Постанова
Іменем України
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 2-2527/08
провадження № 61-23087св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2,
відповідач - Виконавчий комітет Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Дніпровська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кім Ганни Володимирівни на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що домоволодіння АДРЕСА_1 належало ОСОБА_3 . Разом з ним проживали ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (син), ОСОБА_1 (син), який є позивачем. ОСОБА_5 проживав у домоволодінні до самої смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивач проживав і на момент подачі позову.
Позивач вказував на те, що після смерті батьків та брата він залишився єдиним спадкоємцем будинку.
Також зазначав, що у березні 1991 року Бабушкінською районною у місті Дніпропетровську радою прийнято рішення № 418, яким анульовано правовстановлюючі документи та технічну документацію на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року у справі № 2а-421/08 визнано недійсним вищезгадане рішення Виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради № 418 про анулювання правовстановлюючих документів та технічної документації в частині домоволодіння АДРЕСА_1 .
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2008 року, ухваленим у складі судді Єлісєєвої Т. Ю., позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3, який був власником домоволодіння АДРЕСА_1, а правовстановлюючі документи на ім`я ОСОБА_3 відновлені на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, у грудні 2018 року Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій також просила поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року справу повернуто до суду першої інстанції для усунення недоліків.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2019 року виправлено описку у рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2008 року. Постановлено у вступній та резолютивній частинах рішення правильне найменування відповідача вважати - Виконавчий комітет Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради.
Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2019 року стягнуто з Виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 700,00 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2019 року поновлено Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2008 року. Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2008 року залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків.
Поновляючи Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2008 року, апеляційний суд виходив із того, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню як пропущений заявником з поважних причин, оскільки Дніпровська міська рада не брала участі у справі та отримала копію оскаржуваного рішення 05 грудня 2018 року.
При цьому апеляційний суд керувався положеннями ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, а саме частиною першої статті 294 ЦПК України та частиною першої статті 127 ЦПК України.
Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, закінчено дії з підготовки справи до розгляду та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Кім Г. В. про залучення правонаступника у справі задоволено, залучено до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника позивача ОСОБА_1 у цій справі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Кім Г. В. про закриття апеляційного провадження у справі.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено, заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що членам сім`ї позивача замість будинку, що знаходився в зоні зсуву, з житлового фонду, що належить до комунальної власності, виділено інше нерухоме майно (квартиру), а тому ОСОБА_3 не мав права на поновлення правовстановлюючих документів і технічної документації на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Рішення Виконавчого комітету Бабушкінської районної ради народних депутатів № 418 прийнято 27 березня 1992 року, а не 27 березня 2002 року, а суд першої інстанції в своєму рішенні посилався на судове рішення, в основі якого лежить неіснуюче рішення Виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради.
Суд першої інстанції ухвалив рішення, яким вирішив питання про права та обов`язки Дніпровської міської ради як представницького органу територіальної громади м. Дніпро, яка не залучена до участі у справі. Оскільки позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, вирішення цього спору в цілому (враховуючи специфіку спірних правовідносин) без залучення у встановленому процесуальним законом порядку всіх заінтересованих осіб є передчасним.
Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів порушення його прав, свобод чи інтересів, а саме підтвердження звернення до нотаріальної контори з отриманням відмови у вчиненні нотаріальної дії, що є підставою для звернення до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У грудні 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кім Г. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме частину другу статті 358 ЦПК України, та помилково відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою, поданою після спливу 10 років після ухвалення заочного рішення суду першої інстанції.
При цьому апеляційний суд не врахував, що Дніпровська міська рада була обізнана про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірне домоволодіння принаймні з 2009 року, про що заявник зазначала у клопотанні про закриття апеляційного провадження, оскільки 02 грудня 2009 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 297/52 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку", яким, з метою забезпечення безоплатного оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 844 "Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України" (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 року № 1112), міська рада вирішила надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельну ділянку, громадянам згідно з додатком, в якому під номером 595 вказано ОСОБА_1, та зазначено адресу земельної ділянки - АДРЕСА_1 .
Крім того, цим рішенням визначено, що передання земельної ділянки здійснюється для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд на підставі статті 121 ЗК України, що дозволяє стверджувати про те, що міська рада була належним чином обізнана про визнання за ОСОБА_1 права власності на вказане домоволодіння, та це не порушувало ані прав міської ради, ані прав територіальної громади, і про захист таких прав з 2009 року Дніпровська міська рада жодних вимог не заявляла.
Також Дніпровська міська рада надала суду не завірені належним чином документи, які не можуть бути належними доказами, а саме свідоцтво про право власності на квартиру від 30 липня 1993 року.
Зазначала, що власником домоволодіння АДРЕСА_1 був ОСОБА_3, спадкоємцем якого є його тепер уже померлий син - ОСОБА_1 . Жоден із них ніяких квартир, тим паче в обмін на домоволодіння, в якому постійно проживали, не отримували.
Крім того, у вказаному свідоцтві зазначено, що квартира приватизована згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", що спростовує припущення апеляційного суду, викладені у вигляді встановлених обставин, що "членам сім`ї позивача замість будинку, що знаходився в зоні зсуву, з житлового фонду, що належить до комунальної власності, було видано інше нерухоме майно".
Також вказувала на те, що помилково зазначена у постанові Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року у справі № 2а-421/08 дата прийняття рішення Виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради народних депутатів, а саме 27 березня 2002 року замість правильного 27 березня 1992 року, є підставою для виправлення описки, а не скасування судового рішення. З цих підстав вона подала до суду заяву про виправлення описки.
Крім того, у січні 2018 року Дніпровська міська рада подавала апеляційну скаргу на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року у справі № 2а-421/08 та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі № 2а-421/08 Дніпровській міській раді відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Вказана ухвала апеляційного суду залишена без змін постановою Верховного Суду від 30 липня 2019 року (провадження № К/9901/6330/19.
Також зазначала, що вона з 11 квітня 2007 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і з того ж часу фактично проживає у спірному домоволодінні, а з 05 лютого 2010 року і до сьогодні має зареєстроване місце проживання у цьому будинку, іншого житла не має.
Скасовуючи рішення суду від 13 червня 2008 року та вдаючись до "правового пуризму", а саме до надмірно формального перегляду рішення, суд апеляційної інстанції порушив принцип правової визначеності та, керуючись припущеннями та мотивуючи скасування рішення формальними причинами, створив умови, за яких вона може бути позбавлена житла.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року у складі колегії суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М., справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року у складі колегії суддів: Фаловської І. М., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 2-3887/2009 (провадження № 14-36цс21).
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 23 березня 2023 року у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартєва С. Ю., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2023 року) визначено суддю-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Воробйову І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 червня 1990 року Виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради народних депутатів прийнято рішення № 562 "Про затвердження списків житлових будинків, розташованих на зсувних ділянках у зонах можливого обвалення схилів балок та ярів Красноповстанченської балки", яким затверджено списки будинків, що знаходяться в зсувній зоні, зокрема, будинок АДРЕСА_1 .
За змістом додатку до вказаного рішення власником будинку АДРЕСА_1 був ОСОБА_3, з яким проживали його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 .
27 березня 1992 року Виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради народних депутатів прийнято рішення № 418 "Про анулювання документації на домоволодіння", яким анульовано правовстановлюючу та технічну документацію на домоволодіння, зокрема, на будинок АДРЕСА_1 .
30 липня 1993 року на підставі розпорядження Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Алтанець Надії Іванівні та ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 33, 34, 35).
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2008 року у справі № 2а-421/08 позов ОСОБА_1 до Бабушкінської у м. Дніпропетровську ради задоволено, визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 27 березня 2002 року № 418 в частині домоволодіння АДРЕСА_1 .
Згідно з листом Шевченківської (Бабушкінської) районної у місті Дніпрі ради від 31 січня 2017 року, 27 березня 2002 року засідання Виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради не проводилося, рішення виконавчого комітету, датовані 27 березня 2002 року, відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_1, після смерті якого відкрилась спадщина.
На підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 22 жовтня 2019 року дружина спадкодавця - ОСОБА_2 набула право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, що розташовано на земельній ділянці місцевої ради, площею 0,0635, кадастровий номер 1210100000:02:303:0079.
У вказаному свідоцтві зазначено, що документом, що підтверджує право власності спадкодавця на вищезгадане домоволодіння є: рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2008 року, справа № 2-2527/08, зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 14 вересня 2008 року; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий 14 вересня 2008 року за № 20221664 Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської обласної ради, реєстраційний номер: 24694487.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення відповідають не у повній мірі.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - Дніпровської міської ради на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2008 року, суд апеляційної інстанції вказав про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню як пропущений заявником з поважних причин, оскільки Дніпровська міська рада не брала участі у справі та отримала копію оскаржуваного рішення 05 грудня 2018 року.
Згідно з частиною другою статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.
В касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Кім Г. В. послалася, зокрема на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2008 року, оскільки станом на момент подання міською радою апеляційної скарги ЦПК України передбачав для органу місцевого самоврядування преклюзивний (присічний) річний строк на оскарження судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК).