ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/933/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
та представників
Позивача: не з?явився
Відповідача : Лавриненко Л.В.
Третьої особи: Гретченко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької обласної ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023
(головуючий - Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Гаврилюк О.М.)
у справі №908/933/22
за позовом ОСОБА_1
до Запорізької обласної ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Готель "Україна" Запорізької обласної ради,
про визнання незаконними та скасування пунктів рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з відрядженням судді Вронської Г.О., склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.04.2023.
Короткий зміст позовних вимог
2. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної ради (далі - Запорізької облради, відповідач) про визнання незаконним та часткове скасування рішення №10 від 15.02.2022 про "Про припинення комунального підприємства "Готель Україна" Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства "Універс" Запорізької обласної ради".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022, задоволено заяву відповідача про закриття провадження у справі, у зв`язку з непідсудністю справи господарському судочинству. Провадження у справі закрито.
4. Ухвалу мотивовано тим, що спір у справі спрямований на захист трудових прав позивача, а тому має розглядатись в порядку цивільного судочинства, згідно з приписами ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 скасовано, справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.
6. Постанову мотивовано тим, що Запорізька облрада у спірних правовідносинах діяла як засновник юридичної особи (Комунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної ради), а тому оспорюване рішення в цьому випадку є рішенням власника корпоративних прав (засновника), комунальної установи, необхідним для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо припинення діяльності закладу. Оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень Запорізької облради та є розпорядчим документом щодо власності територіальної громади, який передбачає індивідуалізовані приписи щодо припинення конкретної юридичної особи, є необхідним для вчинення реєстраційних дій з припинення юридичної особи й після реалізації вичерпує свою дію. Здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що вказану справу необхідно розглядати за правилами господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
8. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував суб?єктний склад правовідносин, зокрема, правовий статус позивача у спорі, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності, а також, за захистом якого права позивач звернувся до суду та яким чином буде відновлено його право, за результатом розгляду справи.
Вказане призвело до порушення ст. 55 Конституції України, частини 1, 2, 6 ст. 96 Цивільного кодексу України та положень процесуального права ст.ст. 2, 4, 14, 20, 236, 237, 267, 269, 270, 282 Господарського процесуального кодексу України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги відповідача, та водночас вказуючи на законність і обґрунтованість постанови апеляційного суду у справі, із зазначенням відповідної судової практики Верховного Суду, просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
11. Представником третьої особи через систему "Електронний суд" подано відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа підтримала доводи касаційної скарги відповідача, та просила Суд залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, та скасувати постанову апеляційного суду.
Позиція Верховного Суду
10. Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача і третьої особи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві третьої особи, а також, заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
11. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
13. Отже, Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
14. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання визначення юрисдикції спору щодо визнання незаконним та скасування частково рішення №10 від 15.02.2022 про "Про припинення комунального підприємства "Готель Україна" Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства "Універс" Запорізької обласної ради".
15. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
16. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
17. Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
18. За вимогами частини 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
19. У рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та № 29465/04, пункт 24.) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) закріпив поняття "суд, встановлений законом", яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.
20. Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
21. Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
22. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
23. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
24. Згідно із статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу.
25. Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
26. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).