ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 200/11746/19-а
провадження № К/9901/4346/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (суддя Логойда Т.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року (головуючий суддя Блохін А.А., судді Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.)
у справі № 200/11746/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо нарахування та виплати їй індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року з урахуванням фактично виплачених сум та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат;
- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити їй індексацію щомісячних страхових за період з 01 квітня 2001 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року (за вирахуванням фактично виплачених сум); зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року за вирахуванням фактично виплачених сум. У решті позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року стосовно відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат і ухвалено нове судове рішення про задоволення позову щодо зазначених вимог: зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат. В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року залишено без змін.
4. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з судовими рішеннями в частині задоволених вимог не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є непрацюючим пенсіонером; має зареєстрований страховий випадок у зв`язку із трудовим каліцтвом, що сталося 21 квітня 1989 року, і їй встановлено втрату професійної працездатності безстроково (акт про нещасний випадок на виробництві; довідка до акта огляду МСЕК від 21 травня 1993 року); тривалий час є отримувачем страхових виплат безстроково.
7. Постановою Артемівського (натепер - Бахмутського) міського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 червня 2001 року № 261 позивачу продовжено виплату щомісячних страхових виплат (які раніше щомісячно виплачувалися позивачу роботодавцем) з 01 квітня 2001 року безстроково.
8. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила повідомити інформацію щодо проведення індексації страхових виплат. Також просила в разі не проведення індексації нарахувати та виплатити їй індексацію щомісячних страхових за весь час перебування на обліку у відповідного органу Фонду соціального страхування України як отримувачу страхових виплат, а також сплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат.
9. На звернення надана відповідь від 16 серпня 2019 року №К-01-04/19-449, в якій повідомлялося, що позивач як отримувач страхових виплат з 01 квітня 2001 року перебуває на обліку у Бахмутському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. За наявності відповідної інформації та з урахуванням місяців підвищення доходів позивача відділенням здійснювалася індексація щомісячних страхових виплат з місяця перевищення порогу індексації індексом споживчих цін таким чином:
- за період з липня 2004 року по листопад 2006 року загальною сумою 115,22 грн., що виплачена у січні 2007 року;
- за грудень 2006 року в сумі 15,46 грн., що виплачена у лютому 2007 року;
- за січень 2007 року в сумі 20,53 грн., що виплачена у березні 2007 року;
- за лютий 2007 року в сумі 20,53 грн., що виплачена у квітні 2007 року;
- за вересень 2007 року в сумі 8,83 грн., що виплачена у жовтні 2007 року;
- за січень та лютий 2009 року загальною сумою 18,09 грн., що виплачена у травні 2009 року;
- за період з червня 2009 року по вересень 2011 року загальною сумою 31,58 грн., що виплачена у жовтні 2011 року;
- за період з червня 2014 року по червень 2017 року загальною сумою 14644,89 грн., що виплачена у липні 2017 року;
- за липень 2017 року в сумі 310,62 грн., що виплачена у липні 2017 року;
- за серпень 2017 року в сумі 355,71 грн., що виплачена у вересні 2017 року;
- за жовтень 2017 року в сумі 355,71 грн., що виплачена у листопаді 2017 року;
- за листопад 2017 року в сумі 355,71 грн., що виплачена у грудні 2017 року;
- за грудень 2017 року в сумі 355,71 грн., що виплачена у січні 2018 року.
Загальна сума виплаченої позивачу індексації щомісячних страхових виплат складає 16964,30 грн.
10. З січня 2018 року відділення припинило нарахування індексації у зв`язку з перерахуванням щомісячної страхової виплати відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахування розміру страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та членам їх сімей" від 27 грудня 2017 року № 1053 (далі Постанова №1053), тому що збільшення страхової виплати внаслідок перерахунку перевищило розмір нарахованої індексації.
11. З 01 березня 2018 року та з 01 березня 2019 року відділенням здійснено перерахунок щомісячних страхових виплат позивачу.
12. Як зазначав відповідач у відзиві на позов, індексація страхових виплат позивачу проведена лише за періоди, за які йому була надана інформація щодо розміру пенсії та місяців її підвищення.
13. Незгода ОСОБА_1 з бездіяльністю відповідача щодо виплати індексації за інші періоди, стала підставою для звернення до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що законодавством передбачений обов`язок відповідача здійснювати індексацію страхових виплат. При цьому такий обов`язок не залежить від здійснення застрахованою особою певних активних дій, як помилково вважав відповідач.
15. Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача про відсутність підстав для нарахування сум індексації за минулий період, мотивуючи це тим, що вони спростовуються положеннями частини 7 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (з подальшими змінами та доповненнями, далі - Закон № 1105), відповідно до якої якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку. Вказаний висновок не спростовує і зміст частини 4 статті 47 вказаного Закону, яка передбачає, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Адже зазначена норма передбачає випадки, коли виплати призначені, але не одержані потерпілим. Тоді як у цій справі встановлено, що виплати індексації страхових виплат не були призначені саме відповідачем.
16. Щодо позовної вимоги в частині компенсації втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків виплати індексації страхових виплат, суд першої інстанції вважав, що така вимога є передчасною, оскільки відповідачем у спірний період дохід у вигляді індексації страхової виплати нарахований не був і не виплачувався, у зв`язку з чим компенсація такого доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати проводитися не могла.
17. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком про відмову судом першої інстанції у задоволенні вимоги ОСОБА_1 в частині компенсації втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків виплати індексації страхових виплат та зазначив, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
18. Відповідач як на підставу для касаційного оскарження посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, стверджував, що суди першої та апеляційної інстанції по різному вирішують подібні спори (зокрема, у справах №200/2121/19-а, № 200/1914/19-а, №200/2058/19-а, №200/10176/19-а, №200/11292/19-а).
19. Скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано статтю 44 Закону №1105 у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин (2001 рік) та статті 16 Закону № 1105, в редакції, чинній на тепершній час, в якій зазначено, що застрахована особа зобов`язана своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг та порядку їх надання. Також відповідач вважає, що судами не враховано того, що відповідно до статті 17 Прикінцеві положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282- ХІІ), Закон № 1282-ХІІ набирає чинності з 01 січня 2003 року.
20. За твердженням відповідача, зміни стану працевлаштування, інформація щодо підвищення доходу, інформація щодо розміру отримуваної пенсії та місяців її підвищення, є обставинами, які впливають на умови та зміни розміру матеріального забезпечення потерпілого, дають можливість Фонду зробити вірний розрахунок індексації. Обов`язок щодо своєчасного надання до Фонду цієї інформації покладається саме на застраховану особу. Органи Фонду не мали та не мають можливості звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду, до органів Державної фіскальної служби з метою отримання інформації щодо щомісячного розміру отримуваної пенсії та місяців її підвищення, стосовно розміру заробітної плати потерпілого на виробництві, оскільки ці відомості є персональними даними.
21. Стосовно стягнення з відповідача компенсації за несвоєчасно виплачену суму індексації відповідач посилається на те, що індексація щомісячної страхової виплати не проводилась своєчасно ОСОБА_1 через бездіяльність самої потерпілої, яка не надавала до відділення необхідних документів, яка не повідомляла своєчасно Фонд про зміни розміру доходу (підвищення пенсії), тобто через власну вину не реалізувала своє право на проведення індексації щомісячної страхової виплати, то у неї не виникло право ні на отримання індексації за минулий період, ні на отримання відповідної компенсації за рахунок коштів Фонду.
22. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вказує на те, що є безпідставними доводи касаційної скарги про необхідність відповідачу інформації щодо отриманої пенсії, з посиланням на висновки Верховного Суду, зроблені у постановах від 07 листопада 2019 року у справі №824/503/16-а, від 05 листопада 2019 року у справі №285/1864/16-а.
23. Позивач вказує, що висновок про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат неодноразово викладався у постановах Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року у справі № 6-58цс11, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16 та у постановах Верховного Суду від 20 лютого року 2018 у справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
25. Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 1105-XIV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
26. Частиною 1, 5 статті 47 Закону № 1105-XIV в чинній редакції визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
27. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
28. Частинами 4, 7 статті 47 Закону № 1105-XIV передбачено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
29. У статті 1 Закону № 1282- ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.