Постанова
Іменем України
20 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 331/4208/18
провадження № 61-2349св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя Міністерства оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2021 року у складі судді Антоненко М. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А.. Крилової О. В., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (далі - КЕВ м. Запоріжжя) про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправними дій КЕВ м. Запоріжжя щодо проведення тарифно-кваліфікаційної атестації, визнання протиправним та скасування протоколу № 1 (висновку) тарифно-кваліфікаційної комісії КЕВ м. Запоріжжя щодо невідповідності займаній посаді та звільнення, стягнення заробітної плати, компенсації по заробітній платі та середнього заробітку.
На обґрунтування позову посилалася на таке.
З 04 травня 2012 року вона працювала у КЕВ м. Запоріжжя на різних посадах.
Наказом КЕВ м. Запоріжжя від 30 липня 2013 року № 166 її переведено на посаду економіста виробничого відділення 1 категорії 9 розряду.
З 30 квітня 2015 року до 30 вересня 2016 року на вимогу адміністрації КЕВ м. Запоріжжя, крім основних посадових обов`язків, вона безкоштовно виконувала обов`язки бухгалтера фінансово-економічного відділення.
Наказом КЕВ м. Запоріжжя від 21 червня 2018 року № 73 їй безпідставно оголошено догану за невиконання посадових обов`язків, низьку виконавчу дисципліну, систематичне невиконання наказів начальника КЕВ м. Запоріжжя, розпоряджень начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Дніпро, оскільки вона не вчиняла будь-яких дисциплінарних проступків та належно виконувала свої посадові обов`язки згідно з посадовою інструкцією.
Крім того, вказаним незаконним наказом зобов`язано комісію з вирішення індивідуальних трудових суперечок винести на розгляд питання та надати висновки, пропозиції щодо систематичного невиконання нею ( ОСОБА_1 ) наказів начальника КЕВ м. Запоріжжя, а також тарифно-кваліфікаційну комісію КЕМ м. Запоріжжя провести стосовно неї тарифно-кваліфікаційну атестацію.
Згідно з протоколом від 23 червня 2018 року № 1 тарифно-кваліфікаційна комісія КЕВ м. Запоріжжя надала пропозиції щодо переведення ОСОБА_1 на іншу посаду або звільнення її на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Проведення атестації відбулося з порушенням діючого законодавства, а отже, є незаконним. Вона належно виконувала покладені на неї обов`язки бухгалтера 9 розряду щодо ведення бухгалтерського обліку за субрахунком 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».
Висновки щодо її невідповідності займаній посаді є безпідставними, оскільки з метою передачі знань та вмінь з бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності вона здійснює викладацьку діяльність у Запорізькому центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, за що неодноразово отримувала подяки від Запорізької обласної державної адміністрації.
За час роботи у КЕВ м. Запоріжжя вона неодноразово зверталася до керівництва з приводу несвоєчасно нарахованої та/або виплаченої заробітної плати, однак всі її звернення залишилися невирішеними.
Крім того, бухгалтерський облік та фінансову звітність за «непорушними запасами» на вимогу начальника КЕВ м. Запоріжжя вона безоплатно вела з 30 липня 2013 року до 15 серпня 2018 року.
Наказом КЕВ м. Запоріжжя від 14 серпня 2018 року № 220 її незаконно звільнено з роботи за порушення трудової дисципліни.
Посилаючись на те, що наказ про її звільнення є незаконним та таким, що винесений з особистих мотивів адміністрації КЕВ м. Запоріжжя, оскільки вона не вчиняла будь-яких дисциплінарних проступків, не порушувала правил трудової дисципліни та належно виконувала свої посадові обов`язки, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивачка просила:
визнати незаконним та скасувати пункти 1-4 наказу від 21 червня 2018 року № 73, протокол № 1 (висновок) засідання тарифно-кваліфікаційної комісії КЕВ м. Запоріжжя, протокол № 2 засідання комісії з вирішення трудових суперечок КЕВ м. Запоріжжя,наказ від 14 серпня 2018 року № 220;
поновити її на роботі на посаді економіста 1 категорії 9 тарифного розряду; скасувати запис у трудовій книжці від 15 серпня 2018 року № 47 про її звільнення;
стягнути з відповідача заробітну плату, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати, середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачка не надала суду жодного доказу на спростування висновків, викладених в акті про результати службового розслідування від 20 червня 2018 року.
На підставі зазначеного акта службового розслідування працівнику Збройних Сил України (далі - ЗСУ) ОСОБА_1 , за низьку виконавчу дисципліну, систематичне невиконання наказів начальника КЕВ м. Запоріжжя, оголошено догану (наказ КЕВ м. Запоріжжя від 21 червня 2018 року № 73).
Суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що застосовуючи до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани, відповідач урахував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, а також попередню роботу працівника, згідно з вимогами статті 149 КЗпП України. Тобто дотримався вимог трудового законодавства.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ОСОБА_1 тривалий час, в порушення посадової інструкції та наказів начальника КЕВ від 08 червня 2016 року № 68, від 13 березня 2018 року № 20 не передала до бухгалтерії документи за субрахунком 113 (1113), що призвело до недостовірності відомостей, які заносяться до книги «Журнал-головна», та фінансової звітності в цілому.
Викладені тарифно-кваліфікаційною комісією в протоколі від 23 червня 2018 року № 1 та комісією з вирішення індивідуальних трудових суперечок КЕВ у протоколі № 2 від 25 червня 2018 року висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Надалі за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, позивачку було звільнено.
Перевіряючи дотримання відповідачем вимог трудового законодавства щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, суди виходили з того, що з наказом начальника КЕВ м. Запоріжжя від 14 лютого 2018 року за невиконання посадових обов`язків, порушення строків здачі щорічної звітності (4 КЕУ), згідно з пунктом 4 розділу 8 Табеля термінових донесень з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення військ, ОСОБА_1 оголошено догану.
На час винесення наказу від 21 червня 2018 року № 73, яким ОСОБА_1 оголошено догану, наказ від 14 лютого 2018 року №14 не втратив юридичної сили.
З огляду на зазначене, суди дійшли висновку, що звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої відбулося з дотриманням норм трудового законодавства.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю147 КЗпП України, не врахували, що з 30 липня 2013 року вона обіймала посаду економіста виробничого відділу 1 категорії 9 розряду, а ведення бухгалтерського обліку із субрахунку 113 не належить до її трудових обов`язків.
Суд першої інстанції, з яким помилково погодився апеляційний суд, не звернув уваги на те, що згідно з пунктом 2 наказу від 08 червня 2016 року «Про передачу ведення бухгалтерського обліку за субрахунком 113» її зобов`язано надати до 11 серпня 2016 року тимчасово виконувачу обов`язків начальника КЕВ м. Запоріжжя Бутенко В. К. документацію із субрахунку 113. Проте усі документи були обревізовані зовнішньою перевіркою, яка проводилася у 2016 році та мали підпис ревізора. Отже, дисциплінарне стягнення за вказані порушення накладено поза межами місячного строку, передбаченого частиною першою статті 148 КЗпП України.
Наказ від 21 червня 2018 року № 73 про накладення на неї дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено коли та в чому конкретно полягає порушення нею трудових обов`язків, що саме вимагав відповідач.
Суди не врахували, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Відповідач пропустив місячний строк для її звільнення.
Крім того, відповідач не виконав ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2020 року про витребування доказів, які мали значення для правильного вирішення справи, а суд не застосував до нього заходів процесуального примусу. Зазначене призвело до порушення прав позивачки на судовий захист та неправильного вирішення справи.
Суди не дослідили рівень кваліфікації фахівців атестаційної комісії та категорії працівників, які підлягають атестації та періодичність її проведення.
За своєю правовою природою наказ КЕВ м. Запоріжжя від 30 квітня 2015 року є угодою між нею та відповідачем про суміщення професій (посад), проте суди не дослідили порядок нарахування їй ( ОСОБА_1 ) заробітної плати за суміщення професій та структуру заробітної плати інших працівників, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 09 грудня 2021 року у справі № 127/5266/20, від 27 травня 2020 року у справі № 539/4752/18-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 441/571/17; недослідження зібраних у справі доказів.
У травні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від КЕВ м. Запоріжжя, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволенні, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а надалі звільнення на підставі частини третьої статті 40 КЗпП України, відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2022 року відкрито касаційнепровадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 3 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили,ОСОБА_3 з 04 травня 2012 року працювала у КЕВ м. Запоріжжя на різних посадах.
Наказом начальника КЕВ м. Запоріжжя від 30 липня 2013 року № 166 її переведено на посаду економіста виробничого відділення 1 категорії 9 розряду.
Наказом начальника КЕВ м. Запоріжжя від 30 квітня 2015 року № 42 за економістом виробничого відділення працівником ЗСУ ОСОБА_1 закріплено ведення бухгалтерського обліку за субрахунком 113, наказ доведено до її відома під підпис.
Наказом тимчасово виконувача обов`язків начальника КЕВ м. Запоріжжя Бутенка В. К. від 08 серпня 2016 року № 68 передано ведення бухгалтерського обліку за субрахунком 113 бухгалтеру ОСОБА_4 .
Зобов`язано ОСОБА_1 , передати на затвердження тимчасово виконувача обов`язків начальника КЕВ м. Запоріжжя Бутенку В. К. належно оформлену документацію за субрахунком 113 до 11 серпня 2016 року.
ОСОБА_1 зазначений наказ не виконала, оскільки 10 жовтня 2016 року передала лише залишки військового майна (оргтехніка та комп`ютерна техніка, яка обліковувалася за субрахунком 113, в цьому списку була відсутня) станом на 01 жовтня 2016 року. Інші документи надавалися поступово протягом півтора року.
18 січня 2018 року бухгалтер ОСОБА_5 повідомила начальника КЕВ м. Запоріжжя Завальнюка Р. І. про те, що в ході проведення інвентаризації матеріальних цінностей встановлено, що відсутні оборотні відомості (форма - З-11) за період 2014-2016 років на комп`ютерну техніку, а саме: монітори, клавіатури, комп`ютерні миші, мережеві фільтри та на матеріали і меблі. Станом на 01 січня 2018 року не передані документи за третій квартал 2016 року економістом ОСОБА_1 бухгалтеру ОСОБА_4 . Фактично передано лише залишки матеріальних цінностей на складах. За підзвітами облік не вівся та матеріали не передавалися від економіста ОСОБА_1 до бухгалтера ОСОБА_4 . Остання повідомила, що вона неодноразово зверталася до економіста ОСОБА_1 , однак станом на 18 січня 2018 року документи у повному обсязі не передані. Комп`ютерна техніка поставлена на облік як автоматизоване робоче місце (далі - АРМ) та закріплена за підзвітними особами. Економіст ОСОБА_1 відмовилася підписати звіт. АРМ рахується за головним бухгалтером.
У зв`язку з наведеним, ОСОБА_5 просила зобов`язати економіста ОСОБА_1 надати або відновити оборотні відомості за встановленою формою 3-11 за весь період ведення обліку запасів, відновити облік за підзвітними особами та взяти у підзвіт АРМ, на якому вона працює.
16 лютого 2018 року бухгалтер ОСОБА_4 звернулася до головного бухгалтера працівника ЗСУ ОСОБА_6 , у якому вона просила у наказному порядку витребувати документи в економіста ОСОБА_1 .
Наказом начальника КЕВ м. Запоріжжя Завальнюка Р.І. від 13 березня 2018 року № 20 продовжено передачу економістом ОСОБА_1 ведення бухгалтерського обліку за субрахунком 1113 (113) за період з липня до вересня 2016 року та оборотні відомості форми З-11 до 27 березня 2018 року.
29 березня 2018 року головний бухгалтер ОСОБА_6 повідомила начальника КЕВ м. Запоріжжя про те, що станом на 29 березня 2018 року економістом ОСОБА_1 передано меморіальні ордери 9, 17 за період з липня до вересня 2016 року, які нею ( ОСОБА_6 ), як головним бухгалтером не підписані, а тому всі наведені показники за субрахунками у книзі «Журнал-головна» не проведені у тому періоді, за який надано документацію, що призводить до викривлення звітності та бухгалтерського обліку в цілому. Оборотні відомості (форма 3-11) не надані взагалі. Економістом ОСОБА_1 ведення обліку не здійснювалося належним чином, що призвело до недостовірності звітності.
Наказом начальника КЕВ м. Запоріжжя Завальнюка Р. І. від 11 червня 2018 року № 64 економісту виробничого відділення працівнику ЗСУ ОСОБА_1 продовжено термін виконання наказу від 13 березня 2018 року № 20 «Про передачу ведення бухгалтерського обліку» до 18 червня 2018 року.
Наказом начальника КЕВ м. Запоріжжя Завальнюка Р. І. від 19 червня 2018 року № 70 призначено проведення службового розслідування за фактом невиконання економістом ОСОБА_1 пункту 2 наказу начальника КЕВ м. Запоріжжя від 11 червня 2018 року № 64 щодо передачі оформлених належним чином оборотних відомостей форми З-11 до 18 червня 2018 року.
Згідно з актом про результати службового розслідування від 20 червня 2018 року запропоновано за низьку виконавчу дисципліну, систематичне невиконання наказів начальника КЕВ м. Запоріжжя від 13 березня 2018 року № 20, від 05 серпня 2016 року № 68, працівнику ЗСУ ОСОБА_1 оголосити догану; винести на розгляд комісії по трудовим суперечкам питання щодо систематичного невиконання економістом ОСОБА_1 наказів начальника КЕВ м. Запоріжжя; винести на розгляд атестаційної комісії питання щодо відповідності економіста ОСОБА_1 займаній посаді.
Наказом начальника КЕВ м. Запоріжжя від 21 червня 2018 року № 73 економісту ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання посадових обов`язків, низьку виконавчу дисципліну, систематичне невиконання наказів начальника КЕВ м. Запоріжжя, розпоряджень начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Дніпро.
Зобов`язано комісію з вирішення індивідуальних трудових суперечок винести на розгляд питання щодо систематичного невиконання ОСОБА_1 наказів начальника КЕВ м. Запоріжжя, а також тарифно-кваліфікаційну комісію КЕВ м. Запоріжжя провести стосовно неї тарифно-кваліфікаційну атестацію.
ОСОБА_1 не погодилась із зазначеним наказом. Ознайомлена з його змістом 22 червня 2018 року, у присутності інженера з кадрів ОСОБА_7 .
Згідно з протоколом від 23 червня 2018 року № 1 засідання тарифно-кваліфікаційної комісії КЕВ м. Запоріжжя економіст виробничого відділення працівник ЗСУ ОСОБА_1 - відповідає кваліфікаційним вимогам; виконує не в повному обсязі посадові обов`язки.
Комісія надала пропозиції щодо переведення ОСОБА_1 на іншу посаду або звільнення її на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.
Із зазначеним протоколом ОСОБА_1 була ознайомлена 25 червня 2018 року під підпис.
У протоколі від 25 червня 2018 року № 2 засідання комісії з вирішення індивідуальних трудових суперечок КЕВ м. Запоріжжя зазначено, що згідно з наказом від 20 квітня 2015 року № 42 на економіста виробничого відділення працівника ЗСУ ОСОБА_1 покладено ведення бухгалтерського обліку за субрахунком 113 без оплати, суміщення, сумісництва. З наказом вона ознайомлена під підпис без зауважень. Згідно з розрахунковими листками вона щомісячно отримувала надбавку за напруженість у роботі у розмірі 50 відсотків та премії у різних розмірах.
Із висновком комісії, викладеним у зазначеному протоколі, позивачка не погодилась. Ознайомилася з його змістом 10 липня 2018 року.
14 серпня 2018 року головний бухгалтер ОСОБА_6 повідомила тимчасово виконуюча обов`язків начальника КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_8 про те, що станом на 14 серпня 2018 року ОСОБА_1 не привела документи за субрахунком 113 у відповідність та не надала їх до фінансово-економічного відділення. Крім того, наказами від 05 грудня 2014 року № 131, від 25 грудня 2015 року № 138, від 30 грудня 2016 року № 128, від 27 листопада 2017 року № 125 на економіста ОСОБА_1 покладено відповідальність за облік майна номенклатури «НЗ», вона не надала меморіальних ордерів для відображення господарських операцій в книзі «Журнал-головна».
Наказом тимчасово виконувача обов`язків начальника КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_8 від 14 серпня 2018 року № 220 ОСОБА_1 звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, на підставі частини третьої статті 40 КЗпП України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо вирішення вимог про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
У справах, у яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.