Постанова
Іменем України
(додаткова)
19 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 676/6985/19
провадження № 61-16604св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув заяви керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2019 року заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2021 року у задоволенні позову заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2021 року залишено без змін.
У жовтні 2021 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року касаційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволено, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року скасовано.
Позов заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищували нормативні, у розмірі 66 890,25 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 6 723,50 грн.
У березні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з неї судового збору.
У березні 2023 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив вирішити питання про судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1 921,00 грн, сплаченого прокуратурою Хмельницької області відповідно до платіжного доручення від 23 серпня 2019 року № 1918 за подання позовної заяви до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30 березня 2023 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2023 року у зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці, пов`язаною з вагітністю та пологами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2023 року) визначено суддю-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Воробйову І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Тлумачення статті 270 ЦПК України свідчить про те, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першій статті 270 ЦПК України підстав.
ОСОБА_1 у заяві про ухвалення додаткового рішення просила відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з неї судового збору, посилаючись на те, що вона звільнена від справи судового збору як особа з інвалідністю другої групи. Вказувала на те, що вона не мала можливості вчасно надати суду докази на підтвердження цих обставин. До цієї заяви ОСОБА_1 додала довідку МСЕК від 28 січня 2021 року, згідно з якою остання є особою з інвалідністю другої групи.
Додаткове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
ОСОБА_1 до судів першої та апеляційної інстанцій не подавала доказів, які підтверджують те, що вона є особою з інвалідністю другої групи. Відповідачка не надавала таких доказів і до Верховного Суду, хоча була обізнана про розгляд справи в суді касаційної інстанції, надавала відзив на касаційну скаргу (ас.220, 221-227).
Ту обставину, що документи про наявність інвалідності відповідачка вчасно не подала до суду, вона сама підтвердила у заяві про ухвалення додаткового рішення.
На момент прийняття Верховним Судом постанови від 28 вересня 2022 року в матеріалах справи були відсутні будь-які дані про те, що відповідачка є особою з інвалідністю другої групи.
ОСОБА_1 у поданій заяві фактично просить переглянути постанову суду касаційної інстанції, яка є остаточною, піддавши її ревізії, висловлює незгоду з висновком, викладеними у цьому судовому рішенні. Наведені доводи заявника не можуть слугувати підставою для ухвалення додаткового рішення. Суд не вправі змінювати зміст судового рішення та правові результати перегляду справи.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі.