ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 813/2468/17
адміністративне провадження № К/9901/40414/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Дашутін І.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 року (Суддя: Хома О.П.),
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 року (Судді: Сапіга В.П., Обрізко І.М., Нос С.П.),
у справі № 813/2468/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна консалтингова компанія"
до Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
10 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна консалтингова компанія" (далі - позивач, ТзОВ "Центральна консалтингова компанія") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2017 року № 0008001402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 013 416 грн, в тому числі за основним платежем 810 733 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 202 683 грн (т. 1 а.с. 3-16).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 року адміністративний позов задоволено (т. 1 а.с. 239-248, т. 2 а.с. 27-35).
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, внаслідок не підтвердження господарських операцій із контрагентами: ПП "НП "Хіміч" за липень-грудень 2014 року, ТзОВ "Фьюженс" за лютий, квітень 2015 року, ПП "Хімінвест" за лютий 2015 року, ТзОВ "Укр Сервіс груп" за березень 2015 року, ТзОВ "Вейсес" за березень, червень 2015 року, враховуючи податкову інформацію від 30.12.2014 № 521/26-59-22-08 щодо неможливості проведення зустрічної звірки з ПП "НП "Хіміч" (код ЄДРПОУ 38075025), а також відомості, отримані з ІС "Податковий блок" щодо: ПП "НП "Хіміч" (код ЄДРПОУ 38075025); ТзОВ "Фьюженс" (код ЄДРПОУ 39246622); ПП "Хімінвест" (код ЄДРПОУ 32424590); ТзОВ "Укр Сервіс груп" (код ЄДРПОУ 39123362); ТзОВ "Вейсес" (код ЄДРПОУ 39419613), які свідчать про те, що вказані контрагенти не могли фактично здійснювати господарські операції, передбачені умовами укладених договорів, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників, необхідних для виконання робіт (послуг). Також, скаржник посилався на враховану ним під час перевірки інформацію, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень про встановлення у ході досудового розслідування кримінального провадження №42015060000000009 від 30.01.2015 схеми по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ контрагентами позивача, зокрема: ПП "НП "Хіміч" (код ЄДРПОУ 38075025), ТзОВ "Фьюженс" (код ЄДРПОУ 39246622), ПП "Хімінвест" (код ЄДРПОУ 32424590); ТзОВ "Укр Сервіс груп" (код ЄДРПОУ 39123362), ТзОВ "Вейсес" (код ЄДРПОУ 39419613). Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову (т. 2 а.с. 45-47).
До того ж, 17.05.2018 року на адресу суду від ГУ ДФС у Львівській області надійшли пояснення в яких останній просив суд взяти до уваги під час касаційного перегляду справи протокол допиту від 07.11.2016 року ОСОБА_1, здійснений в ході кримінального досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 23.06.2015 року № 42015000000001259, в якому останній заперечував участь у створенні та діяльності ТзОВ "Укр Сервіс груп", зокрема й підписанні будь-яких документів від імені цього підприємства. Наявність цієї інформації за доводами контролюючого органу є підтверджуючим доказом нереальності господарських операцій позивача із цим контрагентом, а також правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Центральна консалтингова компанія" з питань проведення взаємовідносин з ПП "НП "Хіміч", що містяться у податкових деклараціях ПДВ за липень-грудень 2014 року, ТзОВ "Фьюженс" за лютий, квітень 2015 року, ПП "Хімінвест" за лютий 2015 року, ТзОВ "Укр Сервіс груп" за березень 2015 року, ТзОВ "Вейсис" березень, червень 2015 року, ТзОВ "ЦВГ Україна", травень, червень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13.05.2017№550/13-01-14-02/23127093, з висновками про порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що полягає у завищенні податкового кредиту на загальну суму ПДВ 810 733 грн та призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 810 733 грн, в тому числі: липень 2014 року - 92 949,26 грн, серпень 2014 року - 85 776,96 грн, вересень 2014 року - 37437,50 грн, жовтень 2014 року - 85 776,96 грн, листопад 2014 року - 108 879,93 грн, грудень 2014 року - 37 437,50 грн, лютий 2015 року - 93 877,09 грн, березень 2015 року - 109 254,83 грн, квітень 2015 року - 92760 грн, червень 2015 року - 66 583,33 грн.
Висновки акта перевірки обґрунтовані безпідставним віднесенням позивачем до складу податку на додану вартість відповідних сум вартості придбаних послуг у контрагентів зв`язку із не доведенням реальності господарських операцій. В основу таких висновків контролюючого органу покладено податкову інформацію від 30.12.2014 № 521/26-59-22-08 щодо неможливості проведення зустрічної звірки з ПП "НП "Хіміч", а також відомості, отримані з ІС "Податковий блок" по ПП "НП "Хіміч", по ТзОВ "Фьюженс", по ПП "Хімінвест", по ТзОВ "Укр Сервіс груп", по ТзОВ "Вейсес", які свідчать про те, що вказані контрагенти не могли фактично здійснювати господарські операції, передбачені умовами відповідних договорів, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників, необхідних для виконання робіт (послуг). Також, відповідачем була врахована отримана з Єдиного державного реєстру судових рішень інформація про встановлення у ході досудового розслідування кримінального провадження №42015060000000009 від 30.01.2015 схеми по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ контрагентами позивача, зокрема: ПП "НП "Хіміч" (код ЄДРПОУ 38075025), ТзОВ "Фьюженс" (код ЄДРПОУ 39246622), ПП "Хімінвест" (код ЄДРПОУ 32424590); ТзОВ "Укр Сервіс груп" (код ЄДРПОУ 39123362), ТзОВ "Вейсес" (код ЄДРПОУ 39419613). За висновками контролюючого органу, господарська операція, яка фактично не відбулася, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах, а господарські операції позивача (у виді послуг) із контрагентами не містять у собі розумних економічних або інших причин систематичного надання робіт та послуг, не містять економічної доцільності, не підтверджені фактичним виконанням і отриманням цих послуг позивачем (т. 1 а.с. 29-75).
На підставі висновків акту перевірки 26.05.2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008001402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 013 416 грн, в тому числі за основним платежем 810733 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 202683 грн (т.1 а.с. 26).
Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій посилалися на документальне підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій із прибдання послуг у контрагентів за перевіряємий період, що підтверджено актами приймання-передачі послуг, податковими накладними, а також платіжними дорученнями про оплату цих послуг. За висновками судів попередніх інстанцій, первинні документи містять всі обов`язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст господарських операцій між позивачем та контрагентами та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Висновки контролюючого органу про неможливість здійснення контрагентами господарської діяльності з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників, необхідних для виконання робіт (послуг), суди попередніх інстанцій відхили із посиланням на те, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх, чинне законодавство не містить обов`язку продавця перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, наявності основних фондів у покупців. За висновками судів попередніх інстанцій, з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності та з метою виконання своїх зобов`язань перед замовником, контрагенти можуть використовувати орендовані основні фонди і залучати трудові ресурси на підставі укладення цивільно-правових договорів, зокрема, субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо. Також суди відхилили посилання відповідача на інформацію, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень про встановлення у ході розслідування кримінального провадження №42015060000000009 від 30.01.2015 схеми по незаконному формуванню податкового кредиту у зв`язку із ненаданням судам обвинувального вироку у кримінальному провадженні №42015060000000009 від 30.01.2015.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними такі висновки судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов`язкові реквізити. Обов`язкові реквізити, які зазначаються в податковій накладній визначені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Досліджуючи питання документального підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами за перевіряємий період, суди попередніх інстанцій встановили наступне.
ТзОВ "Центральна консалтингова компанія" зареєстроване як юридична особа 19.08.2002 за кодом ЄДРПОУ 32127093, з 11.06.2003 перебуває на податковому обліку в Личаківській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Львівській області, є платником податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.
Видами діяльності ТзОВ "Центральна консалтингова компанія" за КВЕД є установлення столярних виробів (43.32); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19);організування конгресів і торговельних виставок (82.30); діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (55.10); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування(56.10); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20); агентства нерухомості (68.31); діяльність у сфері права (основний вид) (69.10) (т. 1 .а.с. 17-23).
Судами встановлено, що у перевіряємому періоді ТзОВ "Центральна консалтингова компанія" (замовник) укладались договори по придбанню послуг, а саме: