Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 350/1458/21
провадження № 61-10720св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Дубівська сільська рада Об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2022 року в складі судді Пулика М. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дубівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні дорогою.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він є власником та проживає у будинку АДРЕСА_1 , яке успадкував після смерті батька. По сусідству з ним проживають відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які встановили огорожу власних домогосподарств таким чином, що вийшли за межі «червоних ліній» вулиці, пригородивши на свою користь частину громадської вулиці та звузивши її, при чому ОСОБА_3 пригородив дві електроопори, змістивши їх у сторону його господарства.
Стверджував, що виходячи з неправомірних дій відповідачів, не може облаштувати свердловину для водяної помпи з метою подання води до будинку, оскільки бурова установка не може заїхати з вулиці на його подвір`я. У зв`язку з чим неодноразово звертався з письмовими заявами до компетентних органів. Зокрема, 07 червня 2018 року до Дубівської сільської ради, на яку 20 червня 2018 року сільським головою ОСОБА_5 йому надано відповідь, що за цим фактом комісією сільської ради складено акт про те, що на даний час всі земельні ділянки приватизовані і перебувають у приватній власності громадян, тому розширити громадську вулицю ОСОБА_6 можливо лише за погодження всіх жителів вулиці.
Вважає, що ця обставина свідчить про те, що Дубівська сільська рада, у власності якої перебуває громадська вулиця, не вживає жодних дій щодо відновлення первісного стану вулиці, частина якої фактично самовільно захоплена відповідачами та звужена шляхом встановлення огорожі.
Після чого він звертався з письмовою заявою до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, проте листом першого заступника голови Рожнятівської РДА Тринчука А. йому надано відповідь, що згідно з Генеральним планом села Дуба за 1984 рік, ширина АДРЕСА_1 повинна становити 8 м. і відповідно до пункту 6.1.34 ДБП Б2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій» присадибна ділянка не може виступати за червону лінію вулиці та межі земельної ділянки. В даному випадку земельну ділянку за кадастровим номером 2624881301:01:001:0127, яка розташована навпроти його домоволодіння, передано у приватну власність, а згідно з кадастровим планом частина АДРЕСА_1 підлягає під проектне розширення дороги, тому цим листом для встановлення факту захоплення вулиці Дубівській сільській раді рекомендовано звернутися до ліцензійної проектної землевпорядної організації для встановлення (відновлення) меж у натурі (на місцевості) приватизованих земельних ділянок на АДРЕСА_1 , оскільки у відповідності до статті 189 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 20 Закону України «Про охорону земель» самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
Вважає, що відповідач Дубівська сільська рада самоусунулася від виконання покладених на неї законом обов`язків, а відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , користуючись бездіяльністю Дубівської сільської ради, самі відмовляються в добровільному порядку привести межі своїх земельних ділянок до первісного стану та звільнити частину захопленої ними громадської АДРЕСА_1 .
Крім того, на звернення до філії АТ «Прикарпаттяобленерго «Західна» в м. Калуш про перенесення електроопори № 47, яка унеможливлює йому заїзд до його господарства, листом № 11698/430 від 31 серпня 2020 року його повідомлено, що опора № 47 Л-1 від ТП-365 села Дуба, яка знаходиться на сусідній ділянці через дорогу від нього, може бути перенесена тільки за зверненням власника земельної ділянки.
Внаслідок самовільних протиправних дій відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , за бездіяльності відповідача Дубівської сільської ради порушуються добросусідські відносини, створюються йому та іншим жителям села незручності у користуванні громадською проїзною дорогою ( АДРЕСА_1 ), чим порушують його право, зокрема на заїзд до свого будинковолодіння.
Враховуючи наведене, позивач просив суд:
зобов`язати відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 не чинити йому перешкоди у користуванні проїзною громадською дорогою, а саме АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самовільно встановлених огорож із частини дороги за межі червоної лінії;
зобов`язати Дубівську сільську раду звернутися до ліцензійної проектної землевпорядної організації для встановлення (відновлення) меж у натурі (на місцевості) приватизованих земельних ділянок на АДРЕСА_1 згідно з рекомендаціями Рожнятівської РДА;
стягнути з відповідачів понесені у справі судові витрати.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що позивачем не доведено, що його право порушене, тобто що відповідачі, встановивши огорожу вздовж спірної дороги, вийшли за межі «червоних ліній», оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували на таке порушення та конкретне розташування «червоних ліній». Таких доказів сторона позивача не подала та в судовому засіданні їх не здобуто. Надані позивачем фото не підтверджують факту самовільного захоплення відповідачами спірної дороги, а план-схема підтверджує, що ширина заїзду до домоволодіння позивача відповідає ДБН.
Також безпідставною є вимога позивача про зобов`язання Дубівську сільську раду звернутися до ліцензійної проектної землевпорядної організації для встановлення (відновлення) меж у натурі (на місцевості) приватизованих земельних ділянок на АДРЕСА_1 згідно з листом Рожнятівської РДА, оскільки цей лист має рекомендаційний характер. Крім того, орган місцевого самоврядування уповноважений самостійно, в межах чинних нормативно-правових актів приймати рішення щодо таких питань.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
26 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року в указаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме усунення перешкод у користуванні громадською дорогою (вулицею), самовільно зайнятою іншими особами, тобто усунення перешкод, не пов`язаних із володінням, користуванням та розпорядженням власністю, та вирішення земельних спорів, що регулюються главою 25 ЗК України.
Зазначає, що ухвалюючи оскаржувані рішення суди порушили норми процесуального права, зокрема, не надали оцінку його доводам та доказам, наданим на підтвердження заявлених вимог, в результаті чого не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що праву розглянуто за його відсутності та відсутності його представника; проігноровано клопотання про відкладення розгляду справи (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України). З цього приводу апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31 травня 2022 року у справі № 140/8301/21.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки загальною площею 0,8016 га, з яких 0,1670 га для обслуговування житлового будинку в селі Дуба Рожнятівського району, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ № 023459, виданого Дубівською сільською радою 20 липня 1999 року.
Згідно з актом про відведення у безстрокове користування земельної ділянки для спорудження індивідуального житлового будинку в межах села Дуба Рожнятівського району від 29 жовтня 1960 року, батькові позивача ОСОБА_7 у постійне користування виділено земельну ділянку площею, 0,1300 га для будівництва житлового будинку та господарських споруд.
У червні 2018 року ОСОБА_1 звертався до Дубівської сільської ради з заявою, в якій просив посприяти йому у влаштуванні заїзду до належного йому житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки ширина вулиці не дозволяє заїхати до будинку бурильній установці.
15 червня 2018 року заява ОСОБА_1 була розглянута сільською радою, про що складений відповідний комісійний акт.
Згідно з актом від 15 червня 2018 року з АДРЕСА_1 до домоволодіння громадянина ОСОБА_1 є існуючий заїзд. Розширити вулицю ОСОБА_6 в даний час неможливо, оскільки як земельна ділянка ОСОБА_1 , так і земельні ділянки сусідніх землекористувачів приватизовані та перебувають у приватній власності громадян. У комунальній власності сільської ради перебуває тільки АДРЕСА_1 . Розширити вулицю можливо лише за погодженням з усіма жителями, які на ній проживають. Комісією рекомендовано ОСОБА_1 користуватися наявним заїздом до свого будинковолодіння на АДРЕСА_1 .
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками сусідніх з позивачем домоволодінь по АДРЕСА_1 .
Так, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2013 га, кадастровий номер 2624881301:01:002:0127, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на АДРЕСА_2 та будинковолодіння за вказаною адресою, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19 грудня 2017 року, копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 квітня 2012 року та копією витягу про держану реєстрацію прав від 19 квітня 2012 року.
ОСОБА_3 є власником будинковолодіння на АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26 серпня 2008 року.
ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1546 га, кадастровий номер 2624881301:01:002:0035, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на АДРЕСА_2 та будинковолодіння за цією ж адресою, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 658815 від 26 жовтня 2012 року та копією свідоцтва про право власності на будинковолодіння від 24 січня 2003 року.
Відповідно до листа першого заступника голови Рожнятівської районної державної адміністрації Тринчука А., згідно з Генеральним планом села Дуба за 1984 рік, ширина АДРЕСА_1 повинна становити 8 метрів. Враховуючи дані Публічної кадастрової карти України, встановлено, що на АДРЕСА_1 передано у приватну власність земельну ділянку за кадастровим номером 2624881301:01:001:0127, яка розташована навпроти будинковолодіння ОСОБА_1 . Згідно з кадастровим планом частина АДРЕСА_1 підлягає під проектне розширення дороги. Відповідно до п. 6.1.34 ДБП Б 2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій» огорожа присадибних ділянок не може виступати за «червону лінію» вулиці та межі земельної ділянки. Для встановлення факту захоплення вулиці, Дубівській сільській раді необхідно звернутися до ліцензійної проектної землевпорядної організації для встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) приватизованих земельних ділянок на АДРЕСА_1 .
На звернення ОСОБА_1 щодо перенесення електроопори № 47, яка унеможливлює йому заїзд до його господарства, філія АТ «Прикарпаттяобленерго «Західна» в місті Калуш у своєму листі № 11698/430 від 31 серпня 2020 року повідомила позивача, що опора № 47 Л-1 від ТП-365 в селі Дуба, яка знаходиться на сусідній ділянці через дорогу від заявника, може бути перенесена тільки за зверненням власника цієї земельної ділянки.
За план-схемою АДРЕСА_1 , складеною спеціалістом 1 категорії відділу земельних відносин ОСОБА_8 та спеціалістом відділу земельних відносин ОСОБА_11, біля домоволодінь ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ширина вулиці біля домоволодіння ОСОБА_4 становить 6,05 м, ширина вулиці між домоволодіннями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_9 становить 4,60 м.
Відповідно до наданої позивачем схеми проведених ним замірів фактичної ширини АДРЕСА_1, ширина вказаної дороги між домогосподарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 4,30 м, біля домогосподарства ОСОБА_3 - 4,70 м, біля домогосподарства ОСОБА_4 - 5 м.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні громадською проїзною дорогою, а саме АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання відповідачів знести самовільно встановлені ними огорожі з частини громадської дороги за межі «червоної лінії».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під чс розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права