Постанова
Іменем України
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 569/21261/21
провадження № 61-2555св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Альфа-Банк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Сенс Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сенс Банк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 лютого
2022 року у складі судді Бучко Т. М. та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Хилевич С. В., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), правонаступником якого є акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі -
АТ "Сенс Банк"), про визнання правочину недійсним та зобов`язання вчинити дії.
Позовну заяву мотивовано тим, що 06 серпня 2008 року між нею та
ВАТ "Сведбанк" був укладений кредитний договір, за умовами якого вона отримала кредит в сумі 66 000 доларів США зі сплатою 12,5 % з кінцевим строком повернення кредиту 05 серпня 2023 року.
Внаслідок укладення між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами та між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги, відповідач набув статусу нового кредитора за кредитним договором
від 06 серпня 2008 року.
Зазначає, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області
від 27 грудня 2019 року (справа № 569/1654/15) частково задоволено позов АТ "Альфа-Банк" до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 44 036,83 доларів США, з яких: 41 626,80 доларів США - тіло кредиту; 1 775,70 грн - проценти; 634, 33 доларів США - пеня.
Позивач на підставі Закону України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" подала на ім`я відповідача заяву про проведення реструктуризації за кредитним договором. Листом від 17 вересня 2021 року відповідач повідомив про здійснення реструктуризації.
Зазначає, що у результаті виконання умов реструктуризації банком прощено (анульовано) загальну суму кредитної заборгованості 2 274 486,44 грн за власним рішенням банку до закінчення строку позовної давності, в тому числі: основну суму боргу 786 062,96 грн, відсотки 387 657,03 грн, комісії/штрафи/пені 1 100 776, 45 грн. Проведену відповідачем реструктуризацію вважає необґрунтованою та такою, що суперечить положенням Закону N 1381-IX.
Відповідачем неправомірно нараховано прощену (анульовану) загальну суму кредитної заборгованості у розмірі 2 274 486,44 грн, зокрема комісії/штрафи/пені 1 100 766,45 грн.
На думку позивача, реструктуризація зобов`язання за кредитним договором має відбуватися з урахуванням розміру заборгованості, встановленої судом. Проведення реструктуризації у запропонованому відповідачем варіанті суперечить нормам законодавства, порушує її права, створює додаткове фінансове навантаження та штучно збільшує розмір існуючої заборгованості.
Посилаючись на викладене, позивач просила визнати недійсним односторонній правочин АТ "Альфа-Банк", як поточного кредитора, яким проведено реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором
від 06 серпня 2008 року, укладеним з ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідача провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором від 06 серпня 2008 року, розмір яких визначений рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 грудня 2019 року у справі № 569/1654/15.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 лютого
2022 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, позовОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано АТ "Альфа-Банк" провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 серпня 2008 року, розмір яких визначений рішенням Рівненського міського суду Рівненської області
від 27 грудня 2019 року у справі № 569/1654/15.
В задоволенні решти позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що на день, що передував дню проведення реструктуризації за кредитним договором, у позичальника ОСОБА_1 існували грошові зобов`язання, визначені рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 грудня 2019 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 41 626,80 доларів США, заборгованість за процентами у розмірі 1 775,70 доларів США та пені у розмірі 634,33 доларів США. Тому суди вважали, що обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, необхідно здійснювати, виходячи з розміру грошових зобов`язань позивача за кредитним договором, який визначений вказаним рішенням суду, оскільки у відповідача відсутні правові підстави для нарахування процентів та неустойки, які передбачені умовами кредитного договору, після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту та до дня проведення реструктуризації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
До Верховного Суду 21 лютого 2023 року АТ "Сенс Банк" подало касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року справа № 761/16124/15-ц, постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року справа № 638/2304/17.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідачем дотримані форма та порядок проведення реструктуризації, передбачені у пункті 7 розділу IV Закону України "Про споживче кредитування" (далі - Закон №1734-VIII).
З положень Закону № 1734-VIIIвипливає, що у кредитора відсутнє право на укладення правочину на проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором.
Дії кредитора щодо проведення реструктуризації та умови такої реструктуризації визначаються на підставі кредитного договору, визначених кредитором умов реструктуризації та Закону № 1734-VIII.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі №761/16124/15-ц вказує, що з моменту винесення рішення про стягнення заборгованості зобов`язання не є припиненим, та банк не втрачає право нараховувати відсотки за договором та інші нарахування. Рішення про стягнення грошового боргу лише надає праву вимоги кредитора ознак безпосередньої примусовості у реалізації, нічого не змінюючи у змісті самого спірного правовідношення. Відповідно вважає, що висновок судів про виникнення між сторонами зобов`язання не з умов договору, а з рішення суду про стягнення заборгованості є помилковим.
При проведенні реструктуризації банк керується виключно положеннями Закону № 1734-VIII, яким передбачено порядок проведення реструктуризації, та визначено розмір зобов`язання, як підставу проведення реструктуризації.
Покликаючись на пункт7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VIII стверджує, що законом не передбачено обов`язку проведення реструктуризації на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, а виключно з підставі нарахування заборгованості за умовами договору та у випадку відсутності простроченої заборгованості станом на 01 січня 2014 року та у випадку її погашення та виключно у разі надання повного переліку документів, визначених Законом, що і було зроблено банком.
Також, доводить про відсутність доказів порушення прав та інтересів позивача та зазначає про відсутність такого способу захисту як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов`язання особи до укладення відповідних договорів).
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 серпня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позивач отримала кредит в сумі 66 000 доларів США зі сплатою 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом з кінцевим строком повернення кредиту 05 серпня 2023 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,
06 серпня 2008 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого в іпотеку банку передана квартира АДРЕСА_1 .
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, згідно з яким АТ "Дельта Банк" набув права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором від 06 серпня 2008 року, укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1
15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" уступив, а ПАТ "Альфа-Банк" набув права вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 серпня 2008 року.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 грудня
2019 року (справа № 569/1654/15) стягнуто з ОСОБА_1 на користь
АТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором від 06 серпня
2008 року у розмірі 44036,83 доларів США, з яких: 41 626,80 доларів США - тіло кредиту; 1 775,70 грн - проценти; 634, 33 доларів США - пеня.
15 липня 2021 року позивач подала АТ "Альфа-Банк" заяву про реструктуризацію зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, відповідно до пункту 7 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VIII.
Листом від 17 вересня 2021 року АТ "Альфа-Банк" повідомило позивача про відповідність поданих нею документів вимогам пункту 7 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VIII, а також надало інформацію про умови здійсненої реструктуризації та новий графік платежів.
Відповідно до зазначеного листа відповідача реструктуризація зобов`язань здійснена на таких умовах: сума заборгованості зі сплати кредиту за кредитним договором становить 902 883,83 грн, з яких: реструктуризована сума заборгованості за тілом кредиту - 347 438,96 грн, реструктуризована сума заборгованості за процентами - 555 443,87 грн. Розмір процентів за користування кредитом встановлюється у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні та станом на дату проведення реструктуризації, збільшеному на один процентний пункт, становить 9,27 процентів річних. В результаті виконання умов реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, банком буде прощено (анульовано) загальну суму кредитної заборгованості 2 274 486,44 грн за власним рішенням банку до закінчення строку позовної давності, в тому числі: основна сума боргу 786 062,96 грн, відсотки 387 657,03 грн; комісії/штрафи/пені 1 100 776,45 грн.
Позиція Верховного Суду
Оскільки судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог, то відповідно до статті 400 ЦПК України їх законність в іншій частині колегією суддів не перевіряється.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Предметом справи, що переглядається є зобов`язання АТ "Сенс Банк" провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про споживче кредитування", передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Стаття 3 Закону України "Про споживче кредитування" визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про споживче кредитування" реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.
13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року.
Цим закономвнесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", а саме Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 7 згідно із Законом від 13 квітня 2021 року № 1381-IX.
Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування"обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі: