1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

29 березня 2023 року

м. Київ

справа № 752/4774/19

провадження № 61-4862св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Державна казначейська служба України, Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головне управління Національної поліції у м. Києві,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану через адвоката Хальзєва Сергія Івановича, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у складі судді Мазура Ю. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 рокуу складі колегії суддів: Саліхова В. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - Голосіївське УП ГУНП у м. Києві), Головного управління Національної поліції у м. Києві(далі - ГУНП у м. Києві) про відшкодування майнової шкоди.

Позов обґрунтований тим, що слідчий відділ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснює (здійснював) досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100010002565, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2018 року за ознаками вчинення кримінального порушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України.

Органи досудового розслідування вважають встановленим, що з 23 березня 2018 року до 25 березня 2018 року невстановлена особа проникла до гаражного боксу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, звідки таємно викрала таке майно, а саме: 1) велосипед жіночий "Sub Evo 20 w", чорного-зеленого кольору, марки Skott, вартістю 1 000,00 Євро; 2) велосипед чоловічий "Sub Evo 20 men", чорно-зеленого кольору марки Skott, вартістю 1 000,00 Євро; 3) велосипед жіночий "Contessa Scale RC 700 16", серійний номер на рамі "STMA20M15070050G", темно-синього кольору, марки Skott, вартістю 4 500,00 Євро; 4) велосипед чоловічий Skott, марки "Contessa Scale RC", 2016 року, чорно-зеленого кольору; 5) чотири колеса чорного кольору з гумою R 17, марки Yokohama, чим завдала майнову шкоду на загальну суму 300 000,00 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Під час допиту потерпілого ОСОБА_2 встановлено, що велосипеди можливо перебувають у громадянина ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, та є предметами кримінального правопорушення і мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

08 травня 2018 року слідчий Голосіївського УП ГУНП у м. Києві отримав тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у громадянина ОСОБА_1

13 травня 2018 року слідчий Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Собко О. О. безпідставно провів огляд місця події у приміщенні гаражного боксу № НОМЕР_1 на АДРЕСА_3, територія гаражного кооперативу "Мрія", та під час огляду у присутності потерпілого ОСОБА_2, громадянина ОСОБА_1 і двох понятих виявив 29 велосипедів різних марок: Scott, Specialized, Stevens, Cannondale, Comanche, Cube, Merida, GT, Bianohi, Battaglin, В-Twin, Focus, Xuert, Price, RockRider у частини з яких можливо були стерті та пошкодженні серійні номери на рамах велосипедів. Також серед вищевказаних велосипедів знаходилось 2 велосипеди потерпілого ОСОБА_2, які у нього були викрадені.

13 травня 2018 року слідчий слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Собко О. О. виніс постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу, згідно з якою визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12018100010002565 вищевказані велосипеди в кількості 18 одиниць.

13 травня 2018 року слідчий слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Собко О. О. також виніс постанову про визначення місця зберігання речового доказу, згідно з якою слідчий прийняв процесуальне рішення про визначення місця для зберігання всіх 18 велосипедів, які раніше були визнані як речові докази, у гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, яке перебуває у користуванні та розпорядженні потерпілого та, на думку слідчого, сторони кримінального провадження ОСОБА_2 .

Слідчий передав потерпілому ОСОБА_2 в натурі 18 велосипедів, які раніше були вилучені у ОСОБА_1, про що ОСОБА_2 написав зберігальну розписку (дата написання у розписці не вказана), якою підтвердив отримання цих 18 велосипедів. Проте, слідчий не попередив ОСОБА_2 про відповідальність, передбачену статтею 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке було накладено арешт.

18 травня 2018 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва за клопотанням слідчого Собко О. О., погодженого з прокурором, у кримінальному провадженні № 12018100010002565 накладено арешт на вказані 18 велосипедів.

19 липня 2018 року Апеляційний суд м. Києва за скаргою представника ОСОБА_1 ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року скасував та постановив нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, обґрунтовуючи тим, що неправомірність набуття ОСОБА_1 права власності на вказані велосипеди жодним доказом не підтверджена та ОСОБА_1 є добросовісним набувачем вказаного майна.

Слідчий та процесуальний керівник на апеляційний розгляд скарги ОСОБА_1 не з`явились будь-яких письмових пояснень чи заперечень суду апеляційної інстанції не надали.

Оскільки судове рішення про арешт велосипедів було скасовано, ОСОБА_1 будучи правомірним власником 18 велосипедів, вживав заходів щодо повернення йому в натурі належного йому майна, шляхом усного та письмового повідомлення слідчого про скасування арешту та вимогами повернути належні йому велосипеди.

Слідчий Собко О. О. з різних підстав ухилявся від повернення майна і відтерміновував цю подію, незаконно утримуючи майно, достовірно знаючи про наявність судового рішення, яким арешт майна було скасовано, цей факт підтверджується записами телефонних розмов з слідчим Собком 0. 0.

25 вересня 2018 року під час повернення майна за визначеним його місцем зберігання - гаражним приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 повідомив, що велосипеди в кількості 18 одиниць, які правомірно належать ОСОБА_1, відсутні, оскільки були викрадені декілька днів до того за невстановлених обставин. На підтвердження своїх слів ОСОБА_2 повідомив, що нібито викликав слідчо- оперативну групу та подавав відповідну заяву.

Отже, слідчий Собко О. О. передав на зберігання майно, правомірним власником якого є ОСОБА_1, та на яке суд наклав арешт, сторонній особі ОСОБА_2, що призвело до його втрати.

Крім того, слідчий Собко О. О. з незрозумілих причин визначив місцем зберігання цього майна - гаражне приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, оскільки, саме з цього гаража велосипеди були викрадені. Тобто слідчий свідомо вирішив зберігати арештоване майно у місці, яке нещодавно було об`єктом кримінального злочину.

Просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 660 772,00 грн на відшкодування завданої майнової шкоди, з яких: 659 122,00 грн - вартість втрачених 16 велосипедів, 1 600,00 грн - на відшкодування проведеної оцінки вартості майна, 25 000,00 грн - на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у позові відмовлено.

Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями відповідачів йому завдано майнову шкоду. Крім того, не встановлено, що позивач є власником вказаних велосипедів.

Суд першої інстанції зазначив, що Державна казначейська служба України жодних прав та інтересів позивача не порушувала, не вступала у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдавала, отже,не може відповідати за шкоду, завдану позивачу діями інших суб`єктів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Хальзєва С. І. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Суди дійшли помилкового висновку про відмову в позові з підстав відсутності факта неправомірних дій державного органу, його посадових чи службових осіб, які завдали шкоду.

Крім того, суд першої інстанції помилково зазначив, що факт підтвердження вчинення неправомірних дій державним органом, його посадовиими чи службовими особами повинен бути підтверджений відповідним рішенням, ухвалою, постановою, вироком суду, яке має значення для справи про відшкодування шкоди.

Суд першої інстанції повинен був дослідити та надати оцінку діям та бездіяльності органу державної влади та встановити наявність або відсутність наслідкового зв`язку між такими діями та наслідками завдання позивачу майнової шкоди.

У позовній заяві позивач неодноразово наголошував на тому, що орган досудового розслідування в особі слідчого Собка 0. 0. порушив вимоги КПК України та Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі - Порядок) в частині зберігання речових доказів, що призвело до їх втрати та, як наслідок, до завдання йому майнової шкоди як власнику втрачених речей.

Помилковими є висновки судів про відсутність протиправної поведінки органу державної влади, оскільки така поведінка є та виразилась саме в прийнятті неправомірного рішення про передачу речових доказів на відповідальне зберігання особі, яка не наділена правом на їх зберігання (не є власником цих речей та не є посадовою особою органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання).

Сумнівним є твердження суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини, у зв`язку із неповерненням позивачу вилученого майна, мають цивільно-правовий характер, оскільки вилучене у позивача під час кримінального провадження майно було передане на відповідальне зберігання ОСОБА_2, тому обов`язок з повернення цього майна виник саме у ОСОБА_2, отже, і відповідальність за незбереження такого майна. ОСОБА_2 не є власником переданого йому майна, тому не може нести відповідальність за його збереження, оскільки Порядком не передбачено передачу речових доказів на зберігання іншим фізичним особам, крім власника.

Помилковим є посилання слідчого на пункт 41 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125 (далі - Інструкція), як на підставу передачі майна ОСОБА_2, оскільки згідно з частиною другою статті 100 КПК України зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, прийняття органом державної влади неправомірного рішення про передачу речових доказів на зберігання сторонній особі - ОСОБА_2 призвело до неналежного їх зберігання поза межами спеціального приміщення органу та їх викрадення.

Суди дійшли помилкового висновку, що позивач не довів його право власності на велосипеди, оскільки сам факт їх викрадення у нього вказує на те, що майно належить йому.

Висновок суду першої інстанції, що Державна казначейська служба України жодних прав та інтересів позивача не порушувала, не вступала у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдавала, отже, не може відповідати за шкоду, завдану позивачу діями інших суб`єктів, є помилковим, оскільки держава реалізує правосуб`єктність через систему своїх органів, тому є правомірним зазначення Державної казначейської служби України як відповідача.

Суди не застосували правові висновки у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, провадження № 12-199гс18, від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, провадження № 12-208гс18, від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц; провадження № 14-515цс19, Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 757/50534/17, провадження № 61-14102 св 20, від 02 березня 2018 року у справі № 916/336/17, від 25 березня 2019 року у справі № 642/5234/16-ц, провадження № 61-20544св18.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що слідчий відділ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснює (здійснювало) досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100010002565, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2018 року за ознаками вчинення кримінального порушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 травня 2018 року надано слідчому Голосіївського УП ГУНП у м. Києві тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у громадянина ОСОБА_1, а саме: 1) велосипеда чоловічого "Sub Evo 20 men", чорно-зеленого кольору марки Skott; 2) велосипеда жіночого "Contessa Scale RC 700 16", серійний номер на рамі "STMA20M15070050G", темно-синього кольору, марки Skott.

13 травня 2018 року слідчий Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Собко О. О. безпідставно провів огляд місця події у приміщенні гаражного боксу № НОМЕР_1 на АДРЕСА_4, територія гаражного кооперативу "Мрія", та під час огляду у присутності потерпілого ОСОБА_2, громадянина ОСОБА_1 і двох понятих виявив 29 велосипедів різних марок: Scott, Specialized, Stevens, Cannondale, Comanche, Cube, Merida, GT, Bianohi, Battaglin, В-Twin, Focus, Xuert, Price, RockRider у частини з яких можливо були стерті та пошкодженні серійні номери на рамах велосипедів. Серед вказаних велосипедів знаходилось 2 велосипеди потерпілого ОСОБА_2, які у нього були викрадені, а саме: 1)велосипед марки Scott "Scale RC", чорно-зеленого кольору, серійний номер на рамі "STM20A10M150101051"; 2) велосипед марки Scott "Scale RC", чорно-зеленого кольору, серійний номер на рамі "STM20A10M150101051".

Внаслідок проведеного огляду місця події вилучено у громадянина ОСОБА_1 ще 16 велосипедів, у деяких з яких були частково стерті серійні номери. Велосипеди вилучено оскільки на думку слідчого ці велосипеди мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження. Зокрема, було вилучено велосипеди: 1) Cannondale, чорного-білого кольору, із вираженими ознаками затертого серійного номеру; 2) Bianohi, з повністю затертим серійним номером; 3) Cannondale, чорно-зеленого кольору, з пошкодженим серійним номером; 4) Scott, чорно-зеленого кольору, із серійним номером на рамі 1514890213- Т; 5) Cannondale, червоно-чорного кольору, із серійним номером на рамі R 01554; 6) Focus, зеленого кольору, із серійним номером на рамі 329188-004; 7) Scott, чорно-білого кольору, із серійним номером на рамі TH 005574594; 8) Spezialized, червоного кольору, із серійним номером на рамі 31Т60012375; 9) GT, чорно-зеленого кольору, із серійним номером на рамі 38Т45566439; 10) Comanche, біло-чорного кольору, із серійним номером на рамі VP-A46RCM; 11) Cube, зеленого кольору, із серійним номером на рамі W0W 53331 ETML; 12) Cube, чорного кольору, із серійним номером на рамі 43Т45975757; 13) Cube, чорно-білого кольору, із серійним номером на рамі 43Т45971719; 14) Scott, червоно-чорного кольору, із серійним номером на рамі 24Т10026796; 15) Cannondale, зеленого кольору, із серійним номером на рамі WM11943; 16) Xuert, чорного кольору, із серійним номером на рамі 46 Т53802372.

13 травня 2018 року слідчий слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Собко О. О. виніс постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу, згідно з якою визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12018100010002565 вищевказані велосипеди в кількості 18 одиниць.

13 травня 2018 року слідчий слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Собко О. О. також виніс постанову про визначення місця зберігання речового доказу, згідно з якою слідчий прийняв процесуальне рішення про визначення місця для зберігання всіх 18 велосипедів, які раніше були визнані як речові докази, у гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, яке перебуває у користуванні та розпорядженні потерпілого та, на думку слідчого, сторони кримінального провадження ОСОБА_2 .


................
Перейти до повного тексту