ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/16372/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представників:
Акціонерного товариства "Київметробуд" - Боримської І.О., Липовенко Г.В.;
Комунального підприємства "Київський метрополітен" - Акімової А.В.;
Київської міської ради - Івашової Г.Л.
Офісу Генерального прокурора - Косенка Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Київметробуд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 (в частині задоволення позовних вимог)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023
у справі № 910/16372/21
за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Київської міської ради;
2) Комунального підприємства "Київський метрополітен"
до Акціонерного товариства "Київметробуд"
про стягнення 183 461 133, 57 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач-1) та Комунального підприємства "Київський метрополітен" (далі - позивач-2, Підприємство) до Акціонерного товариства "Київметробуд" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 183 461 133, 57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної процедури публічної закупівлі № UA-2018-09-10-000597-b за бюджетні кошти між Підприємством та Товариством укладено договір будівельного підряду від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18 (далі - Договір), однак частину отриманих за цим Договором коштів відповідач використав не за цільовим призначенням та для отримання прибутку (шляхом розміщення коштів за договором депозиту у банківській установі), у зв`язку з чим Прокурор просив суд стягнути з Товариства у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 139 090 410, 96 грн безпідставно набутих коштів та 44 370 722, 61 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у справі №910/16372/21 позовні вимоги Прокурора задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради грошові кошти у сумі 139 090 410,96 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з Товариства на користь Київської міської прокуратури витрати зі сплати судового збору у сумі 602 347,37 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог в частині стягнення безпідставно набутого відповідачем доходу у вигляді нарахованих відсотків за договорами банківського вкладу (депозиту) у розмірі 139 090 410,96 грн внаслідок нецільового використання бюджетних грошових коштів. За висновками цього суду, у правовідносинах між Київською міською радою, Підприємством та Товариством у останнього відсутня правова підстава для набуття та збереження майна - зазначених грошових коштів, тому ці кошти в силу приписів статей 1212 та 1214 ЦК України підлягають стягненню в дохід бюджету територіальної громади міста Києва (бюджету місцевого самоврядування) як безпідставно набуте майно.
Водночас, в іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову у стягненні 44 370 722,61 грн процентів за користування безпідставно отриманими коштами, оскільки у спірних кондикційних правовідносинах у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно набутих або збережених грошових коштів, необхідно нараховувати 3% та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, які у межах даного позову не заявлені.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог та стягнення з відповідача судових витрат, Товариство оскаржило його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у справі № 910/16372/21 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції у своїй постанові погодився з позицією місцевого господарського суду щодо доведеності позовних вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 139 090 410,96 грн, а також і в частині відмови у стягненні 44 370 722,61 грн процентів за користування ними.
У своїх висновках апеляційний суд критично оцінив доводи відповідача про те, що судом першої інстанції було взято до уваги висновок експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса" №18545/18664/18665 від 30.03.2021 як недопустимий доказ, оскільки цей висновок містить докладний опис проведених експертом досліджень, та складений у порядку, визначеному законодавством, а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу в розумінні статей 76, 77 ГПК України.
Також судом відхилено доводи відповідача про відсутність повноважень Прокурора у цій справі на звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів, зазначивши про обґрунтованість підстав такого звернення та дотримання його порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 (в частині задоволення позовних вимог) та постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у цій справі, Товариство подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами першої та апеляційної інстанцій було невірно застосовано норми матеріального права, зокрема статей 1212 та 1214 ЦК України, а також порушено процесуальні норми у питанні повного та всебічного дослідження обставин, оцінки доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник вказав обставини, визначені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, що полягають у такому:
- суди дійшли помилкового висновку про наявність у Прокурора повноважень на одночасне звернення до суду із позовом в інтересах Київської міської ради та Підприємства, що свідчить про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 26.05.2021 у справі № 912/2385/18 та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц. Окрім цього, скаржник стверджує, що Підприємство подало аналогічний позов, тобто самостійно здійснює захист своїх майнових прав;
- суд першої інстанції встановив обставину руху конкретних грошових коштів (суми авансу) в якості банківського вкладу на підставі недопустимого доказу - висновку експерта, за відсутності у матеріалах справи банківських виписок, що свідчить про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3242/18. При цьому суд не звернув уваги на те, що Прокурор не надав жодних банківських виписок, платіжних доручень тощо на підтверджень факту руху коштів. Судом не витребувано такі докази і з власної ініціативи, а в основу рішення покладено виключно інтерпретацію експерта та описовий виклад висновку експерта. Зазначене свідчить про порушення вимог статті 86 ГПК України в частині порядку оцінки доказів;
- суди дійшли висновку про протиправний рух коштів на підставі недопустимого та неналежного доказу - висновку експерта за результатом проведеної у кримінальному провадженні експертизи, що не була оцінена відповідним судом в межах такого провадження (подібний висновок щодо неналежності такого доказу викладено у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 815/6697/16);
- судами помилково зазначено про набуття відповідачем майна без достатньої правової підстави, що свідчить про неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.07.2022 у справі №922/246/21. У цій частині доводів скаржник стверджує, що набув право власності на відсотки за депозитним вкладом на підставі договорів банківського вкладу у відповідності до вимог частини першої статті 1069 ЦК України. Також скаржник зазначає про помилкове застосування судами приписів статті 1214 ЦК України щодо необхідності відшкодування всіх доходів, які відповідач отримав від правомірно отриманих коштів попередньої оплати за Договором;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо правової природи грошових коштів - суми авансу за договором підряду, а також у питанні, чи могла б Київська міська рада використати суму попередньої оплати за договором підряду з метою розміщення на депозитному рахунку у банку та чи є така сума попередньої оплати тимчасово вільними коштами місцевої ради;
- оскаржувані судові рішення прийняті із порушенням норм процесуального права, а саме: статей 77, 86, 210, 236, 263 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Прокурор подав відзив, у якому просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У своєму відзиві Прокурор:
- вказує на необґрунтованість касаційної скарги, оскільки її доводами жодним чином не спростовуються підстави позову прокурора, зокрема й факт використання отриманих за Договором бюджетних коштів на депозитних рахунках в банківській установі та отримання доходу від їх розміщення;
- стверджує про нерелевантність обставинам цієї справи судової практики Верховного Суду, наведеної скаржником в якості підстав касаційного оскарження судових рішень;
- доводить наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Київської міської ради та визначення співпозивачем Підприємства, оскільки звернення прокурора в особі зазначених позивачів має на меті комплексний захист прав територіальної громади столиці.
Київською міською радою подано відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому позивач-1 просить суд залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін.
Доводи міської ради зводяться до того, що відповідач за рахунок отриманих за Договором коштів місцевого бюджету, належних територіальній громаді міста, всупереч вимог законодавства та відповідного договору (тобто без достатньої правової підстави) набув майно у вигляді процентного доходу за депозитами (безпідставно набуте майно) в сумі 139 090 410, 96 грн, які в силу приписів статей 1212 та 1214 ЦК України підлягають стягненню в дохід бюджету територіальної громади міста Києва (бюджету місцевого самоврядування).
Касаційне провадження
14.02.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищезазначена касаційна скарга Товариства.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/16372/21 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Картере В.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 касаційну скаргу Товариства залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.03.2023 до касаційного суду надійшла заява (з додатками) про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 (в частині задоволення позовних вимог) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі №910/16372/21; призначено касаційну скаргу до розгляду на 05.04.2023 о 11:00 год.
Судове засідання 05.04.2023 відбулось за участі представників Товариства, Підприємства, Київської міської ради та прокурора Офісу Генерального прокурора, які надали пояснення у справі.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
З наявних у справі матеріалів судами встановлено, що Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.07.2016 № 605 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.04.2008 № 585 "Про проектування та спорудження дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" до житлового масиву Виноградар з електродепо у Подільському районі" замовником виконання робіт з проектування та будівництва зазначеної дільниці метрополітену визначено Підприємство.
За результатами проведеної процедури публічної закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b) за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету) між Підприємством (Замовником) та Товариством (Підрядником) 20.11.2018 укладено Договір, до якого неодноразово вносились зміни шляхом укладення додаткових угод від 20.11.2018, 28.11.2018, 11.12.2018, 20.12.2018, 27.08.2019, 20.11.2019, 24.12.2019, 01.09.2020, 21.12.2020 та 24.11.2021.
Згідно умов Договору:
- Товариство зобов`язалося в порядку та умовах, визначених цим договором, відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)), (код 45221000-2 "Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів" за ДК 021-2015) (далі - роботи), у встановлений договором строк, а Замовник зобов`язався надати Підряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином роботи та оплатити, а по завершенні усіх робіт прийняти від Підрядника об`єкт будівництва (пункт 1.1 Договору);
- договірна ціна (сума договору) є динамічною і становить 5 981 268 736,07 грн (пункт 3.2 Договору);
- фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів бюджету міста Києва (пункт 13.1 Договору).
- Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30 % від суми договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, за умови наявності коштів відповідного цільового призначення на рахунку Замовника та належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів (пункт 15.3 Договору).
На виконання вищевказаних умов Договору, на підставі рахунку на оплату №40 від 20.12.2018, згідно платіжного доручення від 20.12.2018 Підприємством було перераховано Товариству 2 587 995 000,00 грн, як попередню оплату відповідно до Договору. Копії цих документів наявні в матеріалах справи.
З доводів Прокурора суди також з`ясували, що:
- у ході досудового розслідування в кримінальному проваджені №42019000000002358 від 05.11.2019 під час проведення судово-економічної експертизи (висновок експерта КНДІСЕ № 18437/20-71 від 19.08.2020) встановлено, що на виконання умов Договору Підприємством на рахунок Товариства, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби у місті Києві 20.12.2018, перераховані грошові кошти в сумі 2 587 995 000,00 грн в якості авансового платежу за Договором;
- у подальшому, зазначені грошові кошти в період з 31.01.2019 по 25.03.2019 перераховані відповідачем "нібито" на виконання умов договору на поточний рахунок, відкритий в Публічному акціонерному товаристві Акціонерному банку "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк"), отримувачу коштів - Тунельному загону № 4 Товариства;
- згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Тунельний загін № 4 Товариства не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом відповідача без статусу юридичної особи, що за твердженнями Прокурора та позивачів свідчить про те, що бюджетні кошти, отримані відповідачем за спірним Договором як попередня оплата, фактично перераховано на власні рахунки в особі відокремленого підрозділу;
- надалі у період з 31.01.2019 по 25.03.2019 Тунельним загоном № 4 Товариства зазначені грошові кошти повернуто вже на поточний рахунок відповідача, відкритий в АБ "Укргазбанк" з призначенням платежу "тимчасове повернення коштів за будівельні роботи та матеріали за договором";
- Прокурор та позивачі стверджують, що частину вказаних бюджетних коштів в загальній сумі 1 700 000 000,00 грн на підставі відповідних договорів відповідачем розміщено на депозитних рахунках в банківській установі (АБ "Укргазбанк") та отримано відсотки від розміщення зазначених коштів в сумі 139 090 410, 96 грн;
Перевіривши наведені доводи суди встановили такі обставини:
- з інформації проведеної процедури публічної закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b), результатами якої було укладено договір, вбачається, що закупівлі проводились за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету);
- Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, пунктом 4.6.17 якого погоджено, що відповідач зобов`язаний використати одержану від Замовника попередню оплату, обумовлену пунктом 15.3 Договору, на придбання матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для виконання робіт за Договором;
- 25.04.2019 між АБ "Укргазбанк" та Товариством був укладений договір банківського строкового вкладу № 2019/ДК/028-005 (далі - Договір №2019/ДК/028-005), за умовами якого відповідач, як вкладник, розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 1 500 000 000,00 грн на депозитному рахунку № 26100198016109 на строк до 28.10.2019 та сплатою відсотків вкладнику із розрахунку 16 % річних;
- 25.04.2019 між АБ "Укргазбанк" та Товариством був укладений договір банківського строкового вкладу № 2019/ДК/028-006 (далі - Договір № 2019/ДК/028-006), за умовами якого відповідач, як вкладник, розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 200 000 000,00 грн на депозитному рахунку №26100198016110 на строк до 11.11.2019 та сплатою відсотків вкладнику із розрахунку 16 % річних;
- у матеріалах справи наявні копії листів відповідача № 913 від 28.10.2019 та № 976 від 11.11.2019, адресовані АБ "Укргазбанк", щодо повернення грошових коштів в розмірі 1 500 000 000,00 грн та 200 000 000,00 грн;
- із наявною в матеріалах справи копії висновку експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса" №18545/18664/18665 від 30.03.2021 (далі - Висновок експерта №18545/18664/18665) вбачається, що станом на 31.01.2019 на рахунку відповідача в АБ "Укргазбанк" № НОМЕР_2 обліковувалось 6 895 240,89 грн. Водночас, з небюджетного рахунку Товариства № 37126117001399, відкритому у ЦА ГУДКСУ у Київській області у період з 31.01.2019 по 25.03.2019 було перераховано на рахунок № НОМЕР_1 Тунельний загін-4 Товариства грошові кошти в загальному розмірі 2 537 930 786,00 грн. Надалі, у період з 01.02.2019 по 25.03.2019 грошові кошти в розмірі 2 540 027 785,00 грн були перераховані з рахунку Тунельний загін-4 Товариства № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк" на рахунок Товариства (відповідача) № НОМЕР_2 в АБ "Укргазбанк";
- у Висновку експерта №18545/18664/18665 вказано, що згідно виписки з депозитних рахунків відповідача № 26100198016109 та № НОМЕР_3 в АБ "Укргазбанк" грошові кошти в розмірі 1 500 000 000,00 грн та 200 000 000,00 грн відповідно надійшли з рахунку Товариства в АБ "Укргазбанк" № НОМЕР_2;
- Висновок експерта № 18545/18664/18665 є чинним, відомості про його оскарження у суду відсутні, сторонами не спростовано інформації, зазначеної у вказаному висновку;
- зі змісту Висновку експерта № 18545/18664/18665 вбачається, що експерта було повідомлено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Цей Висновок містить докладний опис проведених експертом досліджень та складений у порядку, визначеному законодавством;
- за наслідками вказаного експертного дослідження було встановлено, що розміщення Товариством грошових коштів, отриманих від Підприємства в якості попередньої оплати на виконання умов Договору на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар у сумі 1 700 000 000,00 грн на депозитних рахунках № 26100198016109 та № НОМЕР_3 в АБ "Укргазбанк", є порушенням вимог пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 1764 від 27.12.2001 та пункту 21 Постанови КМУ № 117 від 23.04.2014, а також недотриманням пункту 4.6.17, 15.3 Договору, що відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів;
- вищенаведені обставини підтверджують факт нецільового використання відповідачем бюджетних грошових коштів шляхом передачі на депозит в банк, внаслідок чого Товариство отримало прибуток в якості виплачених відсотків за договорами банківських вкладів;
- додатковим підтвердженням того, що розміщення відповідачем бюджетних грошових коштів на депозитних рахунках в банку є нецільовим використанням таких коштів є те, що Постановою КМУ від 12.01.2011 № 6 затверджено відповідний Порядок розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках (далі - Порядок № 6), згідно з пунктом 3 якого однією з умов для розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках у банках є прийняття місцевою радою відповідного рішення. Тобто, маючи на меті отримання доходу від розміщення коштів на депозитних рахунках в банківських установах, територіальна громада через свій представницький орган самостійно могла прийняти відповідне рішення, розмістити відповідні кошти місцевого бюджету та отримати дохід, яким розпорядитись на власний розсуд та в інтересах мешканців міста;
- відповідач розмістив отримані кошти місцевого бюджету із встановленим цільовим призначенням всупереч умов Договору та вимог законодавства за договором депозиту в банківській установі та отримав за рахунок цих коштів відповідне майно (дохід) у вигляді процентів від їх розміщення, тобто неправомірно набув майно за рахунок іншої особи (в даному випадку за рахунок територіальної громади столиці);
- обставини отримання доходу у вигляді нарахованих відсотків за договорами банківського вкладу у розмірі 139 090 410,96 грн відповідачем під час розгляду цієї справи не заперечувались, доказів на їх спростування до суду не надано, що свідчать про доведеність факту набуття майна;
- відповідач набув дохід за рахунок іншої особи - територіальної громади міста Києва. Так, кошти місцевого бюджету, які були виділені Київською міською радою та надані Підприємством за Договором Товариству виключно для виконання робіт за Договором, відповідач використав не за призначенням, а на власний розсуд. Таким чином, розмістивши кошти в банківській установі та отримавши відповідний дохід, відповідач збагатився за рахунок територіальної громади міста Києва, яка виділила бюджетні кошти для певних цілей та розраховувала на їх цільове використання. При цьому такі дії відповідача фактично призвели до недоотримання доходу, оскільки Київська міська рада відповідно до умов Порядку № 6 могла самостійно розмістити кошти в банківській установі та отримати відповідний дохід;
- 139 090 410,96 грн отримані відповідачем як відсотки за договорами банківського вкладу, а тому, досліджуючи питання набуття вказаних грошових коштів у правовідносинах між АБ "Укргазбанк" та Товариством, такі грошові кошти набуті за наявності правової підстави - договорів банківського вкладу. Проте, у межах даної справи дослідженню підлягає підстава набуття грошових коштів відповідачем в правовідносинах між Київською міською радою, Підприємством та Товариством. Так, у правовідносинах, що склалися, відповідач умисно використав отримані бюджетні кошти за договором на цілі, не передбачені Договором, тобто не на ті цілі, на які його уповноважив власник майна (кошти, які було надано для виконання робіт за Договором). Отже, між Підприємством та відповідачем, а також між Київрадою та відповідачем не виникало прав та обов`язків щодо збагачення відповідача за рахунок майна Київської міської ради. Воля позивачів в даному випадку була спрямована на інші цілі - виділення та подальше використання коштів виключно на спорудження метрополітену. Тобто, між Київською міською радою, Підприємством та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки щодо конкретного (цільового) використання коштів, а не збагачення відповідача за рахунок таких коштів. Натомість, в даних правовідносинах між Київською міською радою та відповідачем, а також між Підприємством та відповідачем не існувало договору чи будь-якого іншого правочину, який би був належною правовою підставою (та надавав би можливість відповідачу) для набуття майна відповідачем (отримання доходу за депозитом);
- у правовідносинах між Київською міською радою, Підприємством та Товариством у останнього відсутня правова підстава для набуття та збереження майна - грошових коштів в розмірі 139 090 410,96 грн.
Додатково судом апеляційної інстанції досліджено питання дотримання порядку звернення Прокурором в інтересах держави в особі позивачів та встановлено таке:
- Київська міська рада визначила замовником виконання робіт з проектування та будівництва зазначеної дільниці метрополітену - Підприємство (комунальне підприємство), тобто фактично уповноважила його розпоряджатись з відповідними коштами місцевого бюджету в даному випадку;
- на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Київська міська прокуратура упродовж 2020 та 2021 років неодноразово зверталась до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації із відповідними запитами (листи від 01.12.2020 № 15/2-204вих-20, 23.02.2021 № 15/2-118вих-21), надаючи можливість відреагувати на порушення цивільно-правовим шляхом самостійно, однак відповідних заходів упродовж розумного строку Київською міською радою не вжито (лист 11.12.2020 № 053-19079, лист від 03.03.2021 № 053-3175);
- Прокурор зазначав, що Київська міська рада під час розгляду зазначених запитів прокурора, обмежилась лише їх скеруванням для розгляду структурному підрозділу Київської міської державної адміністрації. Також стверджував, що розгляд вказаних листів прокуратури був доручений, в тому числі Підприємству як стороні Договору;
- з наданих відповідей убачається, що Київською міською радою питання безпідставного отримання коштів відповідачем фактично за рахунок коштів територіальної громади взагалі проігнороване;
- зі змісту листа (від 10.12.2020 № 1123-Н) Підприємства вбачається, що останнє не убачає підстав для вжиття заходів реагування цивільно-правового характеру в даному випадку;
- на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Київською міською прокуратурою повідомлено Київську міську раду (лист від 30.06.2021) та Підприємство (лист від 06.09.2021) про підготовку прокурором вказаного позову та наміру звернутись до суду (копії листів додаються), однак позивачами відповідних заходів не вжито. Більш того, як убачається зі змісту листа Підприємства (лист від 24.09.2021 № 201-НЮ), отриманого на повідомлення Прокурора в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Підприємство не має наміру невідкладно реагувати належними цивільно-правовими заходами на порушення інтересів держави.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Предметом судового розгляду у цій справі є поданий Прокурором позов в інтересах держави в особі Київської міської ради та Підприємства до Товариства про стягнення 139 090 410, 96 грн безпідставно набутих коштів, отриманих внаслідок нецільового використання бюджетних коштів шляхом їх розміщення за договором депозиту у банківській установі, та 44 370 722, 61 грн процентів за користування такими коштами.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023, позовні вимоги Прокурора задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради грошові кошти у сумі 139 090 410,96 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що рішення місцевого господарського суду оскаржувалось Товариством в апеляційному порядку лише в частині задоволених позовних вимог та, як наслідок, стягнення з відповідача судових витрат (судового збору), відтак у апеляційного суду були відсутні правові підстави для його перегляду також в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 44 370 722, 61 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.
За таких обставин, об`єктом касаційного перегляду є рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 (виключно в частині задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 139 090 410,96 грн) та постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Щодо підстав звернення Прокурора із позовом до суду
Ключові доводи скаржника полягають у помилковому висновку судів попередніх інстанцій про наявність у Прокурора повноважень на одночасне звернення до суду із позовом в інтересах Київської міської ради та Підприємства.