ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 320/5404/20
адміністративні провадження № К/9901/37598/21, №К/9901/23210/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Дашутіна І.В., Васильєвої І.А.,
за участі: секретаря судового засідання Титенко М.П.
представника позивача - Сердюк М.М.,
представників відповідачів - Сливки А.В., Освітньої Ю.О., Жиліна О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року (суддя Леонтович А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2021 року (головуючий суддя Вівдиченко Т.Р., судді: Безименна Н.В., Оксененко О.М.), на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2021 року (суддя Леонтович А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2021 року (головуючий суддя Пилипенко О.Є., судді: Глущенко Я.Б., Собків Я.М.) у справі №320/5404/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурс" до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроресурс" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якому просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 20 846 270,95 (двадцять мільйонів вісімсот сорок шість тисяч двісті сімдесят грн 95 коп.) гривень, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОРЕСУРС";
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОРЕСУРС" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 20 846 270,95 гривень та пеню в розмірі 23 366 319,20 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані невідшкодуванням позивачу підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 20 846 270,95 грн, у зв`язку з чим в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України на суму заборгованості має нараховуватись пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 20 846 270,95 (двадцять мільйонів вісімсот сорок шість тисяч двісті сімдесят грн 95 коп.) гривень, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОРЕСУРС". Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОРЕСУРС" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 20 846 270,95 (двадцять мільйонів вісімсот сорок шість тисяч двісті сімдесят грн 95 коп.) гривень та пеню в розмірі 23 366 319,20 (двадцять три мільйони триста шістдесят шість тисяч триста дев`ятнадцять грн 20 коп.) гривень.
Рішення судів обґрунтовано тим, що оскільки позивачу не повернуто бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за періоди лютий 2007 року, грудень 2006 року, серпень-вересень 2006 року, 2004-2005 роки, право на яке підтверджено судовими рішеннями, то наявні підстави для бюджетного відшкодування за ці податкові (звітні) періоди в порядку, встановленому пунктом 200.7 статті 200 ПК України.
Суди дійшли висновку, що не відшкодовані Товариству в установлені нормами статті 200 ПК України строк суми ПДВ у розмірі 20846270,95 грн є сумою бюджетної заборгованості, на яку відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України підлягає нарахуванню пеня в розмірі 23366319,20 грн, на стягнення якої позивач має право.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурс" витрати на правничу допомогу в розмірі 19 000, 00 грн (дев`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.
Задовольняючи частково заяву позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наданими позивачем доказами підтверджено понесені витрати на правничу допомогу, а також підтверджено час, витрачений адвокатом для надання послуг, та заявлена сума 19 000, 00 грн для відшкодування витрат на правничу допомогу є співмірною, а тому підлягає задоволенню.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга на судові рішення по суті позовних вимог обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не застосовано положення підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі - Закон №2181-ІІІ) та пункту 102.5 статті 102 ПК України; недослідження судовими інстанціями фактичної дати узгодження бюджетного відшкодування, обставин прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.02.2015 №0006291501, вплив справи №810/4025/15 на узгодженість бюджетного відшкодування за справами А10/015-07, №22-а-1819-08, №2а-5301/09/1070, №2-а-9214/09/1070, №2а-5301/09/1070, що, на думку скаржника, спричинило встановлення обставин у справі не у повному обсязі, без урахування всіх обставин у справі; неврахування судами висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 3 грудня 2020 року у справі №1340/4394/18, від 20 січня 2021 року у справі №500/2486/19, від 15 лютого 2021 року у справі №280/4452/18, що призвело до неправильного застосування строку звернення до суду, та не надання оцінки саме застосуванню строку давності.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що суми заявлені Товариством до бюджетного відшкодування є узгодженими.
Від ГУ ДКС України у Київській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати рішення першої та апеляційної інстанцій і відмовити позивачу у задоволені позову.
Не погоджуючись із судовими рішеннями щодо розподілу витрат на правову допомогу, Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга на додаткові судові рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу обґрунтована тим, що заявлені витрати на правову допомогу є явно неспівмірні зі складністю справи.
Позивачем подано до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження у даній справі, посилаючись на норми пунктів 4, 5 частини 1 статті 339 КАС України.
Суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі з причин, визначених у пункті 4 статті 339 КАС України, оскільки за результатами касаційного перегляду справ, на які посилається позивач у відповідній частині встановлені інші обставини у справах. Відповідні висновки сформовані за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.
При цьому колегія суддів зазначає, що висновки Верховного Суду мають враховуватись, виходячи з конкретних обставин справ, які встановлені судами за результатами оцінки відповідних доказів у цих справах.
Ухвалою Верховного Суду від 6 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 26 липня 2021 року Верховний Суд задовольнив клопотання ГУ ДПС і зупинив виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2021 року у справі № 320/5404/20 до закінчення розгляду цієї справи в касаційному порядку.
Верховний Суд ухвалою від 2 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2021 року.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками податкової перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відносно ТОВ "ЄВРОРЕСУРС" були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000082304/0 від 25 грудня 2006 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1 714 893,00 грн;
- №0000012304/0 від 19 березня 2007 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 981 212,00 грн;
- №0000072304/0 від 20 липня 2007 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 616 760,00 грн;
- №0000042304/0 від 14 вересня 2006 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 2004 рік у сумі 5 848 425,00 грн, за 2005 рік у сумі 11 780 602,00 грн.
Постановою Господарського суду Київської області від 05 квітня 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 (справа №А10/015-07) скасовано частково податкове повідомлення-рішення №0000082304/0 від 25 грудня 2006 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 1619656, 95 грн.
Постановою Господарського суду Київської області від 15 травня 2007 року (справа №22-а-1819/08), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 06 листопада 2008 року, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000012304/0 від 19 березня 2007 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року, яку залишено без змін (змінено в мотивувальній частині) ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року (справа №2-а-9214/09/1070) скасовано податкове повідомлення-рішення №0000072304/0 від 20 липня 2007 року, яким зменшено ТОВ "ЄВРОРЕСУРС" суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 в сумі 616760,00грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2009 року (справа №2-а-5301/09/1070) залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року, якою частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000042304/0 від 14.09.2006 на суму 18024589 грн.
Також судами встановлено, що суми бюджетного відшкодування позивачеві не відшкодовані.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.02.2015 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2015 № 0006291501, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 14119555,63 грн. - за основним платежем та на 4706518,54 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення рішення став акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2004 по 31.12.2014", у висновках якого вказано про те, що: звіркою Товариства не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.01.2004 по 31.12.2014; звіркою встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 134, 138, 185, 198 Податкового кодексу України за період з 01.01.2004 по 31.12.2014.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року (справа №810/4025/16), залишеною без змін ухвалою Київським апеляційним адміністративним судом від 21 червня 2017 року та постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006291501 від 14 лютого 2015 року.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, 22.06.2020 року звернувся з даним позовом до суду.
В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено нормами статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК).
З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII), яким внесені зміни, зокрема до статті 200 ПК України. Так, відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютою 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Згідно з абзацом першим підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.
Зокрема, відповідно до положення підпункту "ґ" пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.