ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 826/1033/16
адміністративне провадження № К/9901/37868/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Дашутін І.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (Судді: Губська Л.В., Ісаєнко Ю.А.,Федотов І.В.),
у справі № 826/1033/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехгруп"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
25 січня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехгруп" (далі - позивач, ТОВ "Інтертехгруп") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2015 року № 39326552207.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове про задоволення позову.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на виконання постанови старшого слідчого від 01.07.2015 року, внаслідок не підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій за перевіряємий період за договором поставки від 24.04.2015 року № 01/04/15, укладеним із контрагентом ТОВ "Гелеонтранс". Зокрема, скаржник вказує про те, що контрагент позивача ТОВ "Гелеонтранс" не подавало звітності з податку на прибуток та за формою 1 ДФ в перевіряємому періоді, а з наданої позивачем видаткової накладної від 15.04.2015 № 1504/12 та рахунку на оплату від 15.04.2015 №1504/12 неможливо встановити осіб, які їх склали. Крім цього, надані позивачем на підтвердження факту використання товару отриманого, за його твердженням, від ТОВ "Гелеонтранс" у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку первинні документи за фінансово - господарськими взаємовідносинами з ПАТ "САН ІнБев Україна" та ТОВ "САНДОРА" вірно не приймалися судом до уваги з огляду на те, що з них не вбачається можливим встановити факт поставки за ними товару, отриманого позивачем саме від ТОВ "Гелеонтранс". Доказів на підтвердження факту здійснення оплати за товар, який за твердженням позивача було отримано від ТОВ "Гелеонтранс" позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів. Окрім цього, позивачем на виконання вимог п. 2.1, 3.3 договору поставки від 24.04.2015 року № 01/04/15 не надано Сертифікатів якості виробника на товар. Додатково скаржник посилався на те, що директора та засновника ТОВ "Гелеонтранс" ОСОБА_1 вироком Ірпінського міського суду Київської області від 03.03.2016 року № 367/6381/15-к визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), що на думку контролюючого органу підтверджує те, що ТОВ "Гелеонтранс" було створене без мети досягнення економічних інтересів та одержання прибутку, з корисливих мотивів, за грошову винагороду. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 21.07.2015 по 27.07.2015 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТЕХГРУП" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, також своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків до державного бюджету при взаємовідносинах з ТОВ "Гелеонтранс" за період з 01.01.2015 по 31.05.2015.
За результатами перевірки складено акт № 248/26-55-22-07/33831941 від 03.08.2015, яким встановлено порушення позивачем пункту 185.1, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2015 року на суму 83 077,00 грн (т. 1 .а.с. 17-26).
14.08.2015 на підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 39326552207, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 124 617,00 грн, з яких: 83 078 грн за основним платежем, та 41 539 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 27).
За результатами адміністративного оскарження, рішенням державної фіскальної служби №27268/6/99-99-10-01-01-25 від 21.12.2015 податкове повідомлення - рішення №39326552207 від 14.08.2015 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (т. 1 а.с. 33-34).
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення внаслідок не підтвердження позивачем реальності господарських операцій за перевіряємий період. Таким висновкам суду першої інстанції передувало не надання позивачем до суду належним чином складених первинних документів на виконання умов договору поставки, укладеного з контрагентом ТОВ "Гелеонтранс", а з наданої позивачем видаткової накладної від 15.04.2015 № 1504/12 та рахунку на оплату від 15.04.2015 №1504/12 неможливо встановити осіб, які їх склали. Також позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту використання товару у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, як і не надано доказів на підтвердження здійснення оплати за товар і Сертифікатів якості виробника на придбаний товар.
Скасовуючи вищенаведене рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про задоволення адміністративного позову, суд апеляційної інстанції посилався на документальне підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій за договором поставки, зокрема: видатковими накладними, рахунками на оплату, актом прийому-передачі векселів №01/2015 від 01.07.2015 року, копією простого векселя, банківськими виписками, сертифікатом якості ТОВ "Гелеонтранс" від 15.04.2015, а також копією довіреності №64 від 15.04.2015 на отримання товару у ТОВ "Гелеонтранс". Крім того, позивачем під час апеляційного розгляду справи, надано докази подальшої реалізації товару, придбаного у ТОВ "Гелеонтранс", а саме: копію договорів поставки №20140605-SP від 05.06.2014 з додатковою угодою №1 та додатками 1, 2, 3; копію договорів поставки №20141515-SP від 15.12.2014 з додатковою угодою №1 та додатками 1, 2, 3; копії замовлень на закупку товару; копії видаткових накладних; копії експрес-накладних про відправку товару за допомогою ТОВ "Нова Пошта"; договору суборенди майна №34 від 01.01.2015; копію акту прийому передачі майна від 01.01.2015 за договором суборенди майна № 34 від 01.01.2015. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником відповідача на підтвердження тієї обставини, що контрагент позивача не звітував, надано карту платника податків, з якої вбачається, що ТОВ "Гелеонтранс" подавало податкову звітність у спірний період, зокрема, і податкові декларації з податку на додану вартість. Щодо наданого відповідачем вироку від 03.03.2016 року у справі № 367/6381/15-к щодо директора ТОВ "Гелеонтранс", колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що зі змісту вказаного вироку встановлено, що у справі № 367/6381/15-к не розглядалися конкретні операції між позивачем та ТОВ "Гелеонтранс", що є предметом розгляду даної адміністративної справи. Таким чином вирок не встановлює обставин, які б стосувалися предмету доказування у даній справі. У вироці, наданому відповідачем встановлено, що директор ТОВ "Гелеонтранс" ОСОБА_1 є "винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України". Водночас, за висновками суду апеляційної інстанції, вирок не дає підстав стверджувати про те, що операції між Позивачем та ТОВ "Гелеонтранс" не відбувалися.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасними такі висновки судів попередніх інстанції, оскільки зроблені без повного встановлення фактичних обставин справи з огляду на наступне.
Так, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що правовою підставою для проведення перевірки став підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за правилами якого, документальна позапланова перевірка проводиться у випадку, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 1 вересня 2015 року) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.
Згідно із підпунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції до 1.09.2015) у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), у тому числі посадових (службових) осіб неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.