ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 923/1137/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Волковицької Н. О.
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - Ігнатенка О. О. (адвокат), Святюка С. П. (адвокат),
прокуратури - Голуба Є. В. (за посвідченням від 01.03.2023 № 076390),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мускатель ЛТД" на рішення Господарського суду Херсонської області від 01.12.2021 (суддя Литвинова В. В.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 (головуючий - Ярош А. І., судді Колоколов С. І., Принцевська Н. М.) у справі
за позовом першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мускатель ЛТД"
про витребування земельних ділянок та скасування державної реєстрації права власності.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. 20.08.2021 перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (далі - Милівська сільрада, Сільрада, позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мускатель ЛТД" (далі - ТОВ "Мускатель ЛТД", Товариство, відповідач) про: 1) витребування від ТОВ "Мускатель ЛТД" розташованих на території Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (далі - Качкарівська сільрада) двох земельних ділянок площею 40,29995 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0252, і площею 40,29996 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0253 (далі - спірні земельні ділянки, спірне нерухоме майно), на користь держави в особі Милівської сільради; 2) скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на спірні земельні ділянки, проведеної на підставі рішень державного реєстратора Милівської сільради від 30.05.2018 № 41332259 і № 41332242, та записів про право власності від 26.05.2018 № 26366066 і № 26366049, та припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Товариства на зазначені земельні ділянки, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 1538496465206 і 1538508965206, записи про право власності від 26.05.2018 № 26366066 і № 26366049 відповідно, з посиланням на положення статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 12, 80, 122 та пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній з 27.05.2021 (далі - ЗК України), статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 2, 4, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 53, 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Позовна заява обґрунтовується обставинами вибуття спірних земельних ділянок у 2016 році в приватну власність поза волею власника - держави, оскільки в судовому порядку, а саме постановою Херсонського апеляційного суду від 09.02.2021 у справі № 766/13819/19, що набрала законної сили, визнано недійсними укладений 20.07.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Херсонській області) та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 80,599 га, кадастровий номер 6520681800:03:053:0001 (включає в себе дві спірні земельні ділянки), та накази ГУ Держгеокадастру в Херсонській області про передачу в приватну власність земельних ділянок, які в подальшому за відплатними договорами (договорами міни) та іншими правочинами вибули на користь інших осіб (Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега 11" (далі - ТОВ "Омега 11"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис ЛТД" (далі - ТОВ "Оазис ЛТД"), ТОВ "Мускатель ЛТД"), що не були сторонами вказаного договору оренди, та на теперішній час перебувають у власності ТОВ "Мускатель ЛТД". При цьому, на думку Прокурора, без скасування рішень про державну реєстрацію права власності ТОВ "Мускатель ЛТД", записів про право власності, припинення права власності Товариства неможливо здійснити реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки, стосовно яких заявлено позовні вимоги про їх витребування.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.12.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 12, 80, 122 і пункту 24 Перехідних положень ЗК України, статей 387, 388 ЦК України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 2, 4, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 13, 73- 75, 86, 269 ГПК України, застосовуючи які та враховуючи правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/73/17, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15(911/3692/20), місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) в 2016 році відбулося незаконне вибуття в приватну власність земель державної власності поза волею їх власника - держави, оскільки чинною постановою суду апеляційної інстанції в справі № 766/13819/19 визнано недійсними укладений 20.07.2016 між ГУ Держгеокадастру в Херсонській області та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 80,599 га, кадастровий номер 6520681800:03:053:0001 (включає в себе дві спірні земельні ділянки), та 8 наказів ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 про передачу фізичним особам у приватну власність земельних ділянок загальною площею 80,599 га, які (земельні ділянки) в подальшому за відплатними договорами (договорами міни) та іншими правочинами вибували в приватну власність на користь інших осіб (ТОВ "Омега 11", ТОВ "Оазис ЛТД"), а наразі перебувають у власності ТОВ "Мускатель ЛТД", що є підставою для витребування спірного нерухомого майна з володіння Товариства як кінцевого набувача на користь Милівської сільради; 2) без скасування рішень про державну реєстрацію права власності ТОВ "Мускатель ЛТД", записів про право власності, припинення права власності Товариства неможливо здійснити реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки, стосовно яких заявлено позовні вимоги про їх витребування.
При цьому суди зазначили про підтвердження Прокурором підстав для представництва інтересів держави в зв`язку з неналежним виконанням Милівською сільрадою повноважень щодо захисту державних інтересів у сфері земельних відносин, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням земель, наповненням місцевого бюджету коштами від плати за землю (орендної плати), що полягає в невжитті Сільрадою заходів для самостійного звернення з позовом, незважаючи на неодноразові звернення Херсонської обласної прокуратури до позивача з відповідними листами-запитами від 09.07.2021 № 15/1-6342 вих-21, від 04.08.2021 № 15/1-389 вих-21.
Водночас апеляційний суд відхилив посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не взято до уваги обставину набуття спірного нерухомого майна відповідачем як добросовісним набувачем на підставі розподільчого балансу в результаті реорганізації ТОВ "Оазис ЛТД".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Мускатель ЛТД" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, наголошуючи на тому, що: 1) суди не врахували висновків щодо застосування норм статей 387, 388 ЦК України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) в подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 521/8368/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц, від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц, від 27.05.2020 у справі № 641/9904/16-ц; 2) суди не врахували викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011 висновку про те, що судові рішення, постановлені за відсутності перевірки обставин добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право власності набувача майна, а також за відсутності наведення належних мотивів стосовно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питання втручання держави у право власності, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства України; 3) у справі № 923/1137/21 наявне відповідне волевиявлення держави як власника, що проявилося в укладенні договору оренди та прийнятті наказів про передачу майна у власність фізичних осіб, а підтвердженням проведення аукціону (земельних торгів) є відповідний протокол, який свідчить про волевиявлення на відчуження земельної ділянки та законність таких дій; 4) для витребування в Товариства спірних земельних ділянок на користь Милівської сільради немає будь-яких на те законних підстав, оскільки Сільрада не була власником зазначених земельних ділянок, бо вони належали державі. За таких умов задоволення віндикаційного позову фактично призведе до передачі майна не колишньому власнику майна (державі в особі ГУ Держгеокадастру в Херсонській області), а іншій особі, яка гіпотетично могла би отримати право власності на це майно в майбутньому (Милівська сільрада); 5) отже, з позовом про витребування спірного нерухомого майна від добросовісного набувача має право звернутися саме його власник, яким на момент вибуття такого майна (в листопаді 2016 року) була держава в особі ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, оскільки закон не передбачає можливості витребувати майно в добросовісного набувача (в цьому випадку - в Товариства) на користь особи (Сільради), яка лише в майбутньому могла би отримати право власності на це майно.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
7. Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури у відзиві на касаційну скаргу просить її залишити без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові.
Милівська сільрада не скористалася правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Мускатель ЛТД" на рішення Господарського суду Херсонської області від 01.12.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 923/1137/21 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11.04.2023.
07.04.2023 ТОВ "Мускатель ЛТД" через підсистему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про застосування наслідків спливу строку позовної давності в справі № 923/1137/21, яка (заява) колегією суддів залишається без розгляду з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Таким чином, заява про застосування позовної давності може подаватися стороною лише до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії касаційного провадження здійснюється лише перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції (схожий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 907/574/16, від 12.12.2018 у справі № 367/2259/15).
Як виняток, у разі якщо відповідача не було належним чином повідомлено судом першої інстанції про час і місце розгляду справи та він не брав участі в такому розгляді, то це є підставою для вирішення апеляційним судом заяви відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14-ц).
Отже, умовою для вирішення апеляційним судом заяви відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції, є неналежне (без дотримання вимог процесуального законодавства) повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції (аналогічний висновок викладено в пункті 91 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 911/4923/14).
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Постановою Херсонського апеляційного суду від 09.02.2021 у справі № 766/13819/19 (за участю Херсонської обласної прокуратури, ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ "Мускатель ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (далі - ТОВ "ЮТС-Агропродукт")), залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021, апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задоволено частково. Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 30.07.2020 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, визнання недійсними (незаконними) наказів та ухвалено в цій частині нове рішення. Визнано недійсним договір оренди розташованої на території Качкарівської сільради земельної ділянки площею 80,599 га (кадастровий номер 6520681800:03:053:0001), укладений 20.07.2016 між ГУ Держгеокадастру в Херсонській області та ОСОБА_1, зареєстрований 22.07.2016 за № 15523816. Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 № 21-6024/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 14,8360 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0136) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради. Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 № 21-6032/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 11,9867 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0137) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради. Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 № 21-6028/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 8,8313 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0138) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради. Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 № 21-6033/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 8,3089 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0139) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради. Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 № 21-6026/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 8,3040 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0140) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради. Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 № 21-6030/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 9,1030 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0141) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради. Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 № 21-6031/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_9 земельну ділянку площею 9,3780 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0142) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради. Визнано недійсним (незаконним) наказ ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 № 21-6029/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_8 земельну ділянку площею 9,8512 га (кадастровий номер 6520681800:03:001:0143) для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради. В іншій частині рішення від 30.07.2020 залишено без змін.
В основу вказаної постанови покладено висновок апеляційного суду про недоведеність фактичного ведення відповідачами фермерського господарства на території знаходження земельної ділянки в Херсонській області за наявності їх проживання у Київській та Чернігівській областях, а також за обставин виконання двома його членами ( ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ) трудових обов`язків державних службовців, оскільки належні з 04.11.2016 ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 земельні ділянки загальною площею 80,5991 га, через 12 днів, а саме, 16.11.2016 обміняні ними з ТОВ "Омега 11" на земельну ділянку 0,0143 га (по 1/8 частині кожному), яка розташована на території Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та відповідно зареєстровано припинення їх права власності. Тобто з часу заснування та реєстрації Фермерського господарства "Ахтуба" (далі - ФГ "Ахтуба") 27.07.2016 та до дати відчуження (16.11.2016) земельних ділянок, отриманих у власність відповідачами як членами фермерського господарства, діяльність, яка визначена статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство", не здійснювалася фермерським господарством фактично, реально та в розрізі використання земельної ділянки, отриманої в оренду, а потім у власність. При цьому аналіз обставин міни за договорами від 16.11.2016 земельних ділянок загальною площею 80,5991 га (рілля), отриманих у власність 04.11.2016, на земельну ділянку площею 0,0143 га, з урахуванням обставин відсутності фактичного здійснення підприємницької діяльності фермерським господарством, відсутності реального настання правових наслідків за договором оренди дає підстави для висновку про те, що договір оренди не був спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, що свідчить про наявність підстав для визнання укладеного із ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки недійсним.
Водночас оспорювані накази ГУ Держгеокадатру в Херсонській області, якими затверджено проект землеустрою та надано земельні ділянки у власність відповідачам-фізичним особам для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради, не відповідають вимогам закону, оскільки договір оренди земельної ділянки, як об`єкта для подальших правовідносин, є недійсним та спростовано мету надання земельних ділянок - для ведення фермерського господарства.
10. Зазначеним судовим рішенням у цивільній справі № 766/13819/19 встановлено такі фактичні обставини:
1) 13.06.2016 ГУ Держгеокадастру в Херсонській області видало наказ № 148/0/7-16 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону", яким передбачено продати на земельних торгах у формі аукціону право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 80,5991 га для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Качкарівської сільради. Зазначеним наказом передбачено за результатами земельних торгів передати переможцю за лотом вказану земельну ділянку в користування на умовах, визначених договором оренди землі. Згідно з протоколом земельних торгів від 20.07.2016 № 16/07/16 з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 80,5991 га, кадастровий номер 6220681800:03:053:0001, для ведення фермерського господарства на території Качкарівської сільради, проведених ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, визнано ОСОБА_1 переможцем торгів;
2) 20.07.2016 між ГУ Держгеокадатру в Херсонській області та ОСОБА_1 як переможцем земельних торгів за лотом № 72, визначеним на підставі протоколу земельних торгів від 20.07.2016 № 16/07/16, було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років;
3) 27.07.2016 ОСОБА_1 засновано та зареєстровано ФГ "Ахтуба", до складу якого ввійшли також громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 ;
4) вказані фізичні особи звернулися із заявами до ГУ Держгеокадастру в Херсонській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність як члену фермерського господарства земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) із земель, раніше наданих в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства згідно з договором оренди землі від 20.07.2016;
5) наказами ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 14.09.2016 надано громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_8 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок у розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) із земельної ділянки площею 80,5991 га, кадастровий номер 6220681800:03:053:0001, яка перебувала в користуванні ОСОБА_1 згідно з договором оренди землі від 20.07.2016. На виконання вказаних наказів було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) членам ФГ "Ахтуба" загальною площею 80,5991 га для ведення фермерського господарства із земель державної власності на території Качкарівської сільради та надано погоджувальні висновки;
6) після розроблення проекту землеустрою, його погодження та присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів ГУ Держгеокадастру в Херсонській області видало накази від 26.10.2016 № 21-6029/18-16-СГ, № 21-6028/18-16-СГ, № 21-6032/18-16-СГ, № 21-6033/18-16-СГ, № 21-6026/18-16-СГ, № 21-6031/18-16-СГ, № 21-6030/18-16-СГ, № 21-6024/18-16-СГ, якими затвердило проект землеустрою та передало у власність для ведення фермерського господарства такі земельні ділянки:
- площею 9,8512 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0143, передано ОСОБА_8 ;
- площею 8,8313 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0138, передано ОСОБА_4 ;
- площею 11,9867 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0137, передано ОСОБА_14 ;
- площею 8,3089 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0139, передано ОСОБА_3 ;
- площею 8,3040 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0140, передано ОСОБА_5 ;
- площею 9,3780 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0142, передано ОСОБА_11 ;
- площею 9,1030 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0141, передано ОСОБА_6 ;
- площею 14,8360 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0136, передано ОСОБА_1
04.11.2016 державним реєстратором Милівської сільради зареєстровано право власності вказаних фізичних осіб на ці земельні ділянки;
7) 16.11.2016 ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 уклали з ТОВ "Омега 11" договори міни належних їм земельних ділянок, внаслідок чого зазначеними фізичними особами отримано в спільну часткову власність (по 1/8 частини) ділянку площею 0,0143 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шляхівської сільської ради Бериславського району, та цього ж дня приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу вчинено державну реєстрацію права власності ТОВ "Омега 11" на земельні ділянки площею 14,8360 га, 11,9867 га, 8,8313 га, 8,3089 га, 8,3040 га, 9,1030 га, 9,3780 га, 9,8512 га відповідно;
8) за даними Публічної кадастрової карти України після набуття ТОВ "Омега 11" права власності на вказані земельні ділянки їх об`єднано, внаслідок чого утворено єдину земельну ділянку площею 80,5991 га, якій присвоєно кадастровий номер 6220681800:03:053:0001 та 14.12.2016 здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ "Омега 11" на неї (запис № 18137428);
9) після відчуження членами ФГ "Ахтуба" належних їм земельних ділянок 06.02.2017 припинено вказане фермерське господарство як юридичну особу, що підтверджується даними офіційного вебсайту Міністерства юстиції України.
11. З листа Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 05.01.2018 вбачається, що за ФГ "Ахтуба" та членами цього фермерського господарства в період з 01.01.2016 сільськогосподарської та іншої техніки в автоматизованій електронно-обліковій системі "АгроТех" в Херсонській області не реєструвалося. Члени ФГ "Ахтуба" Дудко О. О. та Соболева T. О. як державні службовці в силу вимог закону щодо обмежень в проведенні підприємницької діяльності, до якої відноситься і фермерське господарство, не мали бути членами фермерського господарства, а отже, не могли набувати тих прав, які мають члени фермерського господарства.
12. Листом від 19.04.2021 ГУ Держгеокадастру в Херсонській області на запит Херсонської обласної прокуратури від 05.04.2021 № 15/1-2126-18 повідомило про те, що земельна ділянка, кадастровий номер 6520681800:03:001:0161, перенесена до архівного шару Державного земельного кадастру в результаті поділу на підставі "Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, наданої у власність ТОВ "Оазис ЛТД" для ведення фермерського господарства, яка розроблена ФОП Столярчук О. Я.". В результаті поділу утворилися дві земельні ділянки - площею 40,2995 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0252, площею 40,2996 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0253.
13. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.08.2021 № 271197686 вбачається, що земельні ділянки площею 40,2995 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0252, та площею 40,2996 га, кадастровий номер 6520681800:03:001:0253, що розташовані на території Качкарівської сільради, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, належать на праві приватної власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на підставі рішень державного реєстратора Милівської сільради від 30.05.2018 № 41332259 і № 41332242, запис про право власності від 26.05.2018 № 26366066 і № 26366049 відповідно.
Підставами для державної реєстрації права власності ТОВ "Мускатель ЛТД" на спірні земельні ділянки зазначено розподільний баланс від 21.05.2018, складений та затверджений в результаті реорганізації ТОВ "Оазис ЛТД".
Позиція Верховного Суду
14. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
15. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про доведеність вибуття в 2016 році в приватну власність спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності поза волею їх власника - держави, оскільки незаконність такого первісного вибуття (відчуження) спірного нерухомого майна підтверджено постановою Херсонського апеляційного суду від 09.02.2021 у справі № 766/13819/19 (за участю Херсонської обласної прокуратури, ГУ Держгеокадастру в Херсонській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ "Мускатель ЛТД", ТОВ "ЮТС-Агропродукт"), залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021, якою (постановою від 09.02.2021) визнано недійсними укладений 20.07.2016 між ГУ Держгеокадастру в Херсонській області та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 80,599 га, кадастровий номер 6520681800:03:053:0001 (включає в себе обидві спірні земельні ділянки), та 8 наказів ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 26.10.2016 про передачу фізичним особам у приватну власність земельних ділянок загальною площею 80,599 га, які (земельні ділянки) в подальшому за відплатними договорами (договорами міни) та іншими правочинами після їх неодноразового поділу та об`єднання вибували в приватну власність на користь інших осіб (ТОВ "Омега 11", ТОВ "Оазис ЛТД"), а наразі перебувають у власності ТОВ "Мускатель ЛТД" як кінцевого набувача, що з урахуванням висновку, викладеного в пункті 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, при застосуванні такого ефективного способу захисту права власника, як віндикація, виключає оспорювання подальших рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право.
16. Товариство в поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
17. Колегія суддів вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовної вимоги про витребування спірного нерухомого майна на користь позивача та водночас погоджується з доводами скаржника про неврахування судами під час ухвалення оскаржуваних рішення та постанови висновків щодо застосування норм статей 387, 388 ЦК України в подібних правовідносинах, викладених в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц, від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц і в постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011, з огляду на таке.
18. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.
За змістом положень частин 1, 3 статті 388 ЦК України власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише в разі, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння поза їх волею, та коли такий набувач набув майно за відплатним договором. Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, коли він набув його безвідплатно.
19. В пунктах 73- 78, 84, 85, 90 постанови палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/443/20 зі спору, що виник з подібних правовідносин витребування з володіння добросовісного набувача нерухомого майна, яке вибуло з володіння власника поза його волею, сформульовано такий правовий висновок щодо питання комплексного застосування норм статей 387, 388 ЗК України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції:
"Із цього приводу судова палата зазначає, що предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
На переконання судової палати, для розкриття критерію "пропорційності" вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.
Судова палата наголошує, що з`ясування питання добросовісності/недобросовісності набувача є визначальним як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію "пропорційності" втручання у право власності набувача майна.
Слід зазначити, що можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність, насамперед, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем. Одночасно добросовісність (недобросовісність) володільця характеризує його суб`єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірність його придбання.
З огляду на зазначене, судова палата вважає, що судові рішення, постановлені за відсутності перевірки обставин добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію "пропорційності" втручання у право власності набувача майна, а також за відсутності наведення належних мотивів стосовно практики ЄСПЛ із питання втручання держави у право власності, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України".
20. В свою чергу, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц і від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц (зі спорів, що виникли з подібних правовідносин витребування з володіння добросовісного набувача нерухомого майна, яке вибуло з володіння власника поза його волею) міститься такий правовий висновок:
"Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача на користь Дніпропетровської міської ради призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
21. Колегія суддів враховує, що аналогічні за змістом висновки щодо необхідності судами при вирішенні спорів про витребування майна з володіння добросовісного набувача досліджувати та достовірно встановлювати обставину дотримання критерію "пропорційності" втручання у право набувача на мирне володіння майном неодноразово викладалися в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 23.11.2021 у справі № 925/1351/19.
Зокрема, в пунктах 6.45, 6.46, 6.51, 6.53 постанови від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, в якій було скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову про витребування нерухомого майна з володіння добросовісного набувача, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в разі, якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Задовольняючи позов про витребування спірного нерухомого майна з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, господарські суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, поклавши на відповідача додатковий обов`язок, крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перевіряти та аналізувати також обставини правомірності попередніх переходів майна, зокрема обставини вибуття майна з володіння позивача. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.