Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 139/997/21
провадження № 61-12898св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - селянське (фермерське) господарство "Дар",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката Браславця Яна Юрійовича на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 липня 2022 року у складі судді Тучинської Н. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 15 листопада 2022 рокуу складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Сала Т. Б., Панасюка О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 із трьома позовними заявами про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0199, 0522883000:04:002:0188 та 0522883000:04:002:0172, з одночасним припиненням приватної власності та інших речових прав на вказані земельні ділянки, а також витребування цих земельних ділянок від відповідача ОСОБА_6 на користь держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
Позов обґрунтований тим, що вказані земельні ділянки були передані безоплатно на підставі підроблених (неіснуючих) рішень органу місцевого самоврядування у приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а потім відчужені ними на підставі договорів купівлі-продажу на користь ОСОБА_6, тому ці ділянки вибули з володіння власника не з його волі.
Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13 квітня 2021 року №0-2-0.6-3500/2-21 земельні ділянки з вище згаданими кадастровими номерами знаходяться за межами населеного пункту с. Конищів, на момент формування вони перебували у державній власності, а розпорядником землі було Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
20 листопада 2021 року між ОСОБА_6 та Селянським (фермерським) господарством "Дар" укладено договір оренди земельних ділянок № 4/2021 строком до 20 листопада 2028 року, відповідно до умов якого вона передала в оренду Селянському (фермерському) господарству "Дар" належні їй на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами: 0522883000:04:002:0172, 0522883000:04:002:0188 та 0522883000:04:002:0199, площею 2 га кожна.
Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду від 28 березня 2022 року справи №139/997/21, № 139/995/21, № 139/993/21 були об`єднані в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно номер 139/997/21.
У квітні 2022 року керівником Могилів-Подільської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522883000:04:002:0177, з одночасним припиненням права приватної власності та інших речових прав та витребування земельної ділянки на користь держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
Позов мотивований тим, що земельна ділянка була передана безоплатно на підставі підробленого (неіснуючого) рішення органу місцевого самоврядування у приватну власність ОСОБА_4, а потім відчужена ним на підставі договору купівлі-продажу на користь ОСОБА_6, тому ця ділянка вибула з володіння власника не з його волі.
Також 20 листопада 2021 року між ОСОБА_6 та Селянським (фермерським) господарством "Дар" укладено договір оренди земельної ділянки № 4/2021 строком до 20 листопада 2028 року, відповідно до умов якого вона передала в оренду Селянському (фермерському) господарству "Дар" належні їй на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 0522883000:04:002:0177, площею 2 га.
Відповідно до рішення 2 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 6 від 18 грудня
2020 року Конищівська сільська рада реорганізована шляхом приєднання до Мурованокуриловецької селищної ради. Тому відповіді від 19 травня
2021 року за № 02-13/1277, № 02-13/1272, № 02-13/1273, № 02-13/1274 про те, що Конищівською сільською радою не приймались рішення за №№ 714, 712, 711, 722 від 20 жовтня 2020 року вже були надані Мурованокуриловецькою селищною радою.
Ухвалою суду від 06 червня 2022 року справу № 139/204/22 об`єднано в одне провадження із справою № 139/997/21.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області
від 20 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Скасовано державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0172, 0522883000:04:002:0188, 0522883000:04:002:0199 та 0522883000:04:002:0177 та одночасно припинено право приватної власності та інші речові права на земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами.
Витребувано у ОСОБА_6 на користь держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів?Подільського району Вінницької області земельні ділянки з вище зазначеними кадастровими номерами.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Встановивши, що реєстрація права власності на спірні земельні ділянки була вчинена на підставі підробленого (неіснуючого) рішення органу місцевого самоврядування, тобто, що ці ділянки вибули з володіння власника не з його волі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що в даній справі підлягають застосуванню положення статті 388 ЦК України про витребування майна у ОСОБА_6 як у добросовісного набувача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_6 - адвоката Браславця Я. Ю. на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 липня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 15 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - адвокат Браславець Я. Ю., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження заявники зазначають порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі
№ 644/2204/19, провадження № 61-10653св20, від 23 лютого 2022 року у справі № 710/2222/15-ц, провадження № 61-12541св20, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, провадження № 12-35гс21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що в процесі вирішення справи за подібних правовідносин та фактичних обставин, судам необхідно першочергово дотримуватися критерію "справедливого балансу" між правами та обов`язками держави і правами та інтересами громадянина. У разі прийняття рішень про задоволення позовів на користь держави, судами накладається "надмірний тягар" у межах судових процедур на громадян, як на добросовісних набувачів майна, який їм необхідно буде нести далі в порядку виконання рішень судів. З іншої сторони, такими судовими рішеннями нівелюється відповідальність органів державної влади та їх представників у необхідності всебічного дотримання запроваджених власних процедур та мінімізації наслідків "помилок" у таких процедурах, які стають невиправданим тягарем для окремих індивідуально визначених громадян.
Крім того, судом апеляційної інстанції не досліджувалося питання добросовісності або недобросовісності відповідачки ОСОБА_6 .
При цьому, заявник, як добросовісний набувач, набув право власності на майно після вчинення трьох процедур, спеціально призначених державою для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном, вчинених уповноваженими державою суб`єктами. Відповідні відомості містились у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому сумніву заявником не піддавались, з урахуванням їх додаткової перевірки приватним нотаріусом.
Однак, безпосередньої національної практики Верховного Суду щодо питання застосування статті 388 ЦК України, в поєднанні зі статтею 661 ЦК України, у справах за позовами прокуратури в інтересах держави (або органів місцевого самоврядування) про віндикацію майна, яке незаконно вибуло з державної власності та витребовувалось у громадян на користь держави, на даний час не має.
Також заявляє, що Мурованокуриловецька селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької області не може бути належним позивачем у справі, оскільки на момент вибуття земельних ділянок з державної власності, управління землями сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту здійснювало Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не подані.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за клопотаннями
ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які подані ними згідно вимог частини шостої статті 118 ЗК України, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видано накази за № 2-10448/15-20-сг від 13 травня 2020 року, № 2-10286/15-20-сг від 08 травня 2022 року,
№ 2-10283/15-20-сг від 20 травня 2020 року та 27 травня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтовною площею 2 га кожна із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства.
На підставі вказаних наказів ДП "Центр державного земельного кадастру" розробило проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.
Наказами ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-14590/15-20-СГ,
№ 2-14589/15-20-СГ та № 2-14600/15-20-СГ від 08 жовтня 2020 року
ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0172, 0522883000:04:002:0188, 0522883000:04:002:0199 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу), що розташовані на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, у зв`язку з набуттям ними раніше права приватної власності в порядку безоплатної приватизації на земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Відносно відповідача ОСОБА_4 таке рішення не приймалося. Однак, щодо ОСОБА_4 також відсутнє рішення про затвердження проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0522883000:04:002:0177, що розташована на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, площею 2 га, у власність та надання із земель державної власності у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства.
Як слідує із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 11 грудня 2020 року за відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а 18 лютого 2021 року - за відповідачем ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на вищевказані земельні ділянки. Такі реєстраційні дії вчинені державним реєстратором Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області
Зарембою С. В. на підставі рішень 32 сесії 7 скликання Конищівської сільської ради за №№ 714, 712, 711, 722 від 20 жовтня 2020 року.
Відповідно до пункту 2 рішення № 6 Мурованокуриловецької селищної ради
від 18 грудня 2020 року "Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Мурованокуриловецької селищної ради" 2 сесії 8 скликання, Мурованокуриловецька селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків сільських рад, зазначених у пункті 1 цього рішення, в тому числі Конищівської сільської ради.
Згідно з відповіддю Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 19 травня 2021 року за
№ 02-13/1277, № 02-13/1272, № 02-13/1273, № 02-13/1274, Конищівською сільською радою не приймались рішення за №№ 714, 712, 711, 722
від 20 жовтня 2020 року. Остання 38 позачергова сесія 7 скликання Конищівської сільської ради була проведена 01 грудня 2020 року, на якій були прийняті рішення за №№ 353-360; попередня 37 сесія 7 скликання була проведена 23 жовтня 2020 року, на якій були прийняті рішення за №№ 346-352; 36 позачергова сесія проведена 18 вересня 2020 року; а 32 сесія 7 скликання Конищівської сільської ради проведена 12 лютого 2020 року, на якій прийняті рішення за №№ 298-308.
09 лютого 2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А. посвідчено договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0172 та 0522883000:04:002:0188, 10 лютого 2021 року цим же нотаріусом посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0522883000:04:002:0199, а 18 лютого 2021 року - земельної ділянки з кадастровим номером 0522883000:04:002:0177.
Відчуження всіх земельних ділянок було вчинено на користь покупця ОСОБА_6 . У день посвідчення договорів нотаріусом було внесено відомості про вчинені правочини та нового власника земельних ділянок в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та зареєстроване право власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_6 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).