ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 320/8554/21
адміністративне провадження № К/990/31451/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №320/8554/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (головуючий суддя: Басай О.В.)
і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року (головуючий суддя: Черпіцька Л.Т., Пилипенко О.Є., Собків Я.М.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
1.2. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі: 85927,84 грн із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
1.3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 1 березня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі: 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
1.4. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4463,15 грн за період з 1 березня 2018 року до 1 березня 2021 року включно в загальній сумі: 160817,20 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
1.5. зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він з 2 березня 2015 року до 1 березня 2021 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Стверджував, що з 1 грудня 2015 року відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення, чим порушив вимоги Закону України «Про індексацією грошових доходів населення» і допустив протиправну бездіяльність. Зазначав, що у позасудовому порядку відповідач залишив без відповіді його заяву з вимогою нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення у належному розмірі.
2.1. Позовні вимоги стосовно періоду з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що протягом указаного періоду відповідач узагалі не нараховував і не виплачував йому індексацію грошового забезпечення. Доводив, що в силу пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для розрахунку індексації його грошового забезпечення за цей період базовим місяцем слід вважати січень 2008 року, оскільки саме тоді востаннє були підвищені оклади військовослужбовців. Одночасно з цим, позивач заперечував наявність у відповідача дискреційних повноважень стосовно визначення іншого місяця базовим, ніж січень 2008 року.
2.2. Вимоги стосовно періоду з 1 березня 2018 року до 1 березня 2021 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати йому фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4463,15 грн щомісяця як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, однак цього обов`язку не виконав.
2.3. Зрештою ОСОБА_1 стверджував, що з огляду на податкові правила відповідач повинен нарахувати й виплатити йому відповідну індексацію із одночасним відрахуванням військового збору та компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року, позовні вимоги задоволено частково:
3.1. визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування й невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року;
3.2. зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року;
3.3. відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
4. Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що індексація грошового забезпечення є державною соціальною гарантією і у зв`язку із інфляцією відповідач був зобов`язаний її нарахувати й виплатити позивачу. Установивши, що з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася і не виплачувалася, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача.
4.1. Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про нарахування й виплату індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року із урахуванням січня 2008 року як базового місяця, суд виходив з того, що питання визначення базового місяця для індексації грошового забезпечення є виключними дискреційними повноваженнями відповідача. Водночас, зауваживши те, що нарахування й виплата індексації не здійснювалася, суд дійшов висновку про відсутність порушених прав позивача щодо правильності її нарахування та передчасність указаної вимоги.
4.2. Водночас суд визнав обґрунтованою вимогу, яка стосується компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, пославшись на правила Порядку №44 від 15 січня 2004 року.
4.3. На цій основі суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, які стосуються виплати індексації у період з 1 березня 2018 року до 1 березня 2021 року, суд дійшов висновку про їхню необґрунтованість.
5.1. У цьому контексті суд зазначив, що березень 2018 року є базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін, позаяк саме тоді відбулося підвищення окладу за посадою позивача. Водночас суд установив, що протягом квітня-вересня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував порогу індексації 103 відсотки. Натомість цей поріг був перевищений у жовтні і в листопаді офіційно опублікований Держстатом, після чого відповідач з грудня 2018 року до березня 2021 року нараховував і виплачував позивачу належну індексацію, як цього вимагав закон.
5.2. На цій основі суд констатував необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування й невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 1 березня 2021 року та зобов`язання його вчинити відповідні дії.
6. Зрештою суд указав на відсутність підстав для установлення судового контролю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги і відзиву
7. У листопаді 2022 року Дяченко О.В. , діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
8. В обґрунтування підстав касаційного оскарження послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - «КАС України»).
9. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду стосовно тлумачення і застосування у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку №1078, які викладені у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, про те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, а січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування цієї індексації за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року.
9.1. У цьому контексті скаржник зауважує, що між сторонами існував спір стосовно застосування січня 2008 року як базового для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року. Тож вважає, що суди дійшли необґрунтованих висновків про передчасність позовних вимог в цій частині і помилково трактували дискреційними повноваження відповідача щодо визначення базового місяця для відповідної індексації.
10. Також скаржник посилається на неправильне застосуваннями судами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та указує на неврахування ними висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28 вересня 2022 року у справах №№400/1119/21, 560/3965/21 у подібних правовідносинах.
10.1. У цьому контексті скаржник зауважує, що між сторонами відсутній спір стосовно нарахування й виплати так званої «поточної» індексації грошового забезпечення військовослужбовця, яка виникла тільки в грудні 2018 року в сумі: 71,08 грн внаслідок перевищення порогу індексації в розмірі 103 відсотка.
10.2. Водночас скаржник наголошує на тому, що у період з 1 березня 2018 року позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати йому так званої «фіксованої» індексації, тобто суми індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Ці обставини, за твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили, оскільки неправильно визначили характер спірних правовідносин.
10.3. Також скаржник зазначає, що підвищення окладу позивача в березні 2018 року та прийняття в цьому місяці значення індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків не є безумовною підставою не виплачувати індексацію грошового забезпечення.
10.4. Згідно з доводами скаржника, в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно врахувати такі складові як: розмір підвищення грошового доходу особи; суму індексації, що склалася (припала) на місяць підвищення цього доходу; та на основі цього встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму указаної індексації. Ці обставини, як стверджує скаржник, суди попередніх інстанцій не встановили.
10.5. На тлі цього скаржник зазначає, що у місяці підвищення грошового доходу позивача (березні 2018 року) сума індексації була більшою, ніж розмір підвищення доходу. Тож стверджує, що на підставі абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати позивачу «фіксовану» індексацію грошового забезпечення, однак протиправно цього не зробив.
11. Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Позиція відповідача полягає в тому, що оскаржувані судові рішення є законними й обґрунтованими, а підстави для їхнього скасування відсутні.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. З 2 лютого 2015 року до 1 березня 2021 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
13. Позивач звертався до відповідача із заявою від 21 квітня 2021 року, у якій просив: нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2015 року до 28 лютого 2018 року; провести перерахунок і доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 1 березня 2018 року до 1 березня 2021 року.
13.1. Відповіді на цю заяву позивач не отримав.
13.2. У відзиві на позов відповідач стверджував, що указану заяву не отримував, а базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін повинен бути серпень 2015 року.
14. З 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення.
15. У березні 2018 року відбулося підвищення посадового окладу позивача.
16. Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
16.1. У жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено. Індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року.
17. З грудня 2018 року по березень 2021 року позивачу нараховувалась і виплачувалась індексація грошового забезпечення.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ
18. У статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також - «Закон №1282-ХІІ») законодавець навів визначення таких понять:
18.1. індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
18.2. індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
18.3. поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
19. Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
20. До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
21. Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
22. Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
23. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.
24. У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
24.1. Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.
24.2. Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
25. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
25.1. Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
25.2. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
25.3. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078
26. Згідно з пунктом 1 Порядку (далі також - «Порядок №1078») цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
27. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
27.1. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
27.2. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).
27.3. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
27.4. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
27.5. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
28. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
29. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
29.1. Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
29.2. Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
30. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
31. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
32. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
32.1. Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
33. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
34. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
34.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
35. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
36. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
37. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
37.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
38. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
38.1. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.