ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 360/3109/21
адміністративне провадження № К/990/29925/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (колегія у складі суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сіваченка І.В.)
у справі № 360/3109/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
У С Т А Н О В И В:
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивачка) звернулася до суду із позовом до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - Біловодське ОУ ПФ України Луганської області). У позові просила:
- визнати протиправними дії Біловодського ОУ ПФ України Луганської області щодо відмови в призначенні (переході) її з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника без обмеження максимальним розміром пенсії в розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 );
- зобов`язати Біловодське ОУ ПФ України Луганської області перевести її з 09.12.2020 із пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 без обмеження пенсії максимальним розміром, розрахованої на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 04.12.2020 № 2876/20-вх, виданої ТУ ДСА України в Луганській області, з урахуванням фактично сплачених сум.
2. Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2021 замінив Біловодське ОУ ПФ України Луганської області правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФ України в Луганській області; Пенсійний фонд).
3. Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 30.09.2021 задовольнив позов частково:
- визнав протиправним та скасував рішення Пенсійного фонду від 18.12.2020 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні із пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов`язав Пенсійний фонд перевести ОСОБА_3 із пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з 09.12.2020 у розмірі 50 % від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , розрахованої на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 04.12.2020 № 2876/20-вх, виданої ТУ ДСА України в Луганській області, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням фактично сплачених сум;
- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;
- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду на користь ОСОБА_1 відшкодування судового збору у розмірі 908,00 грн.
4. 29.07.2022 ОСОБА_1 подала заяву у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Просила:
- визнати протиправним рішення Пенсійного фонду № 909200120723, прийняте 04.07.2022 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2021;
- направити Пенсійному фонду окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону,
- зобов`язати Пенсійний фонд у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання окремої ухвали повідомити Луганський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
5. Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.09.2022 залишив без задоволення заяву про встановлення заходів судового контролю.
6. Позивачка оскаржила таке рішення в апеляційному порядку. Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.09.2022 повернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України із тієї підстави, що ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
7. 31.10.2022 позивачка подала касаційну скаргу. Просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно інтерпретував висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 11.07.2019 у справі № 821/11/18, помилково повернув апеляційну скаргу. Питання судового контролю вирішується у порядку ст. 383 КАС України після закінчення розгляду справи, тому заперечення на ухвалу суду першої інстанції не можуть бути викладені в апеляційній скарзі відповідно до ч. 3 ст. 239 КАС України.
9. Верховний Суд ухвалою від 18.11.2022 відкрив касаційне провадження; витребував з Центральної бази даних Автоматизованої системи документообігу суду матеріали справи № 360/3109/21 в електронному вигляді.
10. На час відкриття касаційного провадження та наразі відповідач у справі - ГУ ПФ України в Луганській області, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має місце реєстрації: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9. Доставлення поштової кореспонденції за зазначеною адресою не здійснюється у зв`язку з тимчасовою окупацією російською федерацією міста Сєвєродонецьк Луганської області, що підтверджується актом Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.11.2022 № 152.
11. Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
12. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи належить до основних засад судочинства. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Основного закону норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.