ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/4352/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Державного підприємства
"Державна циркова компанія України" - Таруті З.О.,
Фізичної особи-підприємця Статівка Сергія Володимировича - Вишневецької Т.А.,
Міністерства культури та інформаційної політики України - Мнацаканяна С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Державна циркова компанія України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 (у складі колегії суддів: Гребенюк Н.В. (головуючий), Слободін М.М., Шутенко І.А.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 (суддя Калініченко Н.В.)
у справі № 922/4352/21
за позовом Державного підприємства "Державна циркова компанія України"
до Фізичної особи-підприємця Статівка Сергія Володимировича,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства культури та інформаційної політики України,
про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року Державне підприємство "Державна циркова компанія України" (далі - ДП "Державна циркова компанія України") звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Статівка С.В., у якому просило:
- скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ФОП Статівкою С.В. на нежитлову будівлю літ. "Е-1", площею 56,8 кв. м, що розташована за адресою: м. Харків, Міліціонера майдан, 17, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 979497863101 (номер запису про право власності: 15534342, дата, час державної реєстрації 22.07.2016 13:09:56, державний реєстратор: приватний нотаріус Качур Анна Володимирівна, Харківській міський нотаріальний округ, Харківська обл., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30589620 від 22.07.2016 13:52:02, приватний нотаріус Качур Анна Володимирівна, Харківській міський нотаріальний округ, Харківської обл.);
- витребувати у ФОП Статівка С.В. нежитлову будівлю літ. "Е-1", площею 56,8 кв. м, що розташована за адресою: м. Харків, Міліціонера майдан, 17.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами вибуття спірного об`єкта нерухомого майна з володіння позивача та наявністю правових підстав для витребування цього майна з чужого незаконного володіння.
ФОП Статівко С.В. проти позову заперечив та заявив про застосування позовної давності.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство культури та інформаційної політики України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.02.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у січні 2023 року ДП "Державна циркова компанія України" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 922/4352/21 за касаційною скаргою ДП "Державна циркова компанія України" з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.03.2023.
Міністерство культури та інформаційної політики України у відзиві на касаційну скаргу підтримало доводи касаційної скарги та просило про її задоволення.
ФОП Статівко С.В. у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору і просить продовжити строк для подання відзиву на касаційну скаргу, прийняти його до розгляду, залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відповідно до статті 118 ГПК строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
З огляду на матеріали справи відповідно до ухвали Верховного Суду від 16.02.2023 встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 08.03.2023.
Відзив ФОП Статівка С.В. з клопотанням про продовження строк для подання відзиву на касаційну скаргу надійшов до Верховного Суду через систему "Електронний суд" 20.03.2023.
Згідно з частиною 2 статті 119 ГПК встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У статті 118 ГПК визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 2).
З огляду на те, що відзив на касаційну скаргу відповідач направив до суду касаційної інстанції після настання строку, який визначено Верховним Судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження від 16.02.2023, а також враховуючи відсутність підстав для продовження встановленого судом процесуального строку (частина 2 статті 119 ГПК), оскільки клопотання про продовження строку заявлено після закінчення цього строку, Верховний Суд залишає такий відзив без розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 02.07.1996 зареєстровано Державне підприємство "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів" (далі - ДП "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів") як юридичну особу, засновником та органом управління якої є Міністерство культури України; основним видом діяльності цього підприємства визначено театральну та концертну діяльність.
У пункті 1 Положення про Міністерство культури України від 06.04.2011 № 388/2011 (втратило чинність 22.06.2019) було визначено, що Міністерство культури України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до наказу Міністерства культури України від 10.07.2013 № 633 "Про припинення державних підприємств "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів" та "Харківське державне художньо-творче виробниче підприємство", зокрема реорганізовано ДП "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів" і Державне підприємство "Харківське державне художньо-творче виробниче підприємство" шляхом їх приєднання до ДП "Державна циркова компанія України" та установлено, що останнє є правонаступником майнових та особистих (немайнових) прав та обов`язків ДП "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів" та ДП "Харківське державне художньо-творче виробниче підприємство".
На час звернення до суду з позовом у цій справі процедуру реорганізації ДП "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів" шляхом приєднання до ДП "Державна циркова компанія України" завершено (запис про припинення 27.05.2019 № 14801120012026581).
Відповідно до листа Фонду державного майна України від 20.07.2017 № 10-15-14229 ДП "Державна циркова компанія України" було надано витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо нерухомого державного майна, яке перебуває на балансі ДП "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів"; за змістом цього витягу балансоутримувачем державного майна, що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Національної Гвардії (попередня назва Міліціонера майдан), 17, є ДП "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів", а суб`єктом управління, який здійснює управління зазначеним майном, є Міністерство культури України.
У кадастровому плані земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:017:0026, що є додатком до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.11.2018 № HB-6306791822018, визначено, що землі в межах умовних позначень від Г до А - це земельна ділянка по майдану Національної Гвардії, 17, ДП "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів".
Відповідно до наказу Міністерства культури України від 06.07.2018 № 617 "Про закріплення майна на праві господарського відання", зокрема затверджено передавальний акт майна, товарно-матеріальних цінностей, активів та пасивів, прав i зобов`язань та інших документів та закріплено на праві господарського відання за ДП "Державна циркова компанія України", що належить до сфери управління Міністерства культури України, майно - об`єкт права державної власності згідно з передавальним актом.
Згідно з передавальним актом, затвердженим 09.07.2018 Міністром культури України Нищуком С.М., станом на 31.05.2018 ДП "Державна циркова компанія України" прийняло від ДП "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів" майно на загальну суму 4 701 970,00 грн, у тому числі й Центральну будівлю дирекції з допоміжними приміщеннями, адміністративна споруда за адресою: м. Харків, майдан Національної Гвардії (пл. Міліціонера), 17.
Відповідно до Технічного паспорту, складеного 19.03.2001, за ДП "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів" рахується будівля (літ. "Е-1") загальною площею 51,3 кв. м - кафе "Магнолія" (далі - будівля літ. "E-1").
За змістом пункту 4 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885 "Деякі питання діяльності Міністерства культури та інформаційної політики", Міністерство культури та інформаційної політики України здійснює функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
3 метою упорядкування державного майна, що було передано на праві господарського відання позивачу у 2018 році, внесення відомостей про нього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, позивачем було отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 09.11.2018 № 144755566, відповідно до якої будівлю літ. "Е-1" зареєстровано на праві приватної власності за ФОП Статівком С.В. на підставі рішення третейського суду, серія та номер: б/н, виданий 19.12.2006, видавник: Третейський суд, суддя Рожнов О.В.; Ухвала про виправлення помилки у рішенні серія та номер: б/н, виданий 12.01.2007, видавник: Третейський суд, суддя Рожнов О.В.; Ухвала про визнання рішення третейського суду та видачу наказу, серія та номер: № 47/34-07, виданий 18.01.2007, видавник: Господарський суд Харківської області; Наказ, серія та номер: 47/34-07, виданий 19.01.2007, видавник: Господарський суд Харківської області, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30589620 від 22.07.2016 13:52:02, приватний нотаріус Kaцyp Анна Володимирівна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл.
Також судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з рішенням третейського суду від 19.12.2006, за участю сторін: позивача ФОП Статівка С.В., відповідача Приватного підприємства "Дашхаузер", у справі за позовом про визнання права власності на майно, позовні вимоги задоволено повністю; визнано за Статівко С.В. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 56,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою третейського суду від 12.01.2007 про виправлення помилки у рішенні, резолютивну частину рішення третейського суду викладено в редакції, відповідно до якої позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за ФОП Статівко С.В. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на нежитлову будівлю літ "Е-1", загальною площею 56,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 18.01.2007 у справі № 47/34-07 про визнання рішення третейського суду та видачу наказу, Господарським судом Харківської області 19.01.2007 видано наказ.
У листі від 16.06.2021 № 6957/20.7 Міністерство культури та інформаційної політики України рекомендувало ДП "Державна циркова компанія України" негайно звернутися до суду з позовом для повернення будівлі літ. "Е-1" у державну власність.
29.10.2021 ДП "Державна циркова компанія України" звернулося до суду з позовом до ФОП Статівка С.В. про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна - нежитлової будівлі літ "Е-1", загальною площею 56,8 кв. м, за адресою: м. Харків, майдан Національної Гвардії (Міліціонера майдан), 17, на користь позивача, обґрунтовуючи вимоги незаконним вибуттям зазначеного майна з державної власності.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, з огляду на предмет і підстави заявленого позову дійшов висновку, що вимога про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за відповідачем на спірне майно є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки задоволення такої вимоги не призведе до відновлення прав позивача. Порушене право власності на нерухоме майно у даному випадку може бути захищено лише шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК без виокремлення окремої позовної вимоги про скасування запису в реєстрі. Водночас, встановивши порушення права позивача та правомірність заявленої ним вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині у зв`язку з пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі.
У поданій касаційній скарзі ДП "Державна циркова компанія України" послалося, зокрема на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору неправильно застосовано положення частини 1 статті 256, частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), оскільки за обставинами справи позивач дізнався про порушення свого права з дня отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто з 09.11.2018, і саме з цього часу необхідно відліковувати початок перебігу строку позовної давності, отже на час звернення позивача до суду із цим позовом позовна давність пропущена не була, тому у суду були відсутні правові підстави для відмови в задоволенні позовних вимог. Водночас позивач послався на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не було враховано висновків Верховного Суду з питання застосування позовної давності, викладених у постановах від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 372/2592/15, від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, та у постанові Верховного Суду України від 19.04.2017 у справі № 405/4999/15-ц.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення у межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У статті 387 ЦК визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з частиною 1 статті 388 ЦК якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (подібні за змістом висновки наведено, зокрема, у постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).
За встановлених у справі обставин, спірне майно нежитлова будівля літ "Е-1", загальною площею 56,8 кв. м, за адресою: м. Харків, майдан Національної Гвардії (колишня назва Міліціонера майдан), 17, є об`єктом державної власності, право господарського відання щодо якого належить позивачу. Такі обставини підтверджуються, зокрема, інформацією, наведеною Фондом державного майна України у листі від 20.07.2017 № 10-15-14229, про внесення до Єдиного реєстру об`єктів державної власності відомостей щодо майна площею 2430,6 кв. м, за адресою: м. Харків, майдан Національної Гвардії, 17; передавальним актом майна, товарно-матеріальних цінностей, активів та пасивів, прав і зобов`язань та інших документів, що затверджений Наказом Міністерства культури України від 06.07.2018 № 617; технічним паспортом, складеним 19.03.2001, щодо нерухомого майна літ. "Е-1", загальною площею 51,3 кв. м за наведеною адресою.