Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 199/441/21
провадження № 61-12393св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про захист прав споживача шляхом визнання умов кредитного договору недійсними та визнання зобов`язань за кредитним договором припиненими і за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою Акціонерного банку "Банк Кредит Дніпро" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2022 року у складі судді Подорець О. Б. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовів
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсними з моменту укладення договору умови, зазначені в розділі 9 кредитного договору № 2203952057401 (далі - кредитний договір), укладеного 29 березня 2017 року між ОСОБА_1 і Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (далі - АТ "Банк Кредит Дніпро", банк), якими передбачено суму споживчого кредиту 137 935,00 грн, сплату процентної ставки на прострочену заборгованість за кредитом 56 % річних, сплату позичальником комісії за надання кредиту 15 435,00 грн, сплату щомісячної комісії 3,90 % від суми споживчого кредиту за обслуговування кредитної заборгованості в терміни та розмірах, визначених згідно з додатком 1 до кредитного договору - Графіком платежів, та Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту і реальної процентної ставки та визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором № 2203952057401.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що29 березня 2017 року між нею і банком укладено кредитний договір, за умовами якого вона отримала кредит на споживчі потреби в розмірі 125 000,00 грн строком на 36 місяців, з 29 березня 2017 року до 28 березня 2020 року, із формою погашення - ануїтет.
У розділі 9 кредитного договору зазначено суму споживчого кредиту - 137 935,00 грн; суму кредиту - 122 500,00 грн з цільовим призначенням - на споживчі потреби і оплату комісії за надання кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить на строкову заборгованість за кредитом 9 % річних; на прострочену заборгованість за кредитом - 56 % річних; комісія за надання кредиту (обчислюється банком виходячи із суми кредиту на споживчі потреби і строку кредиту та сплачується за рахунок споживчого кредиту) 15 435,00 грн, щомісячна комісія 3,90 % від суми споживчого кредиту.
Згідно з квитанцією позивач отримала від банку споживчий кредит у розмірі 122 500,00 гривень. Кредит у розмірі 137 500,00 грн позивач не отримувала.
Комісія за надання кредиту в розмірі 15 435,00 грн та щомісячна комісія в розмірі 3,90 % від суми споживчого кредиту є платою за послуги банку за рахунок позивача, що є незаконним відповідно до частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
На виконання умов кредитного договору позивач сплатила 227 500,00 грн, що значно перевищує суму тіла кредиту та процентів за користування кредитом, передбачених умовами спірного кредитного договору.
26 листопада 2020 позивач отримала із сайту Українського бюро кредитних історій відомості за кредитним договором, з яких стало відомо, що банк неправильно здійснює розрахунок за кредитом та продовжує нараховувати проценти поза межами строку дії кредитного договору, що суперечить нормам законодавства.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
АТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за кредитним договором від 29 березня 2017 року № 2203952057401 у розмірі 148 912,47 грн, посилаючись на неналежне виконання боржником умов кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 27 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав недійсними з моменту укладення договору умови, зазначені в розділі 9 кредитного договору № 2203952057401, укладеного 29 березня 2017 року між ОСОБА_1 і АТ "Банк Кредит Дніпро", якими передбачено суму споживчого кредиту 137 935,00 грн, сплату процентної ставки на прострочену заборгованість за кредитом 56 % річних, сплату позичальником комісії за надання кредиту 15 435,00 грн, сплату щомісячної комісії 3,90 % від суми споживчого кредиту на обслуговування кредитної заборгованості в терміни та розмірах, визначених згідно з додатком 1 до кредитного договору від 29 березня 2017 року № 2203952057401 - Графіком платежів, та Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту і реальної процентної ставки. Визнав припиненим зобов`язання за кредитним договором № 2203952057401, укладеним 29 березня 2017 року між ОСОБА_1 і АТ "Банк Кредит Дніпро". У задоволенні зустрічного позову АТ "Банк Кредит Дніпро" відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недійсністю з моменту укладення кредитного договору умов, які зазначені в розділі 9 кредитного договору щодо суми споживчого кредиту 137 935,00 грн, сплати процентної ставки на прострочену заборгованість за кредитом 56 % річних, сплати позичальником комісії за надання кредиту 15 435,00 грн, сплати щомісяця комісії 3,90 % від суми споживчого кредиту на обслуговування кредитної заборгованості щомісяця в терміни та розмірах, визначених згідно з додатком 1 до кредитного договору -Графіком платежів, і Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки. Враховуючи висновок експерта та надані квитанції позивача, зобов`язання позичальника за кредитним договором є припиненими, адже умови договору вона виконала в повному обсязі.
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська додатковим рішенням від 22 листопада 2022 року доповнив рішення від 27 червня 2022 року. Стягнув з АТ "Банк Кредит Дніпро" на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат, пов`язаних із залученням експерта, в розмірі 14 000,00 грн.
Додаткове рішення мотивоване необхідністю провести розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" залишив без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 07 грудня 2022 року, АТ "Банк Кредит Дніпро" просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов банку задовольнити в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19, від 15 квітня 2020 року у справі № 333/3246/15, від 20 травня 2020 року у справі № 361/4562/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 617/1552/15, від 18 червня 2021 року у справі № 761/25669/15, від 30 червня 2021 року у справі № 201/10403/19, від 22 липня 2021 року у справі № 405/4719/16, від 10 вересня 2021 року у справі № 283/767/16, від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17.
На обґрунтування вимог касаційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" зазначило, що підписуючи договір ОСОБА_1 засвідчила факт ознайомлення з його умовами та надала свою згоду на отримання кредиту на цих умовах, при цьому вона не вбачала в діях банку порушень принципу рівності сторін та наявність несправедливих умов щодо неї як споживача. Свобода договору визначає право громадян вступати чи утримуватись від вступу в будь-які договірні відносини, укладення кредитного договору було волевиявленням саме ОСОБА_1 .
Підстав для визнання умов кредитного договору недійсними і такими, що вносять суттєвий дисбаланс у розподіл прав та обов`язків між сторонами, не існує. У кредитному договорі відсутні приховування і суттєві обтяження чи обмеження для споживача або положення, що вводять його в оману, що давало б підстави для визнання його несправедливим. Всі негативні для споживача-позичальника наслідки, передбачені умовами договору, є адекватними і відповідними змісту договору кредиту. Умови кредитного договору банк довів до споживача, ці умови є прозорими та зрозумілими, а підписання договору було дійсним волевиявленням позичальника, спрямованим на реалізацію бажання отримати кредитні кошти на умовах обов`язковості їх повернення зі сплатою відсотків і певними негативними наслідками у разі порушення умов, що стосуються повернення кредитних коштів та сплати відсотків.
ОСОБА_1 погодилася з умовами, передбаченими кредитним договором, тобто вона була обізнана з реальною річною процентною ставкою та загальною вартістю кредиту, в який також входила комісія. В опитувальнику (частина кредитного договору) позичальник засвідчила власну фінансову спроможність оплачувати кредит, вказавши свій щомісячний основний дохід у розмірі 24 370,00 грн, а суму середньомісячних витрат 1 600,00 грн, тобто ОСОБА_1 свідомо погодилася з цими умовам кредитування, поставивши підпис.
Твердження судів, що ОСОБА_1 не отримувала грошових коштів у сумі 137 935,00 грн, не відповідають дійсності та спростовуються відповідними доказами - умовами кредитного договору, виписками за рахунком (первинні документи), відповідно до яких 29 березня 2017 року банк видав ОСОБА_1 кредитні кошти, одночасно з якими перерахував 15 435,00 грн одноразової комісії, що передбачено умовами кредитного договору.
ОСОБА_1 не довела, в чому полягають не сприятливі для неї умови щодо включення до договору споживчого кредиту умови про встановлення комісії за обслуговування.
Крім цього, позивач пропустила позовну давність на звернення з цим позовом.
09 січня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований тим, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідають вимогам закону і підстав для їх скасування немає. Наведені у касаційній скарзі доводи є суб`єктивним баченням банку обставин справи, покликані уникнути відповідальності за порушення закону, зводяться до незгоди з висновками судів щодо встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.