Постанова
Іменем України
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 127/18576/21
провадження № 61-12428св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Покоєвичем Артемом Олексійовичем, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2022 року у складі судді Короля О. П. та постанову Вінницької апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 27 липня 2019 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Nissan Х-Тrail», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі сполученням Вінниця-Бохоники виїхав за межі проїзної частини та допустив зіткнення з кам`яним парканом домашнього володіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Внаслідок чого, пасажирка його автомобіля отримала тілесні ушкодження, а паркан впав на належний позивачу автомобіль «Honda Civik», ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до висновку експертного дослідження № 173Е-11/2020 від 01 березня 2021 вартість заподіяного позивачу матеріального збитку становить 310 102,16 грн.
Вказував, що зазнав суттєвих моральних втрат, оскільки на придбання знищеного відповідачем автомобіля він витратив всі свої заощадження. Крім того, зазначив, що були істотно порушені його нормальні життєві зв`язки і тепер він змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Внаслідок значного психічного впливу обставин, пов`язаних із постійним хвилюванням через пошкодження автомобіля, позивач повністю був позбавлений можливості реалізації власних звичок і бажань. Також у зв`язку із згаданими подіями у нього значно погіршився стан психічного здоров`я. Однак певна грошова компенсація може деякою мірою зменшити вплив негативних наслідків на його особисте та громадське життя.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь 350 102,16 грн з яких: відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 310 102, 16 грн, моральної шкоди 40 000 грн та понесені судові витрати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у розмірі 310 102,16 грн.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов в частині відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що обставини на які посилався ОСОБА_1 у позовній заяві як на підставу для задоволення позову, в частині відшкодування майнової шкоди, знайшли своє підтвердження при розгляді справи, ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.
Суд першої інстанції відмовив щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем належно не доведено заподіяння йому моральної шкоди.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницької апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав та необхідності для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на його користь компенсації за завдану майнову шкоду, оскільки ним доведено факт завдання такої шкоди відповідачем та обґрунтовано її розмір. Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що ОСОБА_1 належно не доведено завдання ОСОБА_2 моральної шкоди.
Апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_2 про те, що висновок експертного дослідження № 173Е-11/2020 від 01 березня 2021 року є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом.
При цьому апеляційний суд зазначив, що висновок експертного дослідження не є висновком експерта у розумінні статті 102 ЦПК України, оскільки відповідно до пункту 4.23 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮУ від 08 жовтня 1998 року № 53/5, у висновку експертного дослідження опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку. Проте такий висновок підлягає дослідженню і оцінці як письмовий доказ, якому суд першої інстанції надав правову оцінку.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2022 року та постанову Вінницької апеляційного суду від 08 листопада 2022 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що районний суд розглянув справу за відсутності відповідача та його представника, які не були повідомлені належно про дату, час та місце її розгляду, що є порушенням права на доступ до суду.
Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 січні 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
19 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_3 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року у справі № 1-135сап21 та постановах Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 2-2164/06, від 14 лютого 2022 року у справі № 2-4744/11, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.