ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/5911/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
ліквідатора ТОВ "Юрпак" - адвокат Лойфер А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 05.12.2022
у справі № 904/5911/15
за заявою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2015 порушено провадження у справі № 904/5911/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак".
2. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрпак" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру.
3. 23.06.2020 ліквідатор банкрута звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на його керівника - ОСОБА_1 та засновника - ОСОБА_2 та стягнення солідарно з останніх на користь банкрута грошових коштів в сумі 2 371 914,25 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2022, зокрема відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ліквідатор боржника звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2022 вказану апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2022 - задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2022 - скасовано та ухвалено нове рішення яким заяву ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Лойфера А.Е. про покладення субсидіарної відповідальності - задоволено.
Рух касаційної скарги
7. 23.12.2023 ОСОБА_1 звернувся через Центральний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 23.12.2022 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі № 904/5911/15, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 904/5911/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Васьковського О. В., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023.
9. Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 904/5911/15 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі № 904/5911/15 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
10. 21.02.2023 ОСОБА_1 направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, згідно якої зазначив підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав).
11. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 904/5911/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 23.12.2022 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2022; призначено розгляд касаційної скарги на 11.04.2023 о 10:00 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
12. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. Касаційну скаргу, з урахуванням заяви про усунення недоліків, мотивовано наступним.
13.1 Судами попередніх інстанцій не з`ясовано обставин справи та не досліджено пов`язані з ними докази, чим порушено норми процесуального права, а саме статей 13, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України.
13.2 Судами попередніх інстанцій помилково відхилено клопотання про витребування доказів та додаткових питань до експерта.
13.3 Судами попередніх інстанцій не надано оцінку наявності/відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на відповідачів в аспекті добросовісності дій, сприяння кожного з них у наданні доказів, в тому числі щодо вжиття ними заходів недопущення банкрутства боржника.
13.4 Судами попередніх інстанцій не враховано, що в рамках кримінального провадження були вилучені матеріальні цінності та документи стосовно господарської діяльності підприємства які не були повернуті до моменту припинення повноважень ОСОБА_1
13.5 Судами попередніх інстанцій не взято до уваги зміст постанови про закриття кримінального провадження від 29.07.2016.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
15. Представник ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" в судовому засіданні 11.04.2023 заперечила проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ліквідатора банкрута, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
19. Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
19.1 У липні 2015 Лівобережна об`єднана Державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Неміровича-Данченка, буд. 60, кв. 65, код ЄДРПОУ 34983526.
19.2 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2015, зокрема, порушено провадження у справі № 904/5911/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак".
19.3 Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 припинено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак"; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" по справі № 904/5911/15 арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрпак" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців до 22.10.2016; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" призначено арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича.
19.4 В подальшому ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області строк ліквідаційної процедури у справі № 904/5911/15 та повноважень ліквідатора неодноразово продовжувався.
19.5 З метою виконання своїх повноважень з аналізу фінансово-господарської діяльності боржника розпорядник майна арбітражний керуючий Лойфер А.Е. звертався з запитами до керівника ТОВ "Юрпак" та Головного управління статистики у Дніпропетровській області щодо надання відповідної фінансової звітності та документації боржника, втім необхідної інформації та документації не отримав.
19.6 Також, вже у статусі ліквідатора банкрута арбітражний керуючий Лойфер А.Е. звертався до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність керівника ТОВ "Юрпак" ОСОБА_1 щодо не вчинення дій з передачі ліквідатору бухгалтерської та іншої документації, матеріальних та інших цінностей ТОВ "Юрпак", та з клопотанням про витребування від Головного управління статистики у Дніпропетровській області інформації та звітності ТОВ "Юрпак".
19.7 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2016 зобов`язано Головне управління статистики у Дніпропетровській області надати ліквідатору ТОВ "Юрпак" арбітражному керуючому Лойферу А.Е. в строк до 02.02.2016: інформацію про наявність філій, зареєстрованих за ТОВ "Юрпак", та інформацію щодо них; копії балансів ТОВ "Юрпак" (форма №1) за 2010-2015 роки (поквартально); копії звітів про фінансові результати ТОВ "Юрпак" (форма №2) за 2010-2015 роки (поквартально); копії звітів про рух грошових коштів ТОВ "Юрпак" (форма №3) за 2010 - 2015роки; копії звітів про власний капітал ТОВ "Юрпак" (форма №4) за 2010 - 2015 роки; копії приміток до річної фінансової звітності ТОВ "Юрпак" (форма №5) за 2010 - 2015 роки; копії звітів про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма №11-ОЗ) за 2010-2015 роки; копії обстежень технологічних інновацій промислового підприємства (форма №1-інновація) за 2010-2015 роки; копії звітів про фінансові результати, дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б) за 2010-2015 роки; копії звітів з праці (форма №1 ПВ) за 2010-2015 роки; копії звітів про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма №1-ПВ (умови праці) за 2010-2015 роки; копії звітів про використання робочого часу (форма №3-ПВ); будь-яку іншу інформацію та документи (завірені копії документів), що стосується ТОВ "Юрпак".
19.8 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 задоволено скаргу ліквідатора Лойфера А.Е. від 09.01.2016 у повному обсязі.
19.9 Визнано дії (бездіяльність) директора ТОВ "Юрпак" ОСОБА_1, в частинні не передання бухгалтерської та іншої документації ТОВ "Юрпак", матеріальних та інших цінностей ТОВ "Юрпак" ліквідатору ТОВ "Юрпак" арбітражному керуючому Лойферу А.Е. - протиправною.
19.10 Зобов`язано директора ТОВ "Юрпак" ОСОБА_1 негайно передати ліквідатору ТОВ "Юрпак" арбітражному керуючому Лойферу А.Е. відповідні документи.
19.11 Зобов`язано директора ТОВ "Юрпак" ОСОБА_1 негайно передати ліквідатору ТОВ "Юрпак" арбітражному керуючому Лойферу А.Е. всі матеріальні цінності ТОВ "Юрпак", згідно відомостей, відображених ОСОБА_1 у балансі ТОВ "Юрпак" станом на 30.09.2015.
19.12 16.11.2016 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов Звіт ліквідатора про хід ліквідаційної процедури, у якому ліквідатор на підставі документів, витребуваних від Головного управління статистики у Дніпропетровській області, встановив ознаки умисного доведення ТОВ "Юрпак" до банкрутства. Також, зі Звіту вбачається, що керівником ТОВ "Юрпак" ОСОБА_1 не були передані ліквідатору документація банкрута та матеріальні цінності.
19.13 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 клопотання ліквідатора від 06.02.2017 № 02-03/01 про витребування доказів задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кошляк Н.Е.: копію договору застави № 5 від 01.05.2011 (із усіма додатками), за яким приватним нотаріусом Кошляк Н.Е. (свідоцтво № 3777) було зареєстроване обтяження за № 12111522 від 30.01.2012; копії документів (правовстановлюючих, технічних), які були надані приватному нотаріусу Кошляк Н.Е. під час здійснення правочину (реєстрація обтяження від 30.01.2012 № 12111522; за договором застави № 5 від 01.05.2012, укладеного між ТОВ "Юрпак" та ТОВ "Торгівельний дім "Юрпак").
19.14 Іншою ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 клопотання ліквідатора від 06.02.2017 № 02-03/02 про витребування доказів задоволено. Зобов`язано Самарський ВДВС м. Дніпропетровська ГУЮ у Дніпропетровській області передати ліквідатору ТОВ "Юрпак" арбітражному керуючому Лойферу А.Е.: виконавчі документи, згідно яких ТОВ "Юрпак" є боржником, та які знаходяться (знаходились) на виконанні у Самарському Відділі ДВС ДМУЮ; відомості про розмір стягнутих коштів з ТОВ "Юрпак" у виконавчих провадженнях та розмір задоволених за їх рахунок вимог стягувачів; відомості про відкриті виконавчі провадження у відношенні, або за заявою ТОВ "Юрпак" (відомості повинні містити: найменування стягувача/боржника, його поштові та банківські реквізити, розмір стягуваної суми, назву та реквізити виконавчого документа, інше); відомості про примусову реалізацію майна ТОВ "Юрпак" у виконавчих провадженнях для задоволення вимог стягувачів (відомості повинні містити: дату, перелік майна, що було реалізовано, найменування покупця, його поштові та банківські реквізити, суму, що була отримана від реалізації майна, інше); відомості про всі проведені описи майна ТОВ "Юрпак" (відомості повинні містити: дату проведення опису, перелік майна, що було описано, інше); копії постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, які було винесено у відношення ТОВ "Юрпак", копії Актів опису та арешту майна ТОВ "Юрпак"; копії документів про експертну оцінку майна ТОВ "Юрпак", яке підлягало реалізації для задоволення вимог стягувачів.
19.15 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 клопотання ліквідатора № 02-05/11 від 03.05.2017 задоволено. Зобов`язано директора ТОВ "Юрпак" ОСОБА_1 та керівника ПП "Соната Групп" ОСОБА_1 передати Лойферу А.Е. документи, що підтверджують реалізацію в серпні 2013 рухомого майна ТОВ "Юрпак" на користь ПП "Соната Групп" (код ЄДРПОУ 35738622) (договір купівлі-продажу, акти приймання-передачі, докази оплати тощо), в кількості 260 одиниць. Клопотання ліквідатора від 03.05.2017 № 02-05/12 про витребування доказів задоволено. Повторно витребувано у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кошляк Н.Е.: копію договору застави № 5 від 01.05.2011 (із усіма додатками), за яким приватним нотаріусом Кошляк Н.Е. (свідоцтво № 3777) було зареєстроване обтяження за № 12111522 від 30.01.2012; копії документів (правовстановлюючих, технічних), які були надані приватному нотаріусу Кошляк Н.Е. під час здійснення правочину (реєстрація обтяження від 30.01.2012 № 12111522; за договором застави № 5 від 01.05.2012, укладеного між ТОВ "Юрпак" та ТОВ "Торгівельний дім "Юрпак"). Клопотання ліквідатора від 03.05.2017 № 02-05/11 про витребування доказів задоволено. Повторно зобов`язано Самарський ВДВС м. Дніпропетровська ГУЮ у Дніпропетровській області передати ліквідатору ТОВ "Юрпак" арбітражному керуючому Лойферу А.Е.: виконавчі документи, згідно яких ТОВ "Юрпак" є боржником, та які знаходяться (знаходились) на виконанні у Самарському Відділі ДВС ДМУЮ; відомості про розмір стягнутих коштів з ТОВ "Юрпак" у виконавчих провадженнях та розмір задоволених за їх рахунок вимог стягувачів; відомості про відкриті виконавчі провадження у відношенні, або за заявою ТОВ "Юрпак" (відомості повинні містити: найменування стягувача/боржника, його поштові та банківські реквізити, розмір стягуваної суми, назву та реквізити виконавчого документа, інше); відомості про примусову реалізацію майна ТОВ "Юрпак" у виконавчих провадженнях для задоволення вимог стягувачів (відомості повинні містити: дату, перелік майна, що було реалізовано, найменування покупця, його поштові та банківські реквізити, суму, що була отримана від реалізації майна, інше); відомості про всі проведені описи майна ТОВ "Юрпак" (відомості повинні містити: дату проведення опису, перелік майна, що було описано, інше); копії постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, які було винесено у відношення ТОВ "Юрпак", копії Актів опису та арешту майна ТОВ "Юрпак"; копії документів про експертну оцінку майна ТОВ "Юрпак", яке підлягало реалізації для задоволення вимог стягувачів.
19.16 28.03.2019 Господарським судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання ліквідатора № 02-05/05 від 05.12.2018 та зобов`язано Відділ з питань банкрутства Управління з питань нотаріату та банкрутства Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області провести аналіз фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" (код ЄДРПОУ 34983526, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Немировича-Данченка, буд. 60, кв. 65) щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
19.17 На виконання вказаної ухвали Відділом з питань банкрутства Управління з питань нотаріату та банкрутства Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області направлено Господарському суду Дніпропетровської області лист № 041-65/3003 від 20.05.2019, відповідно до якого за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута встановлено, що ТОВ "Юрпак" тривалий термін своєчасно не розраховувалося з кредиторами, працювало в борг, нарощувало кредиторську заборгованість, збільшувало збитки, не вживало заходи з пов`язані з покращенням фінансового стану та виходу з кризового стану. Наявні ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, а саме мають ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами менші за їх нормативні значення. Розрахункові показники вказують на значення зменшення починаючи з 2012 року: показника забезпечення зобов`язання боржника всіма активами, забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами, погіршення фінансового стану, зростання кредиторської заборгованості, вимивання власного капіталу та зростання збитків від діяльності підприємства (продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість та інше) це може свідчити про наявність ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану та доведення до банкрутства. За результатами аналізу відсутні відомості стосовно умисного приховування громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності.
19.18 23.06.2020 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" - арбітражний керуючий Лойфер Антон Едуардовича звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" на його керівника - ОСОБА_1 та засновника - ОСОБА_2 та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" грошових коштів в сумі 2 371 914,25 грн. (вх. суду № 27811/20).
19.19 Вказана заява обґрунтована тим, що в серпні 2013 року громадянин ОСОБА_1 будучи керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" безоплатно передав на користь Приватного підприємства "Соната Групп" все майно боржника, в тому числі майно що перебувало під обтяженням. Балансова вартість майна на момент його передачі до Приватного підприємства "Соната Групп" становила 5 540 231,94 грн. Між тим, спроби ліквідатора витребувати вказане майно від Приватного підприємства "Соната Групп" та включення його до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" призвели до подальшого перепродажу цього майна на користь інших осіб, ліквідації Приватного підприємства "Соната Групп". Також, у вказаній заяві ліквідатор посилався на лист Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № 041-65/3003 від 20.05.2019.
20. Аргументи скаржника (пункти 13.1, 13.3, 13.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
20.1 Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20.2 На час звернення ліквідатора з заявою про покладення субсидіарної відповідальності солідарно на керівника та засновника банкрута набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
20.3 Відповідно до Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
20.4 Згідно частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
20.5 Отже, вирішуючи питання про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, суд враховує зміст та умови застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.
20.6 Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.
20.7 Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
20.8 Частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
20.9 Згідно частини першої статті 215 Господарського кодексу України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
20.10 Законом, який передбачає поряд з відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи, є Кодекс України з процедур банкрутства, яким також визначений обов`язок ліквідатора здійснити всю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.
20.11 Так, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Наведений висновок про застосування норми права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14.
20.12 Без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, суд позбавлений можливості розглянути звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс з дотриманням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Аналогічний висновок про застосування норм права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 911/1423/19.
20.13 Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
20.14 Оскільки законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб із наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, то в цьому випадку особи за спеціальним приписом Кодексу притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.
20.15 У разі коли після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника, якщо такі особи не доведуть протилежного.
20.16 Можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, наділений виключно ліквідатор банкрута, який, здійснивши на виконання своїх повноважень аналіз фінансового стану банкрута, зобов`язаний звернутися до суду з відповідним позовом.
20.17 Положення частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, тому саме детальний аналіз ліквідатором фінансового стану банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть йому змогу ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.02.2021 у справі № Б8/191-10).
20.18 Кодексом України з процедур банкрутства (статті 61, 62, 65) передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору під час ліквідаційної процедури, та перелік додатків, які долучаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій під час ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
20.19 Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 04.03.2021 у справі № 911/1814/17).
20.20 Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 11.02.2021 у справі № 911/1423/19, суть принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі полягає в тому, що обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення та повернення в ліквідаційну (конкурсну) масу всього майна (майнові права, законні очікування) боржника. До складу майна боржника слід віднести також майнові права, які виникають у зв`язку з визнанням угод недійсними в порядку статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Зокрема, до законних очікувань слід віднести субсидіарну відповідальності третіх осіб, засновників, керівників боржника та інших осіб за доведення боржника до банкрутства або у разі його банкрутства з вини цих осіб (частина друга статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).
20.21 Відповідно до правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.
20.22 Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 02.03.2021 у справі № 906/904/16 визначене частиною п`ятою статті 41 Закону про банкрутство (частина друга статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства) господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).
20.23 Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені через відсутність майна у боржника.
20.24 Об`єктивну сторону такого правопорушення становлять дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина п`ята статті 41 Закону про банкрутство (частина друга статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…".
20.25 Однак законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність становлять об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) і, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають братися до уваги також положення частини першої статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути:
1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, спрямованих на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника щодо його інших зобов`язань;
3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок про вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.
20.26 Подібні правові висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16.
20.27 Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (стаття 42 Господарського кодексу України).
20.28 Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб`єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).
20.29 Суб`єкти правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності за частиною п`ятою статті 41 Закону про банкрутство чітко визначені цією нормою. Це - засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови доведення вчинення ними винних дій (бездіяльності), що спричинили наслідки у вигляді неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі. Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення). Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 923/590/18, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15.
20.30 На особу, яка отримала вигоду з протиправної (недобросовісної) поведінки керівника чи засновників боржника, поширюються правила субсидіарної відповідальності, за якими суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (щодо масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, що не могло б утворитися у разі відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в тому числі принципу добросовісності.
20.31 До суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо, прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду його інтересам та кредиторів, які можуть виражатися, зокрема, у:
- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами-одноденками" тощо);
- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;
- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;
- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;
- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;
- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу) сукупного доходу, отримуваного від здійснення діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;
- використанні і розпорядженні майном боржника як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;
- вчиненні інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.
20.32 Установлення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства) належить до об`єктивної сторони цього правопорушення, обов`язок доведення якого покладається на ліквідатора.