ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/1957/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Ільчук О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 31.01.2023
та на ухвалу господарського суду Запорізької області
від 06.09.2022 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
у справі № 908/1957/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно- експедиторського підприємства "Вертикаль"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль"; введено процедуру розпорядження майном боржника.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022 у цій справі, серед іншого, відхилено грошові вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у розмірі 62 419, 72 грн.
3. Не погодившись з вказаною ухвалою в частині відхилення грошових вимог АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", останнє звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023, зокрема, апеляційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022 в частині відхилення грошових вимог АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у розмірі 62 419, 72 грн - залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. 22.02.2023 Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 22.02.2023 ВИХ.№130-2-19/473 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у справі № 908/1957/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у справі № 908/1957/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується автоматизованого розподілу судової справи між суддями протоколом передачі судової справи від 24.02.2023.
7. Ухвалою Верховного Суду від 08.03.2023 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у справі № 908/1957/21 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує доплату судового збору в розмірі 9 080,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у справі № 908/1957/21.
8. 16.03.2023 від Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено документ (квитанція від 14.03.2023), що підтверджує сплату судового збору в розмірі 9 080,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у справі № 908/1957/21.
9. Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 908/1957/21 за касаційною скаргою Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", від 22.02.2023 ВИХ.№130-2-19/473 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; призначено розгляд касаційної скарги на 11.04.2023 о 10:15 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
10. Не погоджуючись з вказаною постановою, АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати оскаржувані постанову апеляційного суду та ухвалу суду першої інстанції в частині відхилення грошових вимог АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у розмірі 62 419, 72 грн та прийняти нове рішення яким визнати та задовольнити грошові вимоги АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на загальну суму 67 381,76 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
11. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
11.1 Судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому факту, що в наданих скаржником ТТН наявна відмітка про кількість доставленого вантажу, яка відрізняється від кількості відправленого вантажу.
11.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що підпис директора боржника у реєстрах перевезень, складених до кожного акту наданих послуг, свідчить про погодження боржника з фактичною кількістю перевезеного вантажу.
11.3 Висновки судів попередніх інстанцій про те, що матеріалами справи не підтверджено на яких вагах відбувалося зважування, чи співпадають методи зважування при завантаженні та розвантаженні, визначення виду вимірювальних пристроїв на яких проводилось зважування не спростовує факту погодженої сторонами кількості фактично доставленого вантажу визначеної в реєстрах перевезень, які складені до кожного акта наданих послуг та підписані представниками обох сторін.
11.4 Судами попередніх інстанцій не враховано, що з моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту видачі вантажу вся інформація про вантаж, його транспортування, дії залізниці під час перевезення є лише у залізниці, тому вантаж видано без перевірки маси, а одержувач вже після його отримання здійснив первинне переваження вагона на власних вагонних вагах та виявив різницю із вагою відправника в сторону зменшення, відтак у залізничній накладній не могла бути зроблена відмітка про кількість доставленого вантажу.
11.5 Судом апеляційної інстанції не враховано, що комерційні акти є лише одним із доказів, який суд оцінює в сукупності з іншими доказами, а тому відсутність останнього не може бути беззаперечним доказом на засвідчення обставин невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у транспортних документах згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України.
11.6 Судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до умов договору обов`язок належного документального оформлення документів щодо кількості завантаженого чи вивантаженого вантажу покладено саме на боржника як експедитора.
11.7 Судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/7054/18, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19.
12. Представник скаржника в судовому засіданні 11.04.2023 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
17. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.
18. 19.07.2022 до суду надійшла заява з грошовими вимогами до боржника від Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на суму 62 419,72 грн.
19. Відповідно до частин першої, третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. Згідно частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон).
20. На час відкриття провадження у справі № 908/1957/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
20. Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
21. Згідно частини третьої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
22. Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
23. Згідно частини шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зі змісту заяви кредитора вбачається, що заявлена сума грошових вимог у розмірі 62 419,72 грн становить заборгованість боржника (з урахуванням індексу інфляції) з відшкодування збитків кредитора внаслідок втрати його вантажу, а відповідне зобов`язання боржника встановлено умовами Договору № 130 транспортного експедирування автомобільним транспортом від 07.07.2020 та Договору № 160 транспортного експедирування залізничним транспортом від 30.07.2020, за якими ТОВ "ТЕП Вертикаль" надавало транспортно-експедиційні послуги AT "Державна продовольчо-зернова корпорація України", що пов`язані з організацією та забезпеченням перевезення зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки автомобільним транспортом та залізницею.
25. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 4.5. Договору № 160 транспортного експедирування залізничним транспортом від 30.07.2020, кількість фактичного доставленого вантажу визначається шляхом зважування на повірених електронних залізничних вагах у пункті приймання вантажу за результатами зважування кожного вагона.