ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Ситнік О. М., Британчука В. В., Гриціва М. І., Проконенка О. Б.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22)
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхім-БТВ» (далі - ТОВ «Інтерхім-БТВ») до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (далі - ПрАТ «Азовелектросталь») про банкрутство
за касаційними скаргами Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (далі - АТ «МР банк») та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2021 року (головуючий суддя Поляков Б. М., судді Хрипун О. О., Грек Б. М.)
ТОВ «Інтерхім-БТВ» звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПрАТ «Азовелектросталь».
14 березня 2017 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 910/4518/16 про банкрутство.
11 квітня 2017 року Акціонерне товариство «Сбербанк» (далі - АТ «Сбербанк»;правонаступником якого є АТ «МР банк») звернулося до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/4518/16 про банкрутство ПрАТ «Азовелектросталь» із заявою (вх. № 01-27/275/17) про визнання грошових вимог до боржника на суму 3 213 642 017,92 грн.
Встановлено, що вимоги кредитора АТ «Сбербанк» (правонаступником якого є АТ «МР банк») ґрунтуються на положеннях договорів про відкриття кредитної лінії від 26 серпня 2011 року № 19-В/11/24/ЮО/КІ, від 01 липня 2011 року № 17-В/11/24/ЮО/КІ, від 26 серпня 2011 року № 18-В/11/24/ЮО/КІ, від 04 вересня 2012 року № 32-В/12/24/КЛ-КБ, від 26 червня 2013 року № 41-В/13/24/ЮО/КІ та договорів поруки від 10 лютого 2015 року № 19-В/11/24-П-1, від 04 вересня 2012 року № 32-В/12/24/КЛ-КБ/П-2, від 10 лютого 2015 року № 41-В/13/24/ЮО/П-1.
У пунктах 1.4 кожного із зазначених кредитних договорів передбачено, що останнім днем дії кредитної лінії є 17 лютого 2016 року.
У пунктах 6.1 указаних кредитних договорів визначено, що позичальник зобов`язується сплачувати банку за користування кредитом проценти в розмірі, передбаченому договором.
У пунктах 6.2 кредитних договорів передбачено, що нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі.
У пунктах 11.3 кредитних договорів встановлено, що кредитний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором.
Із заяви та розрахунків АТ «Сбербанк» (правонаступником якого є АТ «МР банк») вбачається, що відсотки за кредитними договорами нараховувалися із 17 лютого 2014 року до 13 березня 2017 року, тобто до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Азовелектросталь».
11 квітня 2017 року АТ «Укрексімбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/4518/16 про банкрутство ПрАТ «Азовелектросталь» із заявою (вх. № 01-27/270/17) про визнання грошових вимог до боржника на суму 5 871 588 276,29 грн.
Встановлено, що вимоги кредитора АТ «Укрексімбанк» ґрунтуються на положеннях кредитних договорів від 27 вересня 2012 року № 151112К22, від 25 грудня 2012 року № 151112К31 та від 29 грудня 2012 року № 151112К32.
Відповідно до підпунктів 3.2.3 пунктів 3.2 статті 3 кредитних договорів № 151112К22, № 151112К31, № 151112К32 термін повернення кредиту настав 25 грудня 2015 року, 24 грудня 2015 року, 28 грудня 2021 року відповідно.
Із заяви та розрахунків АТ «Укрексімбанк» убачається, що відсотки за кредитними договорами нараховувалися з 01 липня 2014 року до 13 березня 2017 року, тобто до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Азовелектросталь».
Рішення суду першої інстанції
19 січня 2021 року ухвалою Господарського суду міста Києва, серед іншого, визнано кредиторами ПрАТ «Азовелектросталь»:
- АТ «Сбербанк» (правонаступником якого є АТ «МР банк») на суму 3 213 642 017,92 грн: 159 108 060,31 грн - як такі, що забезпечені заставою, 3 054 530 757,61 грн - вимоги четвертої черги, 3 200,00 грн - вимоги першої черги;
- АТ «Укрексімбанк» на суму 5 298 129 240,93 грн: 614 287 326,00 грн - як такі, що забезпечені заставою, 4 683 838 714,93 грн - вимоги четвертої черги, 3 200,00 грн - вимоги першої черги.
Ухвала суду мотивована тим, що грошові вимоги АТ «Укрексімбанк» та АТ «Сбербанк» (правонаступником якого є АТ «МР банк») до ПрАТ «Азовелектросталь» документально підтверджені.
Сторони в кредитних договорах, укладених між АТ «Сбербанк» (правонаступником якого є АТ «МР банк»)та ПрАТ «Азовелектросталь», визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, в тому числі внаслідок надіслання вимоги банком про дострокове повернення кредитних коштів до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів. Відтак сторони умовами вказаних кредитних договорів погодили, що встановлені кредитними договорами проценти нараховуються та підлягають сплаті до дня фактичного повернення кредиту в повному обсязі.
Суд указав, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/17, про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, не можуть застосовуватись у справі № 910/4518/16 з огляду на відмінність фактичних обставин цих справ.
Крім того, 14 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/22858/17 за позовом АТ «Сбербанк» до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості дослідив умови кредитного договору, аналогічного вказаним вище кредитним договорам, на предмет правомірності нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору і виснував, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі.
Щодо грошових вимог АТ «Укрексімбанк», то суд указав, що грошові вимоги на суму 573 462 235,36 грн не підлягають задоволенню як такі, що безпідставно нараховані, у зв`язку з тим, що виробничі потужності боржника знаходяться в місті Маріуполь (територія якого як входила, так і входить в зону проведення антитерористичної операції), а Законом України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначені заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, зокрема - накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями. Держава гарантувала визначеним вище суб`єктам пільгові умови виконання зобов`язань, пов`язані зі звільненням від відповідальності за порушення зобов`язань, визначених законом.
Рішення суду апеляційної інстанції
04 листопада 2021 року постановою Північного апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 січня 2021 року, зокрема, в частині визнання вимог АТ «Укрексімбанк» на суму 5 298 129 240,93 грн та АТ «Сбербанк» на суму 3 213 642 017,92 грн, та ухвалив у цій частині нове рішення.
Визнав вимоги АТ «Укрексімбанк» на суму 4 773 434 890,06 грн: 614 287 326,00 грн - як такі, що забезпечені заставою, 4 159 144 364,06 грн - вимоги четвертої черги, 3 200,00 грн - вимоги першої черги та АТ «Сбербанк» (правонаступником якого є АТ «МР банк») на суму 2 921 245 282,39 грн: 159 108 060,31 грн - як такі, що забезпечені заставою, 2 762 134 022,08 грн - вимоги четвертої черги, 3 200,00 грн - вимоги першої черги.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що строк дії кредитних договорів, на яких ґрунтуються спірні кредиторські вимоги, сплив. А отже, сплив і строк на нарахування відсотків за користування кредитними коштами, що узгоджуєтеся з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Оскільки поза межами строку кредитування АТ «Укрексімбанк» було нараховано відсотки на суму 524 694 350,87 грн (з 24 грудня 2015 року по 13 березня 2017 року включно); АТ «Сбербанк» було нараховано відсотки на суму 292 396 735,53 грн (з 17 лютого 2016 року по 13 березня 2017 року включно), апеляційний суд відмовив АТ «Укрексімбанк» та АТ «Сбербанк» у визнанні кредитором ПрАТ «Азовелектросталь» на зазначені суми.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АТ «МР банк» (правонаступник АТ «Сбербанк») та АТ «Укрексімбанк» звернулися із касаційними скаргами до Верховного Суду, в яких просили скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2021 року та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 січня 2021 року, оскількисуд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) проігнорував умови кредитних договорів, у яких сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
29 червня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду своєю ухвалою передав справу № 910/4518/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України з огляду на необхідність вирішення виключної правової проблеми, забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегія суддів керувалася тим, що викладена в оскаржуваній постанові Північного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2021 року у справі № 910/4518/16 позиція сформована з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 04 лютого 2020 року.
Разом із цим Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 зазначено, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
Вказане свідчить про наявність різних підходів щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, які виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, що за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.
У рішенні від 22 червня 2022 року у справі № 3-188/2020(455/20), перевіряючи на відповідність Конституції України припис першого речення частини першої статті 1050 ЦК України, Конституційний Суд України вказав, що частина друга статті 625, перше речення частини першої статті 1050 та частина перша статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними.