Постанова
Іменем України
19 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 712/4155/20
провадження № 61-13154 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Чакалов Роміс Костянтинович,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чакалова Роміса Костянтиновича, на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2022 року у складі судді Троян Т. Є. та постанову Черкаського апеляційного суду
від 24 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б.,
Нерушак Л. В., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа»
(далі - ТОВ «Глобал Спірітс Європа», товариство) про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання нарахування заробітної плати та її стягнення, відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з березня 2020 року працював на посаді директора складу ТОВ «Глобал Спірітс Європа». Згідно
з наказом роботодавця від 02 квітня 2020 року № 23-К, про що зроблено запис у трудовій книжці, його було звільнено з посади директора складу ТОВ «Глобал Спірітс Європа» за грубе порушення трудових обов`язків
на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
Позивач уважав наказ незаконним, оскільки він не був суб`єктом, який підпадає під дію вказаної норми КЗпП України. Він займав посаду директора складу, тобто не був керівником підприємства чи відокремленого підрозділу.
Він не знав, за яке одноразове грубе порушення трудових обов`язків його було звільнено, з відповідними актами чи результатами службового розслідування роботодавець його не ознайомив, пояснення у нього з цього приводу не відбиралися.
Крім того, при звільненні йому не вручено копію наказу про звільнення, письмову довідку про розрахунок. Ці документи роботодавець не надав
і на його письмовий запит.
Указував, що такими діями роботодавець завдав йому моральної шкоди,
розмір якої він оцінив у 30 000,00 грн, яка полагала у у погіршенні його здоров`я та душевного стану, він став роздратованим, пригнічем,
що провокувало конфлікти з його оточуючими. Такі зміни в його житті викликали необхіднисть вжиття додаткових зусиль для відновлення нормальних життєвих зв`язків.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд: скасувати наказ ТОВ «Глобал Спірітс Європа» про його звільнення, поновити його
на посаді директора складу товариства, зобов`язати роботодавця нарахувати та виплатити йому середню заробітну плату за час вимушеного
прогулу й стягнути з товариства на його користь моральну шкоду
у розмірі 30 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у спірних правовідносинах звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1
частини першої статті 41 КЗпП України відбулося з дотриманням норм трудового законодавства.
Суд першої інстанції врахував, що протоколом № 323-Н наради
за результатами проведення розслідування від 26 березня 2020 року зафіксовано, що ОСОБА_1 заступником комерційного директора Федорцем С. А. було оголошено акт службового розслідування
від 26 березня 2020 року № 4-Р, відібрано пояснення щодо обставин, зазначених в акті, згідно з якими ОСОБА_1 визнав,
що розповсюджував інформацію, яка складала комерційну таємницю підприємства третій особі, самостійно пред`явив для членів комісії свою переписку третьою особою на мобільному телефоні.
Суд першої інстанції, надавши оцінку поданим сторонам доказам, вказав, що позивач займав посаду директора складу, тобто відокремленого підрозділу ТОВ «Глобал Спірітс Європа», тому підпадав під дію пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, так як з керівником відокремленого підрозділу можна розірвати трудовий договір з ініціативи власника
на підставі вказаної норми права.
Крім того, районний суд указав про те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач є членом первинної профспілкової організації, створеної на підприємстві відповідно до вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2022 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, застосувавши відповідні норми КЗпП України,
ГК України, ЦК України, врахувавши судову практику Верховного Суду України й Верховного Суду, погодився з висновками суду першої інстанції
по суті вирішення спору, оскільки ОСОБА_1 , директор складу
товариства, який підписав договірне зобов`язання про нерозголошення комерційної таємниці, здійснював розголошення комерційної таємниці підприємства та контактував із третіми особами в особистих інтересах,
і з ним може бути розірвано трудовий договір з ініціативи власника
на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
Апеляційний суд надав оцінку доводам апеляційної скарги про відсутність
у матеріалах справи наказу роботодавця від 02 квітня 2020 року № 23-К
про звільнення позивача, вказавши, що ТОВ «Глобал Спірітс Європа» звернулося до правоохоронних органів із заявою про притягнення позивача
до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 357 КК України (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння
ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем
або їх пошкодження), статтею 190 КК України (шахрайство), оскільки ОСОБА_1 викрав свою особову справу, в якій знаходилися відповідні документи, у тому числі, наказ від 02 квітня 2020 року № 23-К
про припинення з позивачем трудових відносин.
Тобто відповідачем доведено, що у нього відсутні документи, які стосуються звільнення з роботи позивача, з незалежних від нього обставин.
При цьому позивачем долучено до позовної заяви копію трудової книжки,
в якій, на аркуші 8, зроблено запис про його прийняття на роботу на посаду директора складу та про звільнення з посади.
Указану трудову книжку отримано позивачем 02 квітня 2020 року, у день звільнення із займаної посади, про що свідчить його підпис у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.
Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку посиланням апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутній акт службового розслідування
від 27 березня 2020 року, який зазначений в протоколі № 23-Н наради
за результатами проведення розслідування від 26 березня 2020 року, зазначив, що у вказаному протоколі допущено описку у даті акта, оскільки він датований 26 березня 2020 року. Крім того, зі змісту протоколу можливо встановити, що саме акт від 26 березня 2020 року № 4-Р про результати розслідування обставин розголошення позивачем відомостей, що містять комерційну таємницю ТОВ «Глобал Спірітс Європа», був предметом розгляду на нараді.
Апеляційний суд погодився з доводами позивача про наявність порушень норм процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції
(не фіксувалися судові засідання технічними засобами, не велися протоколи судових засідань, не розглянуто клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву). Разом із цим, такі порушення не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення
(частина третя статті 376 ЦПК України) й вони не вплинули на результат розгляду справи по суті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2022 року до Верховного Суду,
представник ОСОБА_1 - адвокат Чакалов Р. К., просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Крім того, суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано дану цивільну справу
із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, не врахували правові висновки Верховного Суду у подібних справах.
Позивач не міг бути звільнений на підставі пункту 1 частини першої
статті 43 КЗпП України, так як він не був керівником відокремленого підрозділу роботодавця. Склад ТОВ «Глобал Спірітс Європа», директором якого був позивач, є структурним підрозділом товариства,
а не відокремленим структурним підрозділом юридичної особи.
Суди попередніх інстанцій врахували докази, надані відповідачем
до відзиву на позовну заяву. Відзив було подано з пропуском строку
й відповідач заявляв відповідне клопотання про його поновлення.
Проте, суд першої інстанції не постановив ухвалу про поновлення строку для подання відзиву, вказане процесуальне питання не вирішувалося судом належним чином, тому районний суд не мав права враховувати відзив
і подані до нього докази.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував докази, які не були подані відповідачем у суді першої інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ «Глобал Спірітс Європа», в якому вказується, що судові рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими.
Вважає, що суди зробили обґрунтований висновок про правомірність звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 41
КЗпП України (одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу)).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката
Чакалова Р. К., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси
у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який
не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право
на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової