на спірну квартиру.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У січні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 2-4352/11, від 16 грудня 2020 року у справі № 496/3663/16.
У березні 2023 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду та їх оцінці.
У квітні 2023 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_10 подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що у спірних правовідносинах майно вибуло з володіння позивача на підставі заочного рішення, яке у подальшому скасовано, а тому позивач має право витребувати таке майно від відповідача. Посилання у касаційній скарзі на не врахування судами висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 2-4352/11, від 16 грудня 2020 року у справі № 496/3663/16-ц, не можуть бути врахованими, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними тим, які виникли у справі № 200/18309/18.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення суду першої інстанції в нескасованій частині та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Обставини, встановлені судами
31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір № 8/2007/840-К/1296-Н, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 92 700,00 доларів США для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 31 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , строком до 02 серпня 2037 року (а. с.18, 19 т. 1).
31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (продавці) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавці зобов`язалися передати майно у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти майно та сплатити за нього обговорену грошову суму. Квартира, що відчужується за цим договором, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ( а. с. 22, 23 т. 1).
31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 31 серпня 2007 року № 8/2007/840-К/1296-Н укладено договір іпотеки № 8/2007/840-К/1296-Н, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а. с. 20, 21 т. 1).
23 жовтня 2012 року право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 зареєстроване у встановленому законом порядку за ОСОБА_1 (а. с.15 т. 1).
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2017 року у справі № 202/3470/17 визнано договір купівлі-продажу квартири, загальною площею 68,7 кв. м, житловою площею 38,4 кв. м, в житловому будинку літ. А-16, яка складається з: 1 - коридор, 2, 5, 6 - житлові, 3, 9 - кладова, 4 - кухня, 7 - ванна, 8 - туалет, І лоджія, за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 01 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсним. Визнано та зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на зазначену квартиру. Визнано недійсним та припинено іпотечний договір від 31 серпня 2007 року № 8/2007/840-К/1296-Н, укладений між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Куліш В. І. за реєстровим № 2203. Скасовано та вилучено заборону № 5585664 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, накладену 31 серпня 2007 року на зазначену квартиру на підставі договору іпотеки від 31 серпня 2007 року № 8/2007/840-К/1296-Н та внесено відомості про виключення квартири із Державного реєстру обтяження нерухомого майна. Припинено та вилучено іпотеку за № 6518104 в Державному реєстрі іпотек, накладену 04 лютого 2008 року, на підставі договору іпотеки від 31 серпня 2007 року № 8/2007/840-К/1296-Н, внесено до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру, щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов`язано органи нотаріату (державним або приватним нотаріусам), які здійснюють функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на зазначену квартиру (а. с. 54, 55 т. 2).
30 червня 2017 року на підставі заочного рішення суду Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2017 року право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_3 (а. с. 26 т. 1).
30 червня 2017 року право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серії та номер № 791, виданим 30 червня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О. С. (а. с. 26 т. 1).
03 листопада 2017 року право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міхеєвою Т. М. (а. с.15, 16 т. 1).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2018 року у справі № 202/3470/17 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2017 року скасовано та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження (а. с. 56, 57 т. 2).