Постанова
Іменем України
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 756/2484/19
провадження № 61-12022св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Євстратенко Світлани Юріївни на рішення Оболонського районного суду міста Києва
від 10 лютого 2022 року у складі судді Жука М. В. та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у складі колегії суддів:
Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ майна.
Позовна заява обґрунтована тим, що він проживав із ОСОБА_2
з 2004 по 2007 рік однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син - ОСОБА_3, а 11 липня 2007 року вони зареєстрували шлюб, який 02 листопада 2016 року розірвано.
За час спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю, 19 травня 2006 року ним придбано за особисті кошти квартиру АДРЕСА_1 .
Оскільки договір купівлі-продажу вказаної квартири був оформлений на ОСОБА_2, враховуючи участь сторін в придбанні спірної квартири, ОСОБА_1 просить суд:
- встановити факт спільного проживання ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі ОСОБА_2 у період з 01 вересня 2004 року по 11 липня
2007 року;
- квартиру АДРЕСА_1 визнати спільною сумісною власністю, відступити від рівності часток та визнати за ним право власності на 2/3 частки, а за ОСОБА_2 - на 1/3 частку цієї квартири.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, позов задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з лютого 2006 року по 11 липня 2007 року.
Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В порядку поділу майна визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
У власності ОСОБА_2 залишено право на частину квартири АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підставі зібраних доказів установлено, що ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 до укладення шлюбу проживали разом, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, вели сумісне господарство, піклувалися один про одного, а з лютого 2006 року їх відносини внаслідок планування народження дитини остаточно набули ознак подружніх стосунків, у зв`язку із чим дійшли висновку про доведеність факту їх спільного проживання саме з указаного періоду, а тому набута ОСОБА_2 у цей період квартира, в тому числі за рахунок грошових коштів одержаних у позику за кредитним договором, є спільною сумісною власністю сторін й підлягає поділу між ними у рівних частках.
При цьому істотних обставин для відступлення від рівності часток сторін у праві спільної сумісної власності за вимогою ОСОБА_1 судами не встановлено.
Також, суди вважали безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що для придбання спірної квартири були використані його особисті кошти в сумі 50 000,00 доларів США, зняті ним 22 квітня 2005 року з поточного рахунку у ПАТ "Родовід Банк", оскільки на переконання судів указана сума була використана ним для набуття майнових прав за договором інвестування будівництва квартири у житловому будинку Деснянського району м. Києва, укладеного 02 травня 2005 року з БК "УкрАзіаБуд".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Євстратенко С. Ю. на рішення Оболонського районного суду міста Києва
від 10 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду
від 25 жовтня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат
Євстратенко С. Ю., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі
№ 738/1452/17, провадження № 61-13412св19, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19, провадження № 61-3071св21, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, провадження № 61-19719св19, від 19 грудня 2019 року у справі № 916/1041/17, від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц, провадження № 61-38901св18, від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, провадження № 61-13953св19, у постанові Верховного Суду України
від 12 грудня 2012 року у справі № 6-148цс12 (пункт 1 частини другої статті
Крім того, як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення норм процесуального права, оскільки суди не дослідили зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що спірна квартира була придбана за особисті кошти відповідача, що підтверджується випискою з АТ "ОТП Банк" від 11 квітня 2019 року, у відповідності до якої на особистий валютний рахунок відповідача з двох інших особистих рахунків ОСОБА_2 було перераховано 95 000,00 дол. США, які 19 травня 2006 року в день укладення договору купівлі-продажу квартири були зняти з її рахунку для передачі продавцю за договором.
Суди попередніх інстанцій проігнорували докази наявності у відповідача коштів, достатніх для придбання квартири, при цьому позивач не надав жодного доказу того, що квартира придбана за його особисті кошти (квитанції про перерахування коштів на рахунок продавця квартири або зняття коштів з його особистого рахунку).
Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не забезпечив повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи, оскільки не дослідив диски з записами показів свідків, на яких фактично ґрунтувалося рішення суду, що призвело до порушення принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Також судами не враховано, що лише показаннями свідків за відсутності інших доказів не може бути встановлений факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрацію шлюбу. Проте позивачем не надано жодного доказу і підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю сторін з лютого 2006 року по 11 липня 2007 року.
Також судами попередніх інстанцій відхилено доказ - Рішення на ім`я народу Окружного суду у місті Ново-Место Республіки Словенія від 14 грудня
2019 року, яким встановлено початок спільного проживання сторін, а саме зазначено, що "суд на основі заяв та висловлень обох сторін судового процесу встановив, що спочатку сторони судового спору проживали в Україні, причому починаючи від дня народження сина ОСОБА_4 у жовтні 2006 року сторони судового спору почали спільне проживання, а пізніше побралися".
Вважає, що позивачем не надано суду жодного доказу факту спільного проживання, в той час як початок вагітності не може свідчити про наявність у сторін по справі спільного бюджету, ведення спільного господарства, спільних витрат та придбання іншого майна в інтересах сім`ї.
Крім того, судами не враховано, що під час надання позивачу дозволу на продовження терміну перебування в Україні до 23 вересня 2005 року приймаючою стороною було ТОВ "Сіколорс", а не відповідач, та відповідна відмітка свідчить виключно про наявність у позивача дозволу на перебування на території України строком на шість місяців, тобто до 23 вересня 2005 року.
Також зазначає, що позивача притягнуто до кримінальної відповідальності за несплату аліментів на сина ОСОБА_5, що є підставою для збільшення її частки у спільній сумісній власності (хоча спірне майно є її особистою приватною власністю).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Судами попередніх інстанцій належним чином досліджені наявні в матеріалах справи докази та надано їм відповідну правову оцінку.
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Євстратенко С. Ю., в яких остання заперечувала щодо доводів, викладених позивачем у відзиві на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за інформацією з Єдиного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_2 у період
з 24 травня 1988 року по 26 липня 2017 року було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що це квартира її батьків, у якій вона проживала у період з вересня 2004 року по 2007 рік. ОСОБА_1 чи йог син ОСОБА_7 ніколи в цій квартирі не проживали.
Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_8, з якою ОСОБА_2 у дружніх стосунках.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що квартиру АДРЕСА_3 переїхав з 2005 року за запрошенням ОСОБА_2, з якою на той час вже склалися сімейні стосунки.
Аналогічні показання надав у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, син
ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_9 надав показання про те, що ОСОБА_1 знає з 2001 року по роботі, з ОСОБА_2 його познайомив Томіслав, представивши директором ТОВ "Сіколорс", про їх спільне проживання він дізнався десь у 2005 році. Свідок також підтвердив придбання позивачем паркету для придбаної квартири.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив про те, що
ОСОБА_2 знає з 1993 року, оскільки вона є кумою, а з ОСОБА_1 познайомився у 2007 році.
В паспорті ОСОБА_1, чинного у термін з 11 березня 2005 року
по 11 березня 2015 року, проставлені відмітки про проживання, починаючи з 25 квітня 2005 року, у АДРЕСА_2, за запрошенням ТОВ "Сіколорс".
Разом з цим, згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ "Сіколорс", оформленого протоколом № 7 від 29 березня 2006 року, місце знаходження цього товариства змінено на нове, а саме: АДРЕСА_4 .
Згідно з тимчасовою посвідкою ОСОБА_1 на постійне проживання в Україні, виданої 31 травня 2008 року, його місцем проживання зазначена квартира АДРЕСА_3 .
Починаючи з 01 березня 2004 року по 18 січня 2011 року ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах із ТОВ "Сіколорс" та працювала на посаді директора, про що свідчить запис у її трудовій книжці.
Так, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Сіколорс", одним з яких є ОСОБА_1, оформленим протоколом № 1 від 30 січня 2004 року, призначено ОСОБА_2 на посаду директора цього товариства.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Сіколорс", оформленим протоколом № 3 від 25 травня 2004 року, частку у статутному капіталі товариства у розмірі 19,09 %, що складає 79 910,00 грн, що еквівалентно 15 013,06 доларів США, ОСОБА_11 відступлено ОСОБА_2 . Частка ОСОБА_1 в статутному фонді становить 80,02 %, що складає 320 090,00 грн, що еквівалентно 60 136,77 доларів США.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Сіколорс", оформленим протоколом № 7 від 29 березня 2006 року, вирішено питання перерозподілу часток у статутному капіталі цього товариства та його збільшення, зокрема ОСОБА_1 відступлено ТОВ "Хеліос" 25,13 % його частки, а
ОСОБА_2 відступлено ТОВ "Хеліос" - 5,97 % її частки шляхом укладення договорів купівлі-продажу.
19 травня 2006 року між ОСОБА_2 та АТ "Райффайзен Банк Україна" укладено кредитний договір № МL-005/127/2006, за умовами якого ОСОБА_2 надано банком кредит у сумі 50 000,00 доларів США, з щомісячною сплатою 11 процентів річних за користування кредитними коштами, з кінцевим строком повернення 19 травня 2021 року.
Як вбачається із виписки АТ "ОТП Банк" по поточному рахунку
ОСОБА_2 19 травня 2006 року на її рахунок внесені 45 000,00 доларів США, що еквівалентно 227 250,00 грн, 50 000,00 доларів США, що еквівалентно 252 500,00 грн, а також видано їй цього ж дня готівкою 95 000,00 доларів США, що еквівалентно 479 750,00 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 19 травня 2006 року ОСОБА_2 придбано квартиру під АДРЕСА_1 за ціною 459 550,00 грн.
Відповідно до обмінної картки Пологового будинку № 5 ОСОБА_2 народила ІНФОРМАЦІЯ_1 хлопчика.
Згідно з Витягу з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження Республіки Словенія, адміністративна одиниця ОСОБА_12, матір`ю ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_2, батьком - ОСОБА_1 . Місце народження - Україна, м. Київ, громадянство Словенії.
Відповідно до витягу з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 11 липня 2007 року між ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 у м. Любляна Республіки Словенії зареєстрований шлюб.
Рішенням районного суду м. Нове Место Республіки Словенія від 02 листопада 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
За інформацією з довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-5 сукупний дохід ОСОБА_2 за 2004 рік становив 4 050,00 грн, за 2005 рік - 38 540,00 грн, за січень - квітень 2006 рік -19 320,00 грн.
Згідно з довідками ТОВ "Хеліос Україна", колишня назва ТОВ "Сіколорс", ОСОБА_1 працював на посаді заступника директора, його заробіток за період з жовтня по грудень 2004 року після відрахувань податків становив 1 132,20 грн, за січень - квітень 2006 року - 37 165,76 грн.
Як вбачається з виписки АТ "ОТП БАНК" по картковому рахунку
ОСОБА_1 починаючи з липня 2005 та по 11 липня 2007 року переважна більшість транзакцій у гривні щодо зняття готівкових коштів, оплати товарів і послуг проводились на території Оболонського району м. Києва поруч з
АДРЕСА_5, а саме на АДРЕСА_6 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.