УХВАЛА
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 761/13685/14-к
провадження № 13-20кс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року щодо виправданого ОСОБА_20 і
встановила:
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2020 року, залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного суду від 07 липня
2022 року, ОСОБА_20 було визнано невинуватим і виправдано за пред`явленим йому обвинуваченням за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з недоведеністю вчинення цього кримінального правопорушення.
Прокурор, не погодившись із рішенням апеляційного суду, оскаржив його в касаційному порядку. У поданій касаційній скарзі сторона обвинувачення, заперечуючи законність та умотивованість оспорюваної ухвали, порушила питання про її скасування на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК, і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Мотиви передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати
Ухвалою від 07 березня 2023 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - колегія суддів, Суд, Касаційний кримінальний суд) передала кримінальне провадження щодо ОСОБА_20 на розгляд Великої Палати, вважаючи, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Як зазначає колегія суддів, в ході розгляду цього кримінального провадження перед Судом постало питання щодо ретроспективності застосування висновків суду касаційної інстанції.
Мотивуючи необхідність скерування справи на розгляд Великої Палати, колегія суддів зазначає, що в цьому кримінальному провадженні особа притягувалась до кримінальної відповідальності за діяння, вчинене раніше, ніж Верховний Суд України вперше у своїй постанові від 16 березня 2017 року у справі № 5-364кс16 сформулював висновок щодо необхідності визнання недопустимими доказів у зв`язку з невідкриттям у порядку ст. 290 КПК процесуальних документів, які стали підставою для їх отримання. Такий висновок вплинув на вирішення питання про допустимість доказів, а застосування поширювального тлумачення вочевидь потягнуло визнання низки доказів недопустимими.
На думку Касаційного кримінального суду, до висловлення цієї правової позиції однозначно стверджувати про порушення стороною обвинувачення вимог КПК через нерозсекречення відповідних ухвал на етапі виконання положень ст. 290 КПК чи під час судового розгляду до 16 березня 2017 року не можна.
На переконання колегії суддів, питання ретроспективного застосування висновків суду касаційної інстанції має між`юрисдикційне правове значення, а отже, потребує чіткого врегулювання Великою Палатою. Як вважає колегія суддів, Велика Палата має висловити позицію про те, що висновки суду касаційної інстанції, які впливають на вирішення питання про допустимість доказів, повинні мати лише перспективну дію.
Позиція Великої Палати
Згідно із ч. 6 ст. 434-2 КПК Велика Палата має перевірити підстави для передачі кримінального провадження на її розгляд.
За змістом положень ч. 5 ст. 434-1 КПК Суд наділений правом передати кримінальне провадження на розгляд Великої Палати, якщо дійде обґрунтованого висновку про те, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до ч. 4 ст. 434-2 КПК ухвала про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати має бути належним чином умотивована.
Як раніше вже неодноразово наголошувалось у рішеннях Великої Палати, виключну правову проблему належить оцінювати з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. З огляду саме на ці критерії має бути підтверджено той факт, що проблема наявна не в одному конкретному провадженні, але й існує в інших, або вона може виникнути з урахуванням позиції, щодо якої постає питання юридичної невизначеності.
Виключна правова проблема може полягати в недостатньому законодавчому врегулюванні правовідносин, у відсутності сталої судової практики, тривалому існуванні колізій у застосуванні норм права і неусуненні розбіжностей. За своєю правовою природою така проблема має зачіпати фундаментальні права та свободи особи.
Отже, передаючи справу на розгляд Великої Палати, колегія суддів повинна обґрунтувати факт наявності виключної правової проблеми з огляду на сформовані критерії.
Проте в ухвалі від 07 березня 2023 року не наведено обґрунтування в аспекті згаданих критеріїв.
У своєму рішенніпро передачу кримінального провадження колегія суддів як виключну правову проблему визначила ретроспективність застосування висновків суду касаційної інстанції, які впливають на оцінку доказів з точки зору допустимості, і зазначила, що такі висновки повинні мати лише перспективну дію в часі.
За змістом ухвали це питання виникло через застосування судами першої та апеляційної інстанцій висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 16 березня 2017 року у справі № 5-364кс16 щодо необхідності відкриття в порядку ст. 290 КПК ухвал слідчих суддів апеляційного суду, які слугували підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД).
На думку колегії суддів, до прийняття вказаного висновку Верховного Суду Українине можна було однозначно стверджувати, що ухвали, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, повинні були надаватися для ознайомлення в порядку реалізації положень ст. 290 КПК та що судами попередніх інстанцій безпідставно визнано результати проведених НСРД недопустимими доказами, адже особа притягувалась до відповідальності за діяння, вчинені у 2013 році, до прийняття висновку Верховного Суду України.