ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 240/16740/22
адміністративне провадження № К/990/2185/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 (колегія у складі суддів Білої Л.М., Гонтарука В.М., Матохнюка Д.Б.)
у справі № 240/16740/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
У С Т А Н О В И В:
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФ України в Житомирській області; відповідач), у якому просив зобов`язати відповідача провести з 05.02.2022 щомісячно нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати із 05.02.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-XII;
- зобов`язано ГУ ПФ України в Житомирській області здійснити із 05.02.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
3. Позивач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано у п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали усунути виявлені недоліки.
4. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в програмі Діловодство спеціалізованого суду в розділі "Реєстр підтверджень оплат із Казначейства" відсутнє підтвердження зарахування сплаченого апелянтом судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 1488,6 грн відповідно до квитанції від 18.11.2022.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, оскільки станом на 14.12.2022 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2022 апелянтом не виконано.
6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що у п`ятиденний строк після отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції від 24.11.2022 про залишення апеляційної скарги без руху подав документи, підтверджуючі сплату судового збору, а саме, довідку Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області від 05.12.2022 № 05.1-03/7318 та відповідь Поштової установи "Укрпошта" про відправлення коштів на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.
8. Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2023 відкрито касаційне провадження.
9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
10. Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
11. Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення.
12. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
13. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
14. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
15. Відповідно до частин п`ятої-шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються:
1) документ про сплату судового збору;
2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;