УХВАЛА
12 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 160/7353/21
Провадження № 11-60 за 23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В.,Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А.
перевірила скаргу ОСОБА_1 про перегляд постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2023 року за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, і
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 3 чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2021 року в частині неуспішного проходження позивачем атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 1019 к від 19 квітня 2021 року про звільнення позивача з посади прокурора Томаківського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області на підставі пункту 9 частини першої статі 51 Закону України "Про прокуратуру" з 21 квітня 2021 року;
- поновити позивача на посаді прокурора Томаківського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області;
- у зв`язку з перейменуванням місцевих прокуратур і утворенням окружних прокуратур зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру перевести позивача, на аналогічну посаду до Нікопольської окружної прокуратури.
- скасувати запис у трудовій книжці позивача № 9 про звільнення з посади, яку обіймав, на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 21 квітня 2021 року по день винесення судом рішення про поновлення.
Вимоги мотивував тим, що у зв`язку з реформуванням органів прокуратури та на виконання вимог Закону України "Про прокуратуру" він був подав заяву про проходження атестації й успішно пройшов її І та ІІ етапи, які полягали у складанні іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону та на загальні здібності та навички. Однак за результатами проведення співбесіди кадрова комісія ухвалила рішення про неуспішне проходження ним атестації, що згодом потягло звільнення його із займаної посади прокурора. Підставою для прийняття такого рішення стали висновки комісії з приводу дій та поведінки позивача (вимагання неправомірної вигоди у кримінальному провадженні під час здійснення процесуального керівника досудовим розслідуванням), які не відповідають високим стандартам етичної поведінки і вимогам суспільства до прокурорів та свідчать про недоброчесність прокурора. Рішення кадрової комісії розцінює як протиправним, бо воно немотивоване і не містить, що вплинули на його ухвалення.
На думку позивача, комісія не надала значення статті 62 Конституції України, пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, через що перебрала на себе повноваження вирішення питання про його винуватість або невинуватість у вчиненні правопорушення, тоді як ці питання перебувають винятково у віданні суду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 01 липня 2021 року позовні вимоги задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував: рішення чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2021 року № 3 в частині неуспішного проходження позивачем атестації; наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 19 квітня 2021 року № 1019к про звільнення позивача з посади прокурора Томаківського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області на підставі пункту 9 частини першої статі 51 Закону України "Про прокуратуру" з 21 квітня 2021 року;
- поновив позивача на посаді прокурора Томаківського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області; стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2021 року по 01 липня 2021 року включно.
Суд зазначив, що висновок кадрової комісії про те, що позивач не пройшов атестацію через невідповідність прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, а також через сумніви щодо неупередженості та непідкупності позивача, які ґрунтуються на факті відкриття кримінального провадження, пред`явлення 24 вересня 2020 року позивачу підозри у скоєнні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
Посилаючись на положення стаття 62 Конституції України та брак обвинувального вироку, який набрав законної сили, суд виснував, що факт пред`явлення підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, не може слугувати самостійною, обґрунтованою підставою неуспішного проходження позивачем атестації.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції змінив шляхом доповнення абзацу п`ятого резолютивної частини рішення після слова "включно", словами та цифрами: "37 106 (тридцять сім тисяч сто шість) грн. 97 коп., без утримання податків та інших обов`язкових платежів". У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Офіс Генерального прокурора та Дніпропетровська обласна прокуратура не погодилися з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подали касаційні скарги.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 23 лютого 2023 року скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
04 квітня 2023 року ОСОБА_1 надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду скаргу, у якій просить скасувати постанову суду касаційної інстанції.
Прохання мотивує тим, що касаційний суд постановив судове рішення на підставі неповно досліджених усіх суттєвих обставин справи, необхідних для постановлення об`єктивного та законного рішення.
Зазначає, що ця справа має для нього особисте виняткове значення, позаяк цим рішенням позбавили його гарантованого права на захист, встановленого статтями 8, 62, 1311 Конституції України, та містить виключну правову проблему, а тому її треба передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає вичерпний перелік підстав перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Кодексу у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.