ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2023 року
Київ
справа №240/18522/21
адміністративне провадження №К/990/31554/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №240/18522/21 за позовом Приватного підприємства "УКРПАЛЕТСИСТЕМ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року (суддя Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року (головуючий суддя - Сушко О.О., судді: Залімський І.Г., Мацький Є.М.),
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року Приватне підприємство "УКРПАЛЕТСИСТЕМ" (далі - позивач, ПП "УКРПАЛЕТСИСТЕМ") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило скасувати рішення від 29 березня 2020 року №40 про опис майна у податкову заставу за вих.№40/02-32-13-03-22 від 29 березня 2021 року.
Позивач вважав відсутніми підстави для прийняття оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу з огляду на відсутність узгодженого грошового зобов`язання, яке б мало статус податкового боргу. Так, податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року, на підставі яких було внесено відомості в інтегровану картку платника податків (далі - ІКП) про наявність у позивача податкового боргу, та прийнято податкову вимогу від 29 березня 2021 року №15206-13, були скасовані в судовому порядку. Відповідні судові рішення набрали законної сили 13 квітня 2017 року. В подальшому, постановою Верховного Суду від 04 грудня 2018 року ці податкові повідомлення-рішення були визнані законними (судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій були скасовані, а в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень було відмовлено). На переконання позивача, відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вищевказані податкові повідомлення-рішення з 13 квітня 2017 року є відкликаними та не створюють для платника жодних правових наслідків, а тому відповідний контролюючий орган мав скласти нові податкові-повідомлення рішення та у порядку, передбаченому чинним законодавством, надати їх позивачеві протягом трьох днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами судового оскарження. Однак, таких вимог ГУ ДПС не виконало, що свідчить про протиправність обліку податкового боргу в ІКП та прийняття з огляду на його наявність оскаржуваного рішення.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 24 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, позов задовольнив.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.
За результатами документальної позапланової перевірки з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку ПП "УКРПАЛЕТСИСТЕМ" контролюючий орган склав акт та податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року, в тому числі, №0003731405, №0003701405, №0003721405.
За результатами судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 26 січня 2017 року у справі №806/2015/16, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року, в тому числі, №0003731405 в частині 77825 грн основного платежу та 19456 грн штрафних санкцій, №0003721405 в частині 363557 грн основного платежу та 90889 грн штрафних санкцій, №0003701405 в частині 36144 грн основного платежу та 9036 грн штрафних санкцій.
Верховний Суд постановою від 04 грудня 2018 року у справі №806/2015/16, задовольнив вимоги касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС, скасував постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року, в задоволенні позову ПП "УКРПАЛЕТСИСТЕМ" відмовив.
29 березня 2021 року ГУ ДПС сформувало податкову вимогу №15206-13, відповідно до якої станом на 28 березня 2021 року сума податкового боргу ПП "УКРПАЛЕТСИСТЕМ" з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів складає 945190,40 грн (основний платіж - 435835,14 грн, штрафні санкції - 109585,14 грн та пеня - 399770,12 грн).
З витягів з ІКП вбачається, що податкова вимога була прийнята після внесення показників про наявність податкового боргу відповідно до постанови Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №806/2015/16.
У зв`язку з наявністю податкового боргу, відображеного в ІКП, відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 29 березня 2020 року №40 за вих. №240/02-32-13-03-22 від 29 березня 2021 року.
Позивач оскаржив до Житомирського окружного адміністративного суду податкову вимогу ГУ ДПС у Вінницькій області №15206-13 від 29 березня 2021 року.
Суди також встановили, що Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 06 серпня 2021 року у справі №240/6477/21, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, позов ПП "УКРПАЛЕТСИСТЕМ" задовольнив. Визнав протиправними дії Головного управління ДПС у Вінницькій області по відображенню в ІКП ПП "УКРПАЛЕТСИСТЕМ" суми податкового боргу з акцизного податку в розмірі 945190,40 грн. Зобов`язав Головне управління ДПС у Вінницькій області вчинити дії по виключенню з інтегрованої картки платника ПП "УКРПАЛЕТСИСТЕМ" суми податкового боргу з акцизного податку в розмірі 945190,40 грн. Визнав протиправною та скасував податкову вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 29 березня 2021 року №15206-13.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 27 січня 2020 року у справі №240/9592/19, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року, задовольнив позов ПП "УКРПАЛЕТСИСТЕМ". Визнав протиправними дії відповідачів по внесенню до ІКП ПП "УКРПАЛЕТСИСТЕМ" суми податкового боргу з акцизного податку (включаючи штраф) в розмірі 41717479,96 грн та пені в розмірі 26539124,56 грн. Визнав протиправними та скасував, зокрема, податкові вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області №277796-50 від 15 липня 2019 року, №22 від 06 червня 2019 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали, що податкові вимоги ГУ ДПС №277796-50 від 15 липня 2019 року, №22 від 06 червня 2019 року були скасовані відповідно до судових рішень у справі №240/9592/19, а тому податкове зобов`язання вважається неузгодженим в силу приписів абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України. З огляду на відсутність узгодженого грошового зобов`язання неможливим є складання податковим органом вимоги про сплату податкового боргу і, як наслідок, прийняття рішення про опис майна в податкову заставу. Суди також погодились з позицією позивача, що після набрання законної сили постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі №806/2015/16, а саме 13 квітня 2017 року, податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року є відкликаними в тій частині, що не оскаржувались та самостійно погашені позивачем в силу підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України, а у тих частинах, які оскаржено позивачем, - в силу підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України.
Не погодившись з судовими рішеннями, ГУ ДПС звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в позові.
За змістом уточненої касаційної скарги підставою касаційного оскарження визначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Посилаючись на норми підпунктів 14.1.39, 14.1.153 пункту 14.1 статті 14, пункту 89.1 статті 89 ПК України, скаржник наполягає, що підставою для опису майна у податкову заставу відповідно до рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу є наявність податкового боргу. При цьому Податковий кодекс України не передбачає будь-яких наслідків у випадку скасування податкової вимоги для прийнятого рішення про опис майна. На переконання скаржника, ці дії не взаємопов`язані між собою та не є наслідком одна одної. Крім того, ГУ ДПС вважає, що суди попередніх інстанцій, всупереч вимогам статей 259, 359, 370 КАС України, ухвалили у цій справі судові рішення, які суперечать постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №806/2015/16 та унеможливлюють виконання останньої. За наслідками розгляду вказаної справи податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2016 року №0003731405, №0003701405, №0003721405 вважаються узгодженими, вони не були сплачені позивачем, тому визначені у них грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.
Верховний Суд ухвалою від 06 грудня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ключовим питанням, в межах яких відкрито касаційне провадження у цій справі, є правові наслідки скасування податкової вимоги про сплату податкового боргу для існування права податкової застави і, відповідно, правомірності рішення про опис майна у податкову заставу, що виникла у зв`язку із наявністю податкового боргу.
Вирішуючи це питання, суд касаційної інстанції враховує наступні положення податкового законодавства.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Отже, факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого за загальними правилами розпочинається не раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (в редакції Податкового кодексу України, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Водночас, до забезпечувальних заходів виконання податкового обов`язку належить податкова застава, право якої виникає згідно із Податковим кодексом України і не потребує письмового оформлення (пункти 88.1, 88.2 статті 88 ПК України).
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.