ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 826/3114/17
адміністративне провадження № К/9901/63476/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 (судді - Кузьменко В.А., Арсірій Р.О., Огурцов О.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 (судді - Літвіна Н.М., Федотов І.В., Сорочко Є.О.)
у справі за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної регуляторної служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «НВЦ Інгеоком» про скасування рішення,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У лютому 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати розпорядження Державної регуляторної служби України від 27.01.2017 №16 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, видане за результатом розгляду скарги ТОВ "НВЦ Інгеоком" від 18.12.2016.
СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 10 по 13 жовтня 2017 року уповноваженими особами Міністерства екології та природних ресурсів України проведено планову перевірку додержання ТОВ «НВЦ Інгеоком» ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.
Результати перевірки оформлено актом №07/16 від 13.10.2017, відповідно до якого ТОВ «НВЦ Інгеоком» протягом двох років не було виконано розпорядження Мінприроди від 03.07.2014 про усунення порушень ліцензійних умов. В акті зазначено, що він є актом про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.
Крім того, складено акт про повторне порушення ТОВ «НВЦ Інгеоком» Ліцензійних умов провадження господарської діяльносіт з поводження з небезпечними відходами №07-16-1 вд 13.10.2017.
Наказом Мінприроди від 21.10.2016 №384 «Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензій» на підставі п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ «НВЦ Інгеоком» (п. 4 наказу).
ТОВ «НВЦ Інгеоком» оскаржило вказаний наказ до Експертно-апеляційної ради при Державній регуляторній службі України.
За результатом розгляду скарги ТОВ «НВЦ Інгеоком», на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при ДРС від 26.01.2017 №4.8 (протокол №01-17) встановлено порушення органом ліцензування вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а саме:
«абз. 3 ч. 14 ст. 19: не складання органом ліцензування акту про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності як окремого документу;
п. 5 ч. 2 ст. 16: органом ліцензування не правомірно та необґрунтовано застосовано підставу для анулювання ліцензії:
В акті планової перевірки стверджується, що підставою для анулювання ліцензії є висновок, що ліцензіат протягом 2 років не виконував Розпорядження Мінприроди від 03.07.2014 про усунення порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, в частині: відсутності щорічного уточнення даних про зміни у діяльності для внесення відповідних змін до реєстрової карти; відсутності матеріалів ідентифікації об`єкту підвищеної небезпеки.
У зв`язку з зазначеними вище обставинами відповідачем прийнято розпорядження від 27.01.2017 №16 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, видане за результатом розгляду скарги ТОВ «НВЦ Інгеоком», яким зобов`язано позивача усунути порушення вимог законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», скасувавши наказ від 21.10.2016 №384 в частині анулювання ліцензії ТОВ «НВЦ Інгеоком» серії АГ №594558 від 31.05.2011 на операції у сфері поводження з небезпечними відходами.
Вважаючи вказане розпорядження протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що оскаржуване розпорядження суперечить приписам Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №466 та Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 24.12.2014 №724, зокрема з підстав правомірності наказу Мінприроди 21.10.2016 №384 про анулювання ліцензії ТОВ «НВЦ Інгеоком».
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Окружного адміністративного суду від 30.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем не доведено належними доказами правомірність анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ «НВЦ Інгеоком» на підставі п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та прийняття наказу Мінприроди від 21.10.2016 №384 «Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензій».
Крім того, суди дійшли висновку, що оскаржуване розпорядження не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки лише зобов`язує позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері ліцензування та не скасовує наказ Мінприроди від 21.10.2016 №384 «Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензій».
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що Експертно-апеляційна рада при Державній регуляторній службі України розглянула апеляцію на рішення органу ліцензування з порушенням встановленого Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» строку.