Постанова
Іменем України
19квітня 2023 року
м. Київ
справа № 2-516/2007
провадження № 61-11834 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Сквирська міська рада Київської області,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги,- ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 27 липня 2007 року у складі судді Машкіної В. В.
та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Сквирської міської ради Київської області (далі - Сквирська МР)
про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності
на спадкове майно.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер
її батько - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина,
до складу якої увійшла належна останньому на праві власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 .
Указана квартира належала на праві спільної часткової власності (у рівних частках кожному) її батькам: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 січня
2005 року органом приватизації Сквирської Дослідної станції.
Вказувала, що вона була єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 . Шлюб між ОСОБА_3 , померлим
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 було розірвано рішенням Сквирського районного суду Київської області від 28 грудня 2004 року (справа
№ 2-1285/2004).
Позивач зазначала, що в установлений законом для прийняття спадщини шестимісячний строк вона заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала, так як була єдиним спадкоємцем після смерті батька
й фактично прийняла спадщину, оскільки на день смерті батька спільно проживала з ним у вказаній квартирі, в якій продовжує проживати й після його смерті.
З урахування наведеного, ОСОБА_1 просила суд встановити факт прийняття нею спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 ,
та визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної квартири.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 27 липня
2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину
квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1
є спадкоємцем після смерті батька, а тому у порядку спадкування за законом їй належить 1/2 частина спірної кватири, яка належала ОСОБА_3 .
При цьому враховано, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а шлюб між ним та ОСОБА_4 розірвано у грудні 2004 року, право власності на квартиру ним набуто у січні 2005 року.
ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі, у жовтні 2021 року оскаржив указане рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Сквирського районного суду Київської області від 27 липня 2007 року, відкрито апеляційне провадження у справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Сквирського районного суду Київської області від 27 липня
2007 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, його висновки підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах законодавства.
Апеляційний суд указав, що шлюб між ОСОБА_3
та ОСОБА_4 , батьками ОСОБА_1 (позивач)
й ОСОБА_2 (особа, яка подала апеляційну скаргу) було розірвано на підставі судового рішення, ухваленого після набрання чинності СК України, тобто після 01 січня 2004 року, так як шлюб між ними є припиненим із дня набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (частина друга
статті 114 СК України). Судове рішення про розірвання шлюбу набрало законної сили 29 січня 2005 року, тому ОСОБА_4 не увійшла до кола спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її колишнього чоловіка - ОСОБА_3 , оскільки шлюб між ними розірвано до відкриття спадщини.
Суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність інших спадкоємців першої черги за законом, крім ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_3 . При цьому син ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , особа, яка подала апеляційну скаргу, як спадкоємець першої черги за законом, спадщину
у встановлений законом спосіб не прийняв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги -
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року до Верховного Суду,
з урахуванням її уточненої редакції, ОСОБА_2 , посилаючись
на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій й направити справу
на новий розгляд.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає те, що судами: застосовано норми права
без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені
до участі у справі (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк на усунення
її недоліків.
У наданий судом строк заявником надіслало матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано дану цивільну справу
з суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив
на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року справу призначено
до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, зокрема, без участі ОСОБА_2 (син померлого) та ОСОБА_4 (дружина померлого). Сквирська МР не є належним відповідачем. При цьому
рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях про те,
що ОСОБА_1 проживала разом із батьком у спірній квартирі. Апеляційний суд не усунув указані порушення норм права районним судом.
Зазначає, що позивачем не додано доказів на підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
При цьому ОСОБА_4 мала право на спадщину в силу положень
статті 1264 ЦК України, оскільки проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - батьки ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги) (а. с .7, 30).
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належала на праві спільної часткової власності (у рівних частках кожному) квартира
АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, яке видано 17 січня 2005 року органом приватизації Сквирської Дослідної станції (а. с. 8).
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 28 грудня
2004 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
що підтверджується копією виписки з рішення (а. с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а. с.10).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.