ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/4805/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. , Малашенкової Т.М. ,
за участю секретаря судового засідання Громака В.О.
представників учасників справи:
позивача - Міністерства фінансів України (далі - Міністерство, позивач, скаржник) - Лебідь Ю.В. , Франчук В.В , ( в порядку самопредставицтва),
відповідача-1 - комунального підприємства « Харківводоканал » (далі - КП « Харківводоканал », відповідач 1, Підприємство) - Лисенко В.С. , адвокат (довіреність від 16.11.2022 № 01-01-23/2314-22),
відповідача - 2 - Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - ГУ ДКСУ , відповідач 2) - не з`явився,
відповідача- 3- Департаменту фінансів Харківської обласної державної адміністрації (далі - ДФ ХОДА , відповідач 3) - не з`явився,
відповідача- 4 - Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 4) -не з`явився,
відповідача- 5 - комунального підприємства Харківської районної ради « Комуненерго » (далі - КП « Комуненерго », відповідач 5) -не з`явився,
відповідача- 6- комунального підприємства « Лозоваводоканал » Лозівської міської ради Харківської області (далі - КП « Лозоваводоканал », відповідач 6) - не з`явився,
відповідача- 7-комунального підприємства « Водопровідно-каналізаційне господарство » Височанської (Покотилівської) селищної ради Харківського району, Харківської області - (далі - КП « Водопровідно-каналізаційне господарство », відповідач 7) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Міністерства
на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2022 (суддя Новікова Н.А. )
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 (головуючий суддя: Істоміна О.А. , судді: Попков Д.О. , Стойка О.В. )
у справі № 922/4805/21
за позовом Міністерства
до 1. КП « Харківводоканал »,
2. ГУ ДКСУ,
3. ДФ ХОДА ,
4. Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації ,
5. КП « Комуненерго »,
6. КП « Лозоваводоканал »,
7. КП « Водопровідно-каналізаційне господарство »
про визнання недійсними договорів про організацію взаєморозрахунків.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Міністерство звернулося до суду з позовною заявою до КП « Харківводоканал », ГУ ДКСУ , ДФ ХОДА , Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації , КП « Комуненерго », КП « Лозоваводоканал », КП « Водопровідно-каналізаційне господарство » про визнання недійсними договорів про організацію взаєморозрахунків, укладених відповідачами.
Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що оспорювані договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки можливість укладення договору щодо бюджетних коштів та, відповідно, можливість настання реальних правових наслідків, обмовлених цими договорами, залежить від того, чи передбачене у бюджеті відповідне бюджетне призначення (асигнування), тобто чи заплановано таке фінансування у встановленому порядку у розрізі тих розпорядників коштів, які беруть на себе бюджетні зобов`язання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2022 у справі №922/4805/21 провадження у справі в частині вимог Міністерства до КП « Лозоваводоканал » про визнання недійсним договору про організацію взаєморозрахунків від 13.11.2017 №41-21/з закрито. В решті позову відмовлено.
Судове рішення (в частині відмови у задоволенні позову) мотивоване тим, що оскаржувані договори не порушують саме цивільні права чи інтереси Міністерства.
Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), місцевий господарський суд встановив, що КП « Лозоваводоканал » ліквідовано.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі № 922/4805/21 вищезазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційна інстанція з огляду на встановлені факти вчинення відповідачами всіх необхідних дій на виконання спірних договорів, дійшла висновку, що вони не можуть бути кваліфіковані як такі, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними та визнані фіктивними.
Також суд дійшов висновку, що спірні договори укладені відповідачами відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» та з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 та згідно із затвердженим примірним договором про організацію взаєморозрахунків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Міністерство, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у позові, в зазначеній частині ухвалити нове рішення про повне задоволення позову та визнати договори недійсними.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник обґрунтовує підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутності висновку Верховного Суду) щодо неправильного застосування, зокрема, положень пункту 3 частини п`ятої статті 22, частин першої, другої статті 23, частин третьої, четвертої статті 48, частини третьої статті 97 Бюджетного кодексу України, при вирішенні питання щодо дійсності договорів про взаєморозрахунки, предметом яких є кошти Державного бюджету за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.
Також, із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо дослідження та встановлення обставин справи, що призвело до помилковості судових рішень та неправильних висновків, суди не звернули увагу на той факт, що Міністерство не є стороною оспорюваних договорів, тому посилання у судових рішеннях на зобов`язання Міністерства за оспорюваними договорами, свідчить про порушене право позивача - покладення відповідачами обов`язків на Міністерство (яке не є стороною цих договорів).
Скаржник також зазначає, що вимоги Міністерства фактично не були розглянуті при вирішенні питання щодо дійсності договорів про взаєморозрахунки, предметом яких є кошти державного бюджету, місцевим та апеляційним господарськими судами не застосовані норми Бюджетного кодексу України, які підлягають застосуванню до спірних відносин.
Доводи інших учасників справи
03.04.2023 до Суду надійшов відзив від Департаменту фінансів Харківської обласної державної адміністрації та Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації , в якому представник зазначених Департаментів - М.П. Бринчак просить Суд залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на дотримання судами норм матеріального та процесуального права. Крім того у відзиві також міститься клопотання про розгляд даної справи без участі представника відповідача 3 та відповідача 4.
04.04.2023 від Міністерства надійшла заява про долучення доказів направлення касаційної скарги КП « Лозоваводоканал » на виконання ухвали Суду від 20.03.2023.
КП « Харківводоканал » у відзиві на касаційну скаргу просить Суд залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.
У судовому засіданні 20.04.2023 представник КП « Харківводоканал » брав участь в режимі відеоконференції згідно з ухвалою Суду від 05.04.2023.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 затверджено «Порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» (далі - Порядок №332), яким визначено механізм надання у 2017 році вказаних субвенції та проведення взаєморозрахунків.
Пунктом 3 Порядку № 332 передбачено, що підставою для проведення розрахунків з погашення різниці між фактичною вартістю та тарифом є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, надавали послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій) на дату укладення такого договору.
З метою організації проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, між ГУ ДКСУ , ДФ ХОДА , Департаментом Житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації , КП « Лозоваводоканал », КП « Харківвводоканал », КП « Комуненерго », КП « Водопровідно-каналізаційне господарство » укладено договори про організацію взаєморозрахунків: №3-21/з від 27.06.2017, №36-21/з від 13.11.2017, №39-21/з від 13.11.2017, №41-21/з від 13.11.2017, №38-21/з від 17.11.2017, №51-21/з від 19.12.2017.
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що Міністерство у позовній заяві посилається на пункт 13 (14) вказаних договорів, яким передбачено, що договір є дійсним лише у разі здійснення відповідного фінансування, та зазначає, що, оскільки, відповідне фінансування здійснено не було, то оскаржувані договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що свідчить про їх невідповідність вимогам частини п`ятої статті 203 ЦК України.
Пунктом 3 вказаних договорів передбачено, що Казначейство перераховує Головному управлінню Державної казначейської служби України в Харківській області кошти, залучені з єдиного казначейського рахунка, у відповідних сумах на підставі рішення Міністерства.
Міністерством не було прийнято рішення про перерахування субвенції зазначеним вище Комунальним підприємствам по вищевказаним договорам.
Судами попередніх судових інстанцій також встановлено, що внаслідок невиконання зобов`язань по вищенаведеним договорам, КП « Харківводоканал » звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Судовими рішеннями по справі № 820/1410/18 визнано протиправною бездіяльність Міністерства щодо неприйняття рішення про перерахування КП « Харківводоканал » субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 від 27.06.2017 №3-21/з, від 13.11.2017 №36-21/з, від 13.11.2017 №39-21/з, від 13.11.2017 №41-21/з, від 17.11.2017 №38-21/з, від 19.12.2017 №51-21/з та недоведення цього рішення до відома Казначейства; зобов`язано Міністерство прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до договорів про проведення взаєморозрахунків (до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332) від 27.06.2017 №3-21/з, від 13.11.2017 №36-21/з, від 13.11.2017 №39-21/з, від 13.11.2017 №41-21/з, від 17.11.2017 №38-21/з, від 19.12.2017 №51-21/з та довести рішення до Казначейства.
В ході розгляду вищевказаної адміністративної справи встановлено факт бездіяльності Міністерства, що полягав у невиконанні свого визначеного нормативно-правовими актами обов`язку прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до спірних договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332.
Також розглядом вищевказаної адміністративної справи доведено та матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем - КП « Харківводоканал » та всіма суб`єктами, окрім Міністерства, необхідних умов, направлених на отримання позивачем субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до спірних договорів про проведення взаєморозрахунків (до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332) від 27.06.2017 №3-21/з, від 13.11.2017 №36-21/з, від 13.11.2017 №39-21/з, від 13.11.2017 №41-21/з, від 17.11.2017 №38-21/з, від 19.12.2017 №51-21/з.
При цьому Міністерством, в порушення пункту 8 Порядку №332, не було прийнято рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до названих договорів про проведення взаєморозрахунків (до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332) та не доведено їх до Казначейства, хоча, названою нормою саме на Міністерство покладено обов`язки, на підставі поданої Казначейством інформації про зобов`язання, що підлягають відшкодуванню за рахунок субвенції, та поданого Мінрегіоном узагальненого реєстру договорів про організацію взаєморозрахунків, прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом, та довести його до відома Казначейства.
Таким чином, у адміністративній справі № 820/1410/18 судом досліджувались обставини щодо неприйняття Міністерством рішення про перерахування субвенції відповідно до оспорюваних у даній справі договорів про проведення взаєморозрахунків.
Крім того, судами враховано також, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 922/1465/19 позов КП « Харківводоканал » задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь КП « Харківводоканал » шкоду, завдану протиправною бездіяльністю Міністерства фінансів України в розмірі 74 768 244,37 грн.
Вказане рішення господарського суду також мотивоване тим, що Міністерством, у порушення пункту 8 Порядку № 332, не було прийнято рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до визначених вище договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 та не доведено їх до Казначейства, внаслідок чого виникли обставини, які позбавили позивача можливості своєчасно розрахуватися з бюджетом в установленому Урядом порядку, що призвело до збільшення відповідних податкових боргових зобов`язань останнього.