1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

24 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 461/8025/21

провадження № 61-762 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Виконавчий комітет Львівської міської ради,

третя особа - Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2021 року у складі судді Зубачик Н. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року у складі колегії суддів:

Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, про надання житла.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Первинно, житловий будинок АДРЕСА_2 був відомчий і належав Львівському комбінату хлібопродуктів, яке є дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України».

Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 06 серпня 2009 року № 404 затверджено висновок міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради (протокол № 8 § 4 від 28 липня 2009 року) та визнано будинок

АДРЕСА_2 аварійним, що загрожує обвалом. Також цим наказом зобов`язано Львівський комбінат хлібопродуктів вжити заходів щодо виведення будинку з аварійного стану або забезпечити відселення мешканців з цього будинку. Аварійний стан будинку

та небезпечність проживання у ньому підтверджено й технічними висновками за результатами повторного обстеження будинку у 2015 році.

Ухвалою 22 сесії 6 скликання Львівської міської ради від 27 серпня

2015 року № 5104 житловий будинок

АДРЕСА_2 прийнято у власність територіальної громади міста Львова

від є дочірнього підприємства «Львівський комбінат хлібопродуктів» Державної акціонерної компанії «Хліб України». На підставі цієї ухвали

за актом приймання-передачі відомчого житлового будинку на АДРЕСА_2 у власність територіальної громади міста Львова

від 03 червня 2016 року та наказу департаменту житлового господарства

та інфраструктури Львівської міської ради від 08 липня 2016 року № 409 «Про затвердження акта приймання-передачі відомчого житлового будинку АДРЕСА_2 від ДП «Львівський комбінат хлібопродуктів» ДАК «Хліб України» будинок № 9 на вулиці Лемківській передано на баланс Львівської міської ради.

Рішенням Львівської міської ради від 08 червня 2018 року № 616, у тому числі, дозволено розроблення детального плану території у районі АДРЕСА_3 , який згодом було затверджено рішенням Львівської міської ради від 12 жовтня 2018 року № 1103. Даний план передбачав знесення аварійного житлового будинку АДРЕСА_2

та відселення мешканців згідно з нормами чинного законодавства.

Позивач зазначала, що у зв`язку із тривалою бездіяльністю відповідача

по відселенню мешканців із аварійного будинку

АДРЕСА_2 , 16 серпня 2021 року вона змушена була звернутися

до Виконавчого комітету Львівської міської ради із заявою про надання

їй іншого благоустроєного житла взамін квартири АДРЕСА_2 . Однак, їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю квартир і неможливістю на даний час вирішити її житлове питання.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради надати їй інше благоустроєне житло взамін квартири АДРЕСА_4 .

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду

від 22 листопада 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано Виконавчий комітет Львівської міської ради надати

ОСОБА_1 інше благоустроєне житло взамін жилого приміщення квартири АДРЕСА_4 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що будинок, у якому знаходиться квартира позивача, визнано аварійним і таким, що загрожує обвалом, при цьому доказів на підтвердження факту забезпечення позивача житлом відповідачем не надано, а тому наявні правові підстави для зобов`язання відповідача надати позивачу інше благоустроєне житло.

При цьому суди вважали, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з указаним позовом, а тому відхилили заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції

У касаційній скарзі, поданій у січні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Виконавчий комітет Львівської міської ради, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова

від 25 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 22 листопада 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник,

у змісті уточненої касаційної скарги, посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 25 січня 2023 року клопотання Виконавчого комітету Львівської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено.

Поновлено Виконавчому комітету Львівської міської ради строк

на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова

від 25 листопада 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду

від 22 листопада 2022 року.

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради залишено без руху. Запропоновано заявникові уточнити касаційну скаргу

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно

до частини другої статті 389 ЦПК України, з урахуванням вимог статті 392 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги

і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У наданий судом строк Виконавчий комітет Львівської міської ради надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме уточнену касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано цивільну справу

№ 461/8025/21 із Галицького районного суду м. Львова. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Виконавчого комітету Львівської міської ради мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме статті 110, 112 ЖК України, які застосовуються за умови, якщо житло надано особі у користування на підставі договору найму чи приватизовано у порядку, встановленому Законом України

«Про приватизацію державного житлового фонду», а не набуто у власність на підставі договору купівлі-продажу (як у даній справі).

Крім того, у справі, на яку посилається позивач у своєму позові та яка,

на її думку, є аналогічною цій справі, позивачі первинно були наймачами квартири у цьому самому будинку АДРЕСА_2 та у 1997 році набули її у власність шляхом приватизації відомчого житла Львівського комбінату хлібопродуктів згідно з вимогами статті 65-1

ЖК України.

Судами не враховано, що позивач набула право власності на квартиру

на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 23 серпня 2016 року

між ОСОБА_2 , від імені якого діяла ОСОБА_3 ,

та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Скречко М. М., зареєстрованого в реєстрі за № 511, була ознайомлена з технічним станом квартири та погодилася з ним, оглянула квартиру до підписання договору (пункт 10 цього договору). Тому позивач мала обрати інший спосіб судового захисту своїх порушених прав, зокрема, звернутися до осіб, які продали їй аварійне житло з позовом

про визнання правочину недійсним.

Заявник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норма матеріального права у подібних правовідносинах.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Почкіна О. М., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення,

а оскаржувані судові рішення -без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.


................
Перейти до повного тексту