1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 716/76/22

провадження № 61-6074св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - всеукраїнська професійна спілка "Спілка залізничників України",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника всеукраїнської професійної спілки "Спілка залізничників України" - Мицавки Юрія Юрійовича на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року у складі судді Сірик І. С. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 травня 2022 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Владичана А. І., Височанської Н. К.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - всеукраїнська професійна спілка "Спілка залізничників України" (далі - ВПС "Спілка залізничників України"), про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що позивач працює на посаді начальника станції залізничної Кострижівка в ВСП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень РФ "Львівська залізниця акціонерного товариства "Українська залізниця".

03 грудня 2021 року йому надано лист-ознайомлення, в якому зазначено про необхідність отримання ним обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також вказано, що відмова або ухилення від щеплення може бути підставою для відсторонення від роботи

з 09 грудня 2021 року.

08 грудня 2021 року наказом відповідача № 722 позивача відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Позивач вважає, що даний наказ є незаконним та був виданий з порушенням діючого законодавства; трудовим договором і посадовими інструкціями позивача не передбачено і не обумовлено зобов`язань щеплень від COVID-19 чи надання довідок чи інших підтверджуючих документів про щеплення. Крім того, відповідачем не доведено, що позивач за характером своєї роботи становить небезпеку поширення інфекції серед населення України.

Посилаючись на те, що відповідачем порушено його трудові права, уточнивши позовні вимоги в ході розгляду справи, ОСОБА_1 остаточно просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ від 08 грудня 2021 року №722 про відсторонення його від роботи.

- стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" на його користь середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи до дня ухвалення судом рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 31 травня 2022 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають, зокрема, працівники підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року

№ 83, затверджено перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Зокрема до них відноситься 01059900 Державне територіально-галузеве об`єднання "Львівська залізниця".

Таким чином, із наведених вище законів та підзаконних нормативно правових актів випливає об`єктивний обов`язок керівників підрозділів АТ "Укрзалізниця" (роботодавців) провести відсторонення від роботи усіх підлеглих працівників у разі їх відмови або ухилення від проведення профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, на період карантину.

Оскільки позивач щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 не здійснював, відповідного сертифікату чи висновку лікаря про тимчасове або постійне протипоказання до вакцинації роботодавцю не надав,суди дійшли висновку, що відповідач правомірно, у відповідності до пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України № 1236, який набрав чинності з 08 листопада

2021 року, видав наказ про відсторонення позивача від роботи на час відсутності щеплення від COVID-19 до усунення причин, що його зумовили.

При цьому суди зазначили, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

Вимоги позивача про стягнення заробітної плати задоволенню не підлягають, оскільки відсторонення від роботи є своєрідним призупиненням трудових правовідносин, на період відсторонення робоче місце за працівником зберігається, і чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника всеукраїнської професійної спілки "Спілка залізничників України" - Мицавки Ю. Ю. на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 травня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 716/76/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року поновлено касаційне провадження у цій справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник всеукраїнської професійної спілки "Спілка залізничників України" - Мицавка Ю. Ю., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що питання про відсторонення працівника від роботи могли бути вирішені шляхом законодавчого регулювання, проте суди попередніх інстанцій посилались на підпункт 2 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України №1236, який не міг вирішувати цього питання, виходячи із статей 6 Конституції України та статті 46 КЗпП України, підстав для застосування цієї норми не було.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2022 року АТ "Укрзалізниця" подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відсторонення позивача від роботи не було ініціативою роботодавця, а було вимушеною необхідністю з метою виконання приписів чинного законодавства щодо вакцинації окремих категорій громадян.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді начальника станції залізничної Кострижівка в ВСП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень РФ "Львівська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Матеріали справи місять лист-ознайомлення, відповідно до якого на підставі пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з додатком; наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня

2021 року №2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" з додатком; наказу Міністерства охорони здоров`я України

від 01 листопада 2021 року №2393 "Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" з додатком; постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" з додатком, позивача попереджено про необхідність пред`явлення безпосередньому керівнику не пізніше 08 грудня 2021 року документа, який підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцини, або висновку лікаря щодо наявності протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 (форма №028-1/о), виданого закладом охорони здоров`я.

Позивач з листом-ознайомленням не погодився, надав заперечення, про що свідчить його підпис та подані ним заперечення від 03 грудня 2021 року.

08 грудня 2021 року наказом № 722 у зв`язку із тим, що станом на 08 грудня

2021 року відомостей про проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 не надходило, ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 09 грудня 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження заробітної плати.

Наказом начальника дирекції залізничних перевезень АТ "Львівська залізниця" виробничого структурного підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" від 25 лютого 2022 року № 21/к ОСОБА_1, начальника станції залізничної Кострижівка допущено до роботи з 25 лютого 2022 року, з яким останній ознайомлений, про що свідчить його підпис.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 відповідно до закону

Частиною шостою статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Згідно із частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що для отримання профілактичного щеплення, в тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікар - надати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення.

Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від останнього мають бути належно підтвердженими (див.: пункт 10 постанови Великої Палати Верховного Суду

від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21).

Щодо відсторонення від роботи працівника, який не пройшов обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, на підставі закону

Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу

і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону № 2801-XII громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Закон № 1645-ІІІ визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

За статтею 1 Закону № 1645-ІІІ протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Стаття 11 цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Частиною першою статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (речення третє частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони

і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України (частина четверта статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань (речення перше частини шостої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення про МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України

від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом,

є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 зазначеного Положення).

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). У первинній редакції до цього Переліку увійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83

"Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" затверджено Перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (далі - Перелік № 83), до якого віднесено, зокрема, АТ "Укрзалізниця".

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 1236 новим пунктом 41-6, відповідно до якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;


................
Перейти до повного тексту