1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року

м. Київ

Справа № 214/3059/13-к

Провадження № 51 - 2163 ск 23

Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1, розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 січня 2023 року щодо ОСОБА_2,

встановив:

Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2021 року, залишеним без зміни ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 січня 2023 року, ОСОБА_2 засуджено:

- за ст. 212 ч. 3 КК України (в редакції 15.11.2011 року) - у виді штрафу в розмірі 20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме в розмірі 340 000 грн. у дохід держави з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та з конфіскацією всього належного ОСОБА_2 майна.

На підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання за ст. 212 ч. 3 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

- за ст. 366 ч. 1 КК України (в редакції 01.09.2001 року) - у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання за ст. 366 ч. 1 КК України у зв`язку з закінченням строків давності. Цивільний позов залишено без розгляду.

У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вироку та ухвали в касаційному порядку.

Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки відповідно до ст. 387 ч. 2 КПК України 1960 року її зміст не відповідає вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК України 1960 року, зокрема: касаційна скарга не містить вказівок на те, в чому саме полягає незаконність ухвали апеляційного суду згідно з вимогами ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 року та доводів на обґрунтування цього.


................
Перейти до повного тексту