ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 640/1146/19
адміністративне провадження № К/9901/524/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Асторг" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2020, ухвалене у складі головуючого судді Пащенка К.С., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020, прийняту у складі колегії суддів: Оксененка О.М. (головуючий), Лічевецького І.О., Шурка О.І.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ТД Асторг" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві; далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.11.2018:
2. № 0055911404, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення ПДВ усього на суму 1 695 873,00 грн., з яких 1 486 735,00 грн. - за грудень 2016 року та 209 138,00 грн. - за лютий 2017 року;
3. № 0055901404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 855 135,00 грн., у тому числі 684 108,00 грн. - за основним зобов`язанням та на 171 027,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
4. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало невизнання товарності його операцій з контрагентами ТОВ "АРДО ТРЕЙД" і з ТОВ "Агротрейд Компані". Однак, такі операції, за твердженням позивача, є реальними та підтверджуються всіма необхідними первинними документами, що подавалися під час податкової перевірки, однак безпідставно не були враховані контролюючим органом через окремі недоліки. Також позивач наголошує, що вказані контрагенти на момент виникнення спірних правовідносин були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ.
5. Крім того, позивач наполягає на необґрунтованості висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо ймовірності порушення позивачем податкового законодавства за ланцюгом постачання між його контрагентами та іншими суб`єктами господарювання, оскільки він не несе та не може нести відповідальності за порушення податкового законодавства підприємствами по ланцюгу постачання.
6. При цьому, в обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що висновки акта перевірки засновані на припущеннях, що контролюючим органом не було належним чином досліджено сутність та зміст операцій з вищевказаними контрагентами, зокрема порядок доставки товару та подані ним транспортні документи.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 11.09.2018 по 17.09.2018 відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "ТД "Асторг" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ардо Трейд" за грудень 2016 року та з ТОВ "Агротрейд Компані" за листопад-грудень 2016 року та лютий 2017 року, за результатами якої складено Акт від 24.09.2018 № 928/26-15-14-04-05/36798200.
8. Під час проведення перевірки позивачем встановлено порушення п. 44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200, п. 201.1 статті 201 ПК України, що призвело до:
9. - заниження ПДВ, яке підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 684 108,00 грн., у т.ч. за листопад 2016 року на 150 941,00 грн., за грудень 2016 року на 533 167,00 грн.;
10. - завищення від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 695 873,00 грн., у тому числі за грудень 1 486 735,00 грн., за лютий 2017 року у сумі 209 138,00 грн.
11. На підставі висновків акта перевірки від 24.09.2018 № 928/26-15-14-04-05/36798200 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.11.2018:
1) № 0055911404, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення ПДВ усього на суму 1 695 873 грн., з яких 1 486 735 грн. - за грудень 2016 року та 209 138 грн. - за лютий 2017 року;
2) № 0055901404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 855 135 грн., у тому числі 684 108 грн. - за основним зобов`язанням та на 171 027,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
12. Рішенням ДФС України від 28.12.2018 № 42235/6/99-99-11.04-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 02.11.2018 №№ 0055911404, 0055901404 - без змін.
13. Уважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 07.02.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020, позовні вимоги задовольнив повністю.
15. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних рішень шляхом надання належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у Акті перевірки, відтак наявні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
IV. Касаційне оскарження
16. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
17. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
18. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
20. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
21. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
22. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
23. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
24. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
25. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
26. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
27. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
28. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
29. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
30. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
31. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
32. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
33. дата отримання платником податку товарів/послуг.
34. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
35. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
36. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали в икористовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
37. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
38. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
39. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
40. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
41. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
42. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
43. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
44. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
45. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
46. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VІ. Оцінка Верховного Суду
47. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь від 02.11.2018 №№ 0055911404, 0055901404, які ґрунтуться на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Агротрейд Компані".
48. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
49. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
50. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
51. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
52. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
53. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
54. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
55. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
56. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
57. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
58. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.