ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 522/20663/17
провадження № 51-3538км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170470006482, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 25 серпня 2022 року задовольнив клопотання сторони захисту, звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 289 КК на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрив кримінальне провадження щодо нього.
Залишив без розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 .
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, потерпілий ОСОБА_6 оскаржив його до апеляційного суду.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 20 жовтня 2022 року ухвалу районного суду залишив без змін, а апеляційну скаргу потерпілого - без задоволення.
Орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_7 у тому, що він у лютому 2011 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) отримав від потерпілого ОСОБА_6 доступ до автомобіля "Lexus GS300" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), який належав останньому на праві власності та, діючи умисно, з метою особистого збагачення, зловживаючи довірою потерпілого, незаконно заводів цим автомобілем, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 73 695,21 грн.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального законута неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_7 ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суть доводів касаційної скарги скаржника зводиться до тверджень про незаконність та необґрунтованість постановлених стосовно ОСОБА_7 судами рішень через порушення прав потерпілого.
На переконання ОСОБА_6, рішення місцевого суду є незаконним через те, що цей суд здійснив судовий розгляд за відсутності потерпілого. Як зазначає останній, він не був повідомлений про розгляд справи, призначений на 25 серпня 2022 року, і не отримував клопотання сторони захисту про закриття провадження. Вважає, що неознайомлення з цим клопотанням позбавило його можливості висловити свою думку з приводу звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та реалізувати права, передбачені ч. 2 ст. 288 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Як зазначає касатор, участь у деяких судових засіданнях його представника не усунула допущених місцевим судом порушень, через те, що певні права потерпілого не можуть бути реалізовані представником.
За твердженням ОСОБА_6, суд під час розгляду клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності не звернув увагу на неодноразові неявки обвинуваченого без поважних причин на судові засідання, що свідчить про його ухилення від суду.
Вказує про порушення місцевим судом загальної засади кримінального провадження у виді розумності строків, через тривалість судового розгляду понад п`ять років.
На думку потерпілого, неправильне викладення судом суті пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення утруднить його звернення до суду в порядку цивільного судочинства для відшкодування завданої йому кримінальним правопорушенням шкоди.
Також уважає суперечливими висновки суду щодо часу вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину.
Стверджує, що апеляційний суд не зважив на допущені місцевим судом порушення та формально розглянув його апеляційну скаргу.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги потерпілого.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга потерпілого не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 49 КК передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Диференційовані строки давності застосовуються за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового кримінального правопорушення, за винятком нетяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою правопорушення.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження. За правилами ч. 8 цієї статті закриття кримінального провадження на цій підставі не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що захисник ОСОБА_8 подав до суду клопотання, в якому просив закрити кримінальне провадження щодо його підзахисного у зв`язку із закінченням строків давності.
Суд першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження, з`ясувавши думку обвинуваченого, в ухвалі від 25 серпня 2022 року дійшов висновку, що заявлене захистом клопотання підлягає задоволенню, ОСОБА_7 - звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 289 КК на підставі ст. 49 цього Кодексу, а кримінальне провадження щодо нього - закриттю.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7, відноситься згідно зі ст. 12 цього Кодексу до категоріїтяжких, за його вчинення визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Крім того, цей злочин був закінчений, коли потерпілий усвідомив протиправність дій обвинуваченого та скасував довіреність видану на користування транспортним засобом, про що повідомив останнього, а тому на час розгляду кримінального провадження минув визначений у п. 4 ч. 1 ст. 49 КК строк.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, потерпілий ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати вказану ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Апеляційний суд під час розгляду кримінального провадження в апеляційному порядку ретельно перевірив усі посилання й доводи, викладені в апеляційній скарзі потерпілого, вмотивовано відмовив у задоволенні заявлених апеляційних вимог, навівши аргументи та підстави для прийняття такого рішення.
Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність і умотивованість наведених висновків судів попередніх інстанцій, касаційна скарга потерпілого не містить.
Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення з підстав спливу строків давності (див., наприклад, постанови Верховного Суду від 10 червня 2021 року, справа № 640/11750/17, провадження № 51-6089км20; від 25 лютого 2021 року, справа № 192/3301/16-к; провадження № 51-3094км20 та інші).
Норми процесуального закону вказують на те, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна зі сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням, а отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям провадження у справі як під час підготовчого судового засідання, так і під час розгляду справи по суті в загальному порядку, керуючись статтями 12, 49 КК (див., наприклад, постанови Верховного Суду від 19 листопада 2019 року, справа № 345/2618/16-к, провадження № 51-1491км19; від 24 травня 2018 року, справа № 200/4664/14-к, провадження № 51-3302км18 та інші).
Така практика Верховного Суду обґрунтовано була врахована судами попередніх інстанцій у цій справі.