ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 909/992/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Калушторгсервіс" про ухвалення додаткового рішення
у справі № 909/992/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калушторгсервіс" до Калуської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022, позов задоволено. Визнано укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 28.09.2015, укладеного між Орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю "Калушторгсервіс" (далі - ТОВ "Калушторгсервіс") і Орендодавцем Калуською міською радою, щодо оренди земельної ділянки площею 0,1726 га, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, яка знаходиться в м. Калуші на вул. Дзвонарська, у редакції, запропонованій Позивачем.
2. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Калуська міська рада подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2022, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
3. ТОВ "Калушторгсервіс" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, окрім заперечення на скаргу, вказало, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді касаційної інстанції становить 8 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані у порядку, визначеному у частині восьмій статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4. Постановою Верховного Суду від 29.03.2023 касаційну скаргу Калуської міської ради залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2022 у справі № 909/992/20 залишено без змін.
5. Після завершення касаційного перегляду справи, ТОВ "Калушторгсервіс" 31.03.2023 через електронний суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/992/20. До вказаної заяви, на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу адвоката, заявником додано копії: ордера Серії АТ № 1021911 від 10.03.2022, Договору про надання правової допомоги від 15.10.2021, акта про надання правничої допомоги, розрахунок (детальний опис робіт (наданих послуг)) від 30.03.2023, платіжної інструкції № 47 від 30.03.2023.
6. Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2023 заяву ТОВ "Калушторгсервіс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.04.2023.
7. Від Калуської міської ради до суду касаційної інстанції не надходило заперечення щодо розміру судових витрат чи клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
8. Учасники справи у судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду заяви з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представників у судове засідання або з клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини четвертої статті 197 ГПК України не звертались.
9. Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви ТОВ "Калушторгсервіс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представників сторін.
10. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи, викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та додані до заяви документи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
11. Відповідно до частини третьої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення, зокрема, для вирішення питання про судові витрати.
12. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
13. У частинах першій та другій статті 126 ГПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Ці витрати підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, враховується зокрема: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
14. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
15. Таким чином, за правилами статті 74 ГПК України розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатів, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи у судовому засіданні, має бути відображений в детальному описі робіт (наданих послуг), має бути доведений та документально обґрунтований.
16. Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
17. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
18. Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
19. Така правова позиція наведена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.