ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/1908/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. (головуючий), Кролевець О. А., Студенця В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
на рішення Господарського суду Київської області
у складі судді Зайця Д. Г.
від 07 грудня 2021 року
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Руденко М. А., Кропивної Л. В., Пономаренка Є. Ю.
від 06 вересня 2022 року
у справі за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
до: 1) фізичної особи-підприємця Шаталова Едуарда Володимировича,
2) ДІЛЕКС ЧАРТЕРІНГ АПС,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
про визнання договору недійсним,
за участю представників:
від позивача: Варданян А. А.
від відповідача-1: не з`явилися
від відповідача-2: не з`явилися
від третьої особи: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У червні 2021 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця Шаталова Едуарда Володимировича та Компанії ДІЛЕКС ЧАРТЕРІНГ АПС (DEALEX CHARTERING ApS) про визнання недійсним з моменту укладення договору про перевезення великовагових та великогабаритних вантажів № 15/13 від 16 квітня 2013 року, укладеного між DEALEX CHARTERING ApS та фізичною особою - підприємцем Шаталовим Едуардом Володимировичем, який діяв від імені, за дорученням та за рахунок Публічного Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на підставі договору-доручення морського агентування № 648 від 20 червня 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначений договір був укладений з недодержанням в момент його укладення вимог, встановлених частинами першою, другою, третьою, п`ятою статті 203 Цивільного кодексу України. За твердженням позивача спірний договір:
- суперечить частині п`ятій статті 2 та частині четвертій статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та частині третій статті 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», оскільки за своєю правовою природою є договором державної (публічної) закупівлі, однак був укладений без дотримання встановленої цим законом процедури державної закупівлі;
- суперечить статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства» та підпункту 14 пункту 9.5.5. статуту Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", затвердженого рішення загальних зборів акціонерів товариства від 21 січня - 04 квітня 2011 року, оформленого протоколом № 1, оскільки є значним правочином та був укладений за відсутності рішення правління Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про його укладення та без погодження з Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» як єдиним акціонером позивача;
- суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, оскільки спрямований на незаконне заволодіння публічними (державними) коштами позивача, вчинений з порушенням публічного порядку (без проведення процедури закупівлі, без дозволу акціонера, з метою умисного створення кредиторської заборгованої у значних розмірах для подальшого заволодіння майном державної компанії);
- був укладений від імені позивача особою, яка не мала необхідного обсягу дієздатності на його укладення, діяла з перевищенням своїх повноважень, оскільки договір-доручення, на підставі якого діяла особа, яка від імені позивача уклала спірний договір, не був затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, що є порушенням Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 11 квітня 2012 року, а також був укладений щодо території, яка не є територією здійснення повноважень агента. Крім того, за твердженням позивача, особа, яка від імені позивача уклала спірний договір, не отримувала від позивача завдання та доручення на укладення спірного договору, попередньо не узгоджувала з позивачем умови спірного договору;
- не містить інформації про посаду, прізвище та ім`я особи, яка його уклала від імені та в інтересах відповідача-2;
- стосується вчинення нереальних господарських операцій.
Господарський суд Київської області ухвалою від 13 липня 2021 року прийняв позовну заяву Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до розгляду та відкрив за зазначеною позовною заявою провадження у справі № 911/1908/21.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
20 червня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (Судновласник / Замовник) та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Шаталовим Едуардом Володимировичем (Агент) був укладений договір-доручення морського агентування № 648 (далі по тексту - договір агентування, договір-доручення), за змістом пункту 1.1. якого Агент зобов`язався від імені Судновласника та за його рахунок надавати Судновласнику послуги, пов`язані з укладенням угод або сприяти їх укладенню, а Замовник зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 1.2. договору агентування Судновласник призначає Агента бути генеральним агентом суден Судновласника, а також допоміжних суден, орендованих для потреб Судновласника на умовах цього договору, в портах України, а також закордонних портах Азово-Чорноморського басейну відповідно до положень Кодексу торгового мореплавства України.
Усі дії здійснюються Агентом за письмовим дорученням Судновласника та за його згодою (пункт 1.3. договору агентування).
Відповідно до пункту 4.7. договору агентування при здійсненні фрахтування суден Агентом за завданням Замовника Агент укладає відповідні договори за дорученням Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (Замовник) із Судновласником. При цьому, умови таких договорів до їх укладення із Судновласником Агент повинен узгодити із Замовником.
16 квітня 2013 року між Компанією ДІЛЕКС ЧАРТЕРІНГ АПС (DEALEX CHARTERING ApS) як власником судна, та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Шаталовим Едуардом Володимировичем, який діяв від імені, за дорученням та за рахунок Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на підставі договору-доручення морського агентування № 648 від 20 червня 2012 року, як фрахтувальником, був укладений договір про перевезення великовагових і великогабаритних вантажів № 15/13 (далі по тексту - договір, договір перевезення, спірний договір).
Предметом договору перевезення було фрахтування Агентом напівзанурювального судна «Кондок V», що належить Компанії ДІЛЕКС ЧАРТЕРІНГ АПС, для перевезення транспортно-буксирного судна «Атрек» із територіальних вод Федеративної республіки Бразилія до територіальних вод України (пункти 4 - 7 частини І договору).
Згідно з пунктом 16 розділу І договору загальна сума фрахту складає 1 365 000,00 доларів США, що за інформацією Національного банку України про співвідношення національної валюти України до іноземних валют (1 долар США - 7,993 грн) станом на дату підписання договору, становила 10 910 445,00 грн.
У січні 2014 року Компанія ДІЛЕКС ЧАРТЕРІНГ АПС (DEALEX CHARTERING ApS) звернулася до Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації Арбітражу з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення заборгованості за договором про перевезення великовагових і великогабаритних вантажів № 15/13 від 16 квітня 2013 року.
Арбітражним рішенням Німецької Морської Асоціації Арбітражу від 21 серпня 2015 року у справі «КОНДОК V» позов Компанії ДІЛЕКС ЧАРТЕРІНГ АПС був задоволений: присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Компанії ДІЛЕКС ЧАРТЕРІНГ АПС 9 361 616,90 грн основної суми заборгованості (що за курсом НБУ станом на 01 липня 2016 року становило 1 583 687,50 доларів США), 1 402 629,74 грн процентів за період до 31 грудня 2013 року включно (що за курсом НБУ станом на 01 липня 2016 року становило 56 433,84 доларів США), 1 438 553,81 грн процентів за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року (що за курсом НБУ станом на 01 липня 2016 року становило 57 879,22 доларів США), 5 282 635,13 грн процентів за період з 01 липня 2014 року по 11 травня 2016 року (що за курсом НБУ станом на 01 липня 2016 року становило 212 543,18 доларів США), подальших процентів за ставкою 800 базисних пунктів вище встановленої законом процентної ставки, що передбачена р. 247 Цивільного кодексу Німеччини за період з 12 травня 2016 року до дня сплати, 174 052,73 грн компенсації за юридичні послуги (що за курсом НБУ станом на 01 липня 2016 року становило 6 314,60 євро), 710 359,00 грн витрат на арбітражний розгляд (що за курсом НБУ станом на 01 липня 2016 року становило 25 771,69 євро).
Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою від 01 липня 2016 року у справі № 761/37045/15-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2017 року та постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, визнав і надав дозвіл на виконання рішення Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації Арбітражу від 21 серпня 2015 року.
У червні 2021 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шаталова Едуарда Володимировича та Компанії ДІЛЕКС ЧАРТЕРІНГ АПС (DEALEX CHARTERING ApS) про визнання недійсним з моменту укладення договору про перевезення великовагових та великогабаритних вантажів № 15/13 від 16 квітня 2013 року, укладеного між Компанією DEALEX CHARTERING ApS та фізичною особою - підприємцем Шаталовим Едуардом Володимировичем, який діяв від імені, за дорученням та за рахунок Публічного Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".
3. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення.
Господарський суд Київської області рішенням від 07 грудня 2021 року у справі № 911/1908/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06 вересня 2022 року, у задоволенні позову Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» відмовив повністю.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
- підстави для укладання спірного договору в порядку, передбаченому Законом України «Про здійснення державних закупівель», були відсутні, оскільки позивач відповідно до положень свого статуту діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, а правовідносини сторін за спірним договором не стосувалися закупівлі послуг за державні кошти. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки послуги, щодо яких був укладений спірний договір, не можуть вважатися такими, які необхідні позивачу для провадження діяльності у сфері транспортування природного і нафтового газу трубопроводами;
- перевищення особою, яка підписала від імені позивача спірний договір, своїх повноважень не є у спірних правовідносинах підставою для визнання спірного договору недійсним, оскільки позивач своїми діями здійснив фактичне схвалення договору, що підтверджується матеріалами справи, та було встановлено судами при розгляді іншої справи № 911/1803/19, і такі встановлені обставини є преюдиційними для цієї справи № 911/1908/21.
- договір агентування, на підставі якого особа від імені позивача уклала спірний договір, є правомірним в силу презумпції правомірності правочину, закріпленого у статті 204 Цивільного кодексу України, факт недійсності договору агентування є недоведеним, вимога про визнання його недійсним не є предметом спору у цій справі, з огляду на що суд не надає оцінку недійсності цього договору;
- позивач не довів обставини того, спірний договір стосується вчинення нереальних господарських операцій, оскільки надані ним на підтвердження цих обставин докази можуть свідчити лише про порушення строків виконання зобов`язань за договором та не є доказами нереальності господарських операцій за ним. Фактичне виконання відповідачем умов спірного договору встановлено Арбітражним рішенням Німецької Морської Асоціації Арбітражу від 21 серпня 2015 року у справі «КОНДОК V» і під час розгляду зазначеної справи позивач не заперечував реальність господарських операцій за договором;
- дії позивача, який уклав договір-доручення морського агентування, на підставі та на виконання якого в подальшому відповідачем 1 від імені, за дорученням і за рахунок позивача був укладений спірний договір, який був схвалений позивачем шляхом вчинення дій, направлених на виконання його умов, а згодом пред`являє позов про визнання вказаного правочину недійсними, суперечать його попередній поведінці (укладенню договору, отриманню послуг інше) і є недобросовісними;
- позивач не довів існування обставин, які б свідчили про порушення спірним договором публічного порядку, та не надав доказів того, що укладення вказаного правочину було спрямоване на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним;
- правові підстави для визнання спірного договору недійсним як такого, що укладений всупереч інтересів держави та суспільства, відсутні, оскільки в обґрунтування зазначеної підстави недійсності спірного правочину позивач послався на обставини укладення договору без дотримання процедури публічних закупівель та вчинення за договором нереальних господарських операцій, які є недоведеними.
Крім того, відмовивши у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість, суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07 грудня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06 вересня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень позивач послався на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, а саме:
- частину першу статті 203, частину першу статті 215 Цивільного кодексу України, частину п`яту статті 2, частину четвертою статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 910/2197/18, а також не врахували висновки Вищого господарського суду України, викладені у постановах від 14 лютого 2012 року у справі № 32/5005/11275/2011 та від 15 грудня 2015 року у справі № 922/3264/15;
- статтю 241 Цивільного кодексу України, пункти 2, 3 Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є частка держави, що перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 11 квітня 2012 року, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 910/15151/17, від 20 березня 2018 року у справі № 910/8794/16, від 31 липня 2019 року у справі № 904/8943/16;
- частину четверту статті 75 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 08 серпня 2019 року у справі № 922/2013/18, від 25 березня 2021 року у справі № 911/2961/19, від 04 березня 2019 року у справі № 910/13366/18 та від 17 грудня 2021 року у справі № 910/9841/20;
- статтю 70 Закону України "Про акціонерні товариства", не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладені у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 911/2574/18, а також висновки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 20 вересня 2017 року у справі № 927/1364/15;
- частину п`яту статті 203, статтю 215, частину третю статті 228 Цивільного кодексу України, статтю 1, частину першу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 березня 2021 року у справі № 911/2961/19, від 06 червня 2018 року у справі № 911/615/15, від 31 травня 2018 року у справі № 911/639/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 910/1421/16, від 15 лютого 2018 року у справі № 911/1023/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 910/1424/16, від 25 жовтня 2019 року у справі № 911/1107/18;
- частину першу статті 3, частину третю статті 509, статтю 627 Цивільного кодексу України, не врахували висновки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 27 вересня 2012 року у справі № 5019/541/12.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків по суті спору, ухвалили оскаржувані судові рішення з правильним застосуванням та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновки Верховного Суду, про неврахування яких зазначив скаржник, є нерелевантними до правовідносин у цій справі, оскільки зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах.
Крім того, відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу наводить орієнтовний (попередній) розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, який складає 39 500,00 грн.
Відповідач-1 та третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені позивачем у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, та доводи відповідача-2, наведені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування та дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
В обґрунтування недійсності спірного договору позивач послався, зокрема на те, що спірний договір був укладений від імені позивача особою, яка не мала необхідного обсягу дієздатності на його укладення, діяла з перевищенням своїх повноважень, оскільки:
- договір-доручення, на підставі якого діяла особа (агент), яка від імені позивача уклала спірний договір, не був затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, що є порушенням Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 11 квітня 2012 року (далі по тексту - Порядок № 296);
- спірний договір є значним правочином та всупереч статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства» та підпункту 14 пункту 9.5.5. статуту позивача був укладений за відсутності рішення правління позивача про його укладення та без погодження з Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» як єдиним акціонером позивача.
Як вбачається позивач в обґрунтування зазначених підстав недійсності спірного договору посилається на недійсність іншого правочину - договору доручення морського агентування № 648 від 20 червня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» як судновласником / замовником та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Шаталовим Едуардом Володимировичем як агентом.