ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 362/1980/17
провадження № 51-4594км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю: секретаря судового засідання захисника прокурора ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 26 лютого 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 .
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК) - на строк 3 роки і за частиною 3 статті 307 КК - на строк 10 років з конфіскацією майна. За частиною 1 статті 70 КК йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
2. Суд визнав доведеним, що засуджений за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 зберігав пістолет "STALKER 917-8" калібру 9 мм та 8 патронів калібру 9 мм, які є відповідно вогнепальною зброєю та боєприпасами.
3. Там же засуджений зберігав з метою збуту речовину, у складі якої міститься амфетамін масою 43,19 г.
4. Все це було в нього вилучено під час обшуку 26 жовтня 2016 року.
5. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
6. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення та закрити кримінальне провадженняна підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК.
7. Захисник вважає, що винуватості засудженого не доведено належними та допустимими доказами, суди здійснили судовий розгляд неповно, неправильно встановили фактичні обставини справи і постановили рішення, які не відповідають вимогам статті 370 КПК.
8. Сторона захисту стверджує, зокрема, що:
- розслідування, проведено слідчими військової прокуратури з порушенням правил підслідності в ситуації, яка не охоплюється положеннями частини 4 статті 216 КПК, а тому всі здобуті ними докази слід визнати недопустимими;
- обшук у квартирі засудженого проведено не тим прокурором, якому було надано дозвіл ухвалою слідчого судді;
- не доведено, що вилучені речі належать засудженому, а не іншим мешканцям квартири, а психотропна речовина зберігалася з метою збуту.
9. На думку сторони захисту, апеляційний суд не дав належної оцінки зазначеним порушенням, повторно не дослідив докази, і його ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК.
Оцінка Суду
10. Згідно із частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього ж Кодексу.
11. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
12. Суд нагадує, що касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Щодо підслідності провадження
13. Сторона захисту вважає, що докази, отримані в результаті слідчих дій, проведених слідчими військової прокуратури, є недопустимими, оскільки ті діяли в порушення правил підслідності. В обгрунтування своєї позиції вона посилається на те, що засуджений не є військовослужбовцем, а тому розслідування мало проводитися органами Національної поліції.
14. Суд зазначає, що це провадження розпочалося з внесення 26 лютого 2016 року до ЄРДР відомостей щодо незаконного придбання, зберігання та збуту психотропної речовини амфетамін курсантами військового вузу (т. 2, а.с. 39-40), після чого досудове розслідування було доручено слідчим Військової прокуратури Київського гарнізону.
15. Суд зазначає, що на час здійснення цього кримінального провадження його підслідність визначалась статтею 216 КПК у сукупності з пунктом 1 Перехідних положень до КПК, на підставі яких Генеральний прокурор у своєму наказі від 29 серпня 2014 року № 12гн визначив:
"7. Слідчим військових прокуратур здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, … вчинених військовослужбовцями правоохоронних органів та іншими особами, зазначеними у частині 4 статті 216 КПК України, які проходять службу та\або працюють в державних органах чи установах, указаних у пункті 1 цього наказу.
8. Розслідування кримінальних правопорушень, вчинених групою осіб, здійснювати в повному обсязі слідчим військових прокуратур, якщо хоча б один із співучасників є особою, зазначеною в пункті 7 цього наказу, або хоча б один із злочинів є військовим".