ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/4518/16
Провадження № 12-16гс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Ткача І. В.,
суддів: Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С.,
за участю секретаря судового засідання Співака С. В.,
представників учасників справи:
Акціонерного товариства"Міжнародний резервний банк" - Разумова М. А.,
Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Пасацької В. В., Гея В. Г.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Експерт Інвест" - Маліка Я. П.,
Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" - Гіндрюка Т. С., Семеняки В. В.,
Арбітражного керуючого - Паніотова О. К.
розглянула у судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 (головуючий суддя Поляков Б. М., судді Хрипун О. О., Грек Б. М.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ"
до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"
у справі про банкрутство.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Заявлені скаржниками грошові вимоги та фактичні обставини справи, встановлені судами
1.Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.03.2017 порушив провадження у справі № 910/4518/16 про банкрутство.
Щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Сбербанк"
2. 11.04.2017 Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк") звернулось до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/4518/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (далі - ПрАТ "Азовелектросталь") із заявою (вх. № 01-27/275/17) про визнання грошових вимог до боржника на суму 3 213 642 017,92 грн.
3. Суди попередніх інстанцій встановили, що вимоги кредитора - АТ "Сбербанк" ґрунтуються на положеннях договорів про відкриття кредитної лінії № 19-В/11/24/ЮО/КІ від 26.08.2011, № 17-В/11/24/ЮО/КІ від 01.07.2011, № 18-В/11/24/ЮО/КІ від 26.08.2011, № 32-В/12/24/КЛ-КБ від 04.09.2012, № 41-В/13/24/ЮО/КІ від 26.06.2013 та договорів поруки № 19-В/11/24-П-1 від 10.02.2015, № 32-В/12/24/КЛ-КБ/П-2 від 04.09.2012, № 41-В/13/24/ЮО/П-1 від 10.02.2015.
4. У пункті 1.4 кожного із зазначених кредитних договорів передбачено, що останнім днем дії кредитної лінії є 17.02.2016.
5. Пунктом 6.1 вказаних кредитних договорів визначено, що позичальник зобов`язується сплачувати банку за користування кредитом проценти в розмірі, передбаченому договором.
6. Пунктом 6.2 кредитних договорів передбачено, що нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі.
7. Пунктом 11.3 кредитних договорів встановлено, що кредитний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором.
8. Із заяви та розрахунків АТ "Сбербанк"слідує, що відсотки за кредитними договорами нараховувалися із 17.02.2014 до 13.03.2017, тобто до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Азовелектросталь".
Щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
9. 11.04.2017 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") звернулось до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/4518/16 про банкрутство ПрАТ "Азовелектросталь" із заявою (вх. № 01-27/270/17) про визнання грошових вимог до боржника на суму 5 871 588 276,29 грн.
10. Суди попередніх інстанцій встановили, що вимоги кредитора - АТ "Укрексімбанк"ґрунтуються на положеннях кредитних договорів № 151112К22 від 27.09.2012, № 151112К31 від 25.12.2012 та № 151112К32 від 29.12.2012.
11. Згідно з підпунктом 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 кредитних договорів № 151112К22, № 151112К31, № 151112К32 термін повернення кредиту настав.
12. Із заяви та розрахунків АТ "Укрексімбанк"слідує, що відсотки за кредитними договорами нараховувалися з 01.07.2014 до 13.03.2017, тобто до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Азовелектросталь".
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції (в частині грошових вимог, заявлених скаржниками)
Щодо грошових вимог АТ "Сбербанк"
13. Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.01.2021 визнав кредитором ПрАТ "Азовелектросталь", зокрема, АТ "Сбербанк" на суму 3 213 642 017,92 грн, з яких: 159 108 060,31 грн - забезпечені заставою, 3 054 530 757,61 грн - вимоги четвертої черги, 3200,00 грн - вимоги першої черги. Суд виходив з такого.
14. Грошові вимоги АТ "Сбербанк"до ПрАТ "Азовелектросталь" документально підтверджені.
15. Сторони в кредитних договорах, укладених між АТ "Сбербанк" та ПрАТ "Азовелектросталь", визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, в тому числі внаслідок надіслання вимоги банком про дострокове повернення кредитних коштів до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів. Відтак сторони умовами вказаних кредитних договорів погодили, що встановлені кредитними договорами проценти нараховуються та підлягають сплаті до дня фактичного повернення кредиту в повному обсязі.
16. Суд вказав, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/17, про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, не можуть застосовуватись у справі № 910/4518/16 з огляду на відмінність фактичних обставин цих справ.
17. У справі № 444/9519/17 суд встановив, що у цій справі сторони строку договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання (пункт 36 постанови).
18. Натомість у справі № 910/4518/16 кредитними договорами встановлено як строк дії кредитних договорів (пункт 1.4), так і термін їх дії (пункт 11.3).
19. Зазначене, на думку суду першої інстанції, свідчить про те, що проценти за користування кредитними коштами позичальник зобов`язаний сплачувати щомісячно протягом дії кредитних договорів та до дня повного фактичного повернення кредиту незалежно як від настання останнього дня строку дії кредитного договору, так і від направлення вимоги про дострокове повернення кредиту.
20. Суд також зауважив, що висновки Великої Палати Верховного Суду зводяться до того, що після закінчення строку кредитування чи використання кредитором установленого частиною другою статті 1050 ЦК України права на дострокову вимогу про повернення всієї суми кредиту банки не мають права нараховувати проценти, встановлені за користування кредитом у межах строку кредитування. Натомість банк має право вимагати сплати платежів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
21. Господарський суд міста Києва виснував, що кредитними договорами встановлено розмір процентів за весь час фактичного користування коштами, в тому числі й за період після закінчення строку кредитування / дії кредитної лінії, тобто за весь час прострочення.
22. Отже, навіть у разі застосування висновків Великої Палати Верховного Суду АТ "Сбербанк" має право нараховувати проценти відповідно до розміру, встановленого кредитним договором, а позичальник зобов`язаний їх сплачувати.
23. Вказане, на думку суду першої інстанції, також свідчить про те, що немає підстав для застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/17, та відмови АТ "Сбербанк" у стягненні заявлених у цій справі процентів.
24. Господарський суд міста Києва також зазначає, що 14.05.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/22858/17 за позовом АТ "Сбербанк"до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості дослідив умови кредитного договору, аналогічного вказаним вище кредитним договорам, на предмет правомірності нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору.
25. У вказаній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виснував, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі.
26. Суд першої інстанції вказав, що зазначений правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду підтверджує висновки суду в справі № 444/9519/17.
Щодо грошових вимог АТ "Укрексімбанк"
27. Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.01.2021 визнав кредитором ПрАТ "Азовелектросталь", зокрема, АТ "Укрексімбанк"на суму 5 298 129 240,93 грн, з яких: 614 287 326,00 грн - забезпечені заставою, 4 683 838 714,93 грн - вимоги четвертої черги, 3200,00 грн - вимоги першої черги.
28. Грошові вимоги АТ "Укрексімбанк"до ПрАТ "Азовелектросталь" документально підтверджені.
29. Разом з цим суд вказав, що грошові вимоги на суму 573 462 235,36 грн не підлягають задоволенню як такі, що безпідставно нараховані, у зв`язку з тим, що Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначені заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції (далі - АТО), зокрема накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями. Держава гарантувала визначеним вище суб`єктам пільгові умови виконання зобов`язань, пов`язані зі звільненням від відповідальності за порушення зобов`язань, визначених законом.
30. Оскільки виробничі потужності боржника знаходяться в місті Маріуполі (територія якого як входила, так і входить у зону АТО), нарахування коштів у розмірі 573 462 235,36 грн на основну суму заборгованості за кредитним зобов`язанням є неможливим.
Стислий виклад постанови суду апеляційної інстанції (в частині грошових вимог, заявлених скаржниками)
31. Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.11.2021 скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.01.2021, зокрема, в частині визнання вимог АТ "Сбербанк" на суму 3 213 642 017,92 грн та АТ "Укрексімбанк" на суму 5 298 129 240,93 грн, та прийняв у цій частині нове рішення.
32. Визнав вимоги АТ "Сбербанк" на суму 2 921 245 282,39 грн, з яких: 159 108 060,31 грн - забезпечені заставою, 2 762 134 022,08 грн - вимоги четвертої черги, 3200,00 грн - вимоги першої черги, та АТ "Укрексімбанк" на суму 4 773 434 890,06 грн, з яких: 614 287 326,00 грн - забезпечені заставою, 4 159 144 364,06 грн - вимоги четвертої черги, 3200,00 грн - вимоги першої черги.
33. На обґрунтування постанови суд апеляційної інстанції зазначив таке.
34. Закінчення строку договору, належно виконаного лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору. Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
35. Суд апеляційної інстанції зазначив, що строк дії кредитних договорів, на яких ґрунтуються спірні кредиторські вимоги, сплив. А отже, сплив і строк на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
36. Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
37. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
38. Обґрунтовуючи постанову, суд апеляційної інстанції послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України) та в постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання).
39. Установивши, що строк дії кредитних договорів, на підставі яких банками були нараховані боржнику проценти за користування кредитними коштами, є таким, що закінчився до дня порушення провадження у цій справі про банкрутство, як і право ПрАТ "Азовелектросталь" законно користуватися позиченими коштами, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені АТ "Сбербанк" та АТ "Укрексімбанк"до визнання у справі про банкрутство проценти були нараховані поза межами строку кредитування, а відтак вони не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у силу норм чинного законодавства.
40. Північний апеляційний господарський суд виснував, що поза межами строку кредитування АТ "Сбербанк" було нараховано відсотки на суму 292 396 735,53 грн (з 17.02.2016 по 13.03.2017 включно); АТ "Укрексімбанк"було нараховано відсотки на суму 524 694 350,87 грн (з 24.12.2015 по 13.03.2017 включно).
41. З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції відмовив АТ "Сбербанк" та АТ "Укрексімбанк" у визнанні кредитором ПрАТ "Азовелектросталь" на зазначені вище суми.
Стислий виклад вимог касаційних скарг
42. Не погодившись із вказаною вище постановою суду апеляційної інстанції, Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - АТ "МР Банк") та АТ "Укрексімбанк"звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду, в яких просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 910/4518/16 та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.01.2021.
43. АТ "МР Банк" є правонаступником АТ "Сбербанк". 25.02.2022 Правління Національного банку України ухвалило рішення № 91-рш/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "МР Банк", а виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - рішення № 131 "Про початок процедури ліквідації АТ "МР Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
44.Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора АТ "МР Банк", визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону № 4452-VI, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, призначено Луньо Іллю Вікторовича строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.
45.Відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону № 4452-VI, Фонд з дня початку процедури ліквідації банку протягом трьох років (у разі ліквідації системно важливого банку - протягом п`яти років) забезпечує виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів.
46.Отже, в силу положень Закону № 4452-VI, з 25.02.2022 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечує виконання заходів щодо управління майном (активами) АТ "МР Банк".
47. Відповідно до пресрелізу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.01.2022, останній передав державі в особі Державного підприємства "Національний фонд інвестицій України", зокрема, корпоративні права у розмірі 24 065 460 500 простих іменних акцій, що становлять 100 % статутного капіталу АТ "МР Банк".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
48. На обґрунтування доводів касаційної скарги АТ "МР Банк" зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду в справах № 912/1120/16 від 04.04.2020, № 444/9519/12 від 28.03.2018, № 910/1238/17 від 23.05.2018, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012, безпідставно не застосував положення статті 625 ЦК України та відмовив у задоволенні частини вимог про стягнення процентів за кредитним договором.
49. За твердженням АТ "МР Банк", проценти, нараховані після настання дати погашення кредиту, були заявлені до стягнення відповідно до статті 625 ЦК України.
50. АТ "МР Банк" посилається на те, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування: положень статті 10561 ЦК України в кредитних правовідносинах у частині підстав, умов та права нараховувати передбачені договором проценти в межах строку кредитування чи після його завершення з урахуванням змісту частини другої статті 1054 цього Кодексу та суті кредитного договору; співвідношення та конкуренції положень статті 10561 ЦК України та статей 1048, 1050 цього Кодексу; статей 1048, 1050 цього Кодексу за наявності спеціальної норми щодо нарахування процентів за договорами кредитування (статті 10561 цього Кодексу).
51. Також АТ "МР Банк" стверджує, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проігнорував умови кредитних договорів, у яких сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів.
52. АТ "Укрексімбанк" на обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на факти, встановлені судом першої інстанції щодо того, що з урахуванням принципу свободи договору сторони передбачили іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.
Позиція інших учасників процесу
53. Від ПрАТ "Азовелектросталь" надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "МР Банк", у якому ПрАТ "Азовелектросталь" просить касаційну скаргу АТ "МР Банк" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 910/4518/16 - без змін з огляду на таке.
54. Твердження АТ "МР Банк" про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду не заслуговують на увагу, оскільки суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
55. АТ "МР Банк" не заявляло вимоги щодо стягнення процентів річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України, а тому суд апеляційної інстанції правомірно не застосував указану норму. Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може застосовуватись лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
56. ПрАТ "Азовелектросталь" також зазначає, що сторони в договорі прямо не передбачили можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування.
57. Норми статті 10561 ЦК України не вступають у суперечність із нормами статей 1048, 1050 цього Кодексу, не регламентують окремо питань щодо порядку розрахунку процентів за кредитним договором та не встановлюють відмінних від статті 1050 ЦК України наслідків порушення договору боржником, а тому немає підстав для застосування положень цієї статті до обставин справи та формулювання висновків, відмінних від уже викладених у постановах Верховного Суду.
58. Від арбітражного керуючого Паніотова О. К. надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "МР Банк", у якому він просить цю касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 910/4518/16 - без змін, зазначивши, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
59. Від ПрАТ "Азовелектросталь" надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк", у якому ПрАТ "Азовелектросталь" просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 910/4518/16 - без змін з огляду на таке.
60. Факти, на неврахування яких посилається АТ "Укрексімбанк", не стосуються прав останнього, оскільки встановлені щодо правовідносин боржника та Акціонерного товариства "Альфа-банк".
61. Верховний Суд вже робив висновок про неправомірність нарахування коштів після закінчення строку кредитування чи після направлення вимоги про дострокове повернення кредиту у правовідносинах, які є подібними. До того ж Верховний Суд вже викладав висновок про неправомірність нарахування коштів після закінчення строку кредитування за тими самими договорами, заборгованість за якими виникла в межах цієї справи.
62. Скаржник не обґрунтовує, з яких підстав суд апеляційної інстанції мав залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.01.2021.
Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
63. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 25.01.2022 відкрив касаційне провадження у справі № 910/4518/16 за касаційною скаргою АТ "МР Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021.
64. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 15.02.2022 відкрив касаційне провадження у справі № 910/4518/16 за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021. Об`єднав касаційні скарги АТ "МР Банк" та АТ "Укрексімбанк" у справі № 910/4518/16 в одне касаційне провадження.
65. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 29.06.2022 передав справу № 910/4518/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України з огляду на необхідність вирішення виключної правової проблеми, забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
66. Мотивуючи вказану вище ухвалу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що викладена в оскаржуваній постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 910/4518/16 позиція сформована з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах:
- від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання;
- від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, у якій зазначено, що за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
67. Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 зазначила, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
68. Вказане свідчить про наявність різних підходів щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, які виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, що за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.
69. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також посилається на Рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20). У цьому Рішенні, перевіряючи на відповідність Конституції України припис першого речення частини першої статті 1050 ЦК України, Конституційний Суд України вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними.
70. З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.
71. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 28.07.2022 визнала мотиви, наведені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022, обґрунтованими та прийняла справу № 910/4518/16 до розгляду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, та застосовані нею положення законодавства
Щодо меж розгляду справи в суді касаційної інстанції
72. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300 ГПК України).
73. З огляду на зазначений припис Велика Палата Верховного Суду переглядає в касаційному порядку постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тобто в частині вимог АТ "МР Банк" на суму 292 396 735,53 грн та АТ "Укрексімбанк" на суму 524 694 350,87 грн.
Щодо змісту поняття "користування кредитом"
74. Скаржники посилаються на те, що у кредитних договорах, укладених між ними та ПрАТ "Азовелектросталь", було встановлено, що позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів. З цього приводу Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.
75. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
76. Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
77. Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.
78. Поняття "користування кредитом", яким послуговуються скаржники, є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
79. Підстав відступити від указаних вище правових висновків немає.
80. Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України
81. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).