Постанова
Іменем України
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 824/117/22
провадження № 61-1569ав23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Хурсякової О. І.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - IEC Industrie Export GmbH (Німеччина),
боржник - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі судді Поліщук Н. В. та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року у складі судді Поліщук Н. В. у справі за заявою IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за контрактом від 20 грудня 2019 року № 53-129-01-19-02026,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України
У вересні 2022 року IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) звернулось до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що 03 серпня 2022 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України ухвалив рішення у справі № 224/2021, відповідно до якого задовольнив позовні вимоги ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна), та стягнув з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на користь ІЕС Industrie Export GmbH 97 050,00 євро - основного боргу, 3 104, 22 євро - трьох процентів річних та, крім того, 5 780, 03 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору, а разом 105 934, 25 євро у зв`язку із неналежним виконанням умов контракту від 20 грудня 2019 року № 53-129-01-19-02026.
З огляду на те, що ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) вказане судове рішення в добровільному порядку не виконує, заявник просив суд:
- визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за контрактом від 20 грудня 2019 року № 53-129-01-19-02026;
- видати виконавчий лист про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь компанії ІЕС Industrie Export GmbH (Dammwerg 7, Mainz, Germany, D-55130, trade register number: HRB 45907, individual taxpayer number: 26 658 04444) 97 050,00 євро - основного боргу, 3 104, 22 євро - трьох процентів річних та, крім того, 5 780, 03 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору, а разом 105 934, 25 євро;
- стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на користь ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) судовий збір у сумі 1 240,50 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року заяву IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості задоволено.
Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за контрактом від 20 грудня 2019 року № 53-129-01-19-02026.
Видано виконавчий лист про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на користь компанії ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) 97 050,00 євро - основного боргу, 3 104, 22 євро - трьох процентів річних та, крім того, 5 780, 03 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору, а разом 105 934, 25 євро.
Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на користь ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) судовий збір у розмірі 1 240,50 грн.
Задовольняючи заяву, Київський апеляційний суд виходив із того, що під час розгляду справи боржником не наведено і судом не встановлено передбачених законом підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021, а тому подана заява підлягає задоволенню.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення
26 грудня 2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Муляра Є.Г., який діє в інтересах ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина), про відшкодування витрат на правову допомогу.
Заява мотивована тим, що між ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) та Адвокатським об`єднання "Юридична фірма "КОПУСЬ І МУЛЯР" укладено договір про надання правової допомоги від 28 серпня 2021 року № KMLF/48/2021, а також додаткову угоду № 1 від 20 вересня 2022 року до вищевказаного договору.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 1, загальна сума додаткової угоди становить 500,00 євро, які клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню протягом 3 робочих днів з дати укладення даної додаткової угоди.
Мотивуючи наведеним, просив суд ухвалити додаткове судове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи № 824/117/22 в розмірі 500,00 євро, які покласти на відповідача.
03 січня 2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло письмове клопотання ДП "НАЕК "Енергоатом" про відмову або зменшення стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У запереченнях заявник зазначає, що сторона у справі має право на компенсацію судових витрат та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
На обґрунтування поданого клопотання заявник вказував, що зазначені ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 євро є необґрунтованими, такими, що не відповідають принципу співмірності, критерію реальності таких витрат, а також вони не були неминучими для позивача, а тому не мають бути покладені на відповідача.
Мотивуючи наведеним, заявник просив відмовити повністю у задоволенні заяви адвоката Муляра Є.Г., який діє в інтересах ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина), про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а у разі задоволення судом вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу зменшити їх розмір.
Короткий зміст додаткового судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою (додатковою) Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року заяву адвоката Муляра Є. Г., який діє в інтересах ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина), про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3: код ЄДРПОУ: 24584661) на користь ІЕС Industrie Export GmbH (Dammweg 7; Mainz, Germany D-55130 HRB 45907) витрати на правову допомогу у розмірі 300,00 євро.
З огляду на встановлені обставини та наявність клопотання ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих Адвокатським об`єднанням заявнику послуг, Київський апеляційний суд вважав, що заява ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у Київському апеляційному суді підлягає задоволенню частково на суму 300 євро, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та доводів особи, яка їх подала
30 січня 2023 року ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року.
В апеляційній скарзі заявник просить суд скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення заборгованості за контрактом від 20 грудня 2019 року № 53-129-01-19-02026.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Київським апеляційним судом оскаржена ухвала постановленаз порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Водночас заявник послався на те, що визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 суперечить публічному порядку України.
27 лютого 2023 року ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року.
В апеляційній скарзі заявник просить суд скасувати додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви адвоката Муляра Є.Г., який діє в інтересах ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина), про відшкодування витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Київським апеляційним судом постановлена ухвала з порушенням норм цивільного процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
У відзивах на апеляційні скарги ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) просить суд вказані апеляційні скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року залишити без змін.
Надходження апеляційної скарги до суду
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та витребувано матеріали справи № 824/117/22.
09 лютого 2023 року матеріали справи № 824/117/22 надійшли на адресу Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року справу № 824/117/22 за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2023 року справу № 824/117/22 за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 20 грудня 2019 року між ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) (Покупець) та IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) (Постачальник) укладено контракт № 53-129-01-19-02026.
Відповідно до умов укладеного контракту постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у контракті, поставити труби елементів пружних трубчастих, виробництва ТОВ "Танаіс" (РФ), для ремонту енергоблоків № 1, 3 ВП "Хмельницька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом".
Відповідно до пункту 9.2 вищевказаного контракту усі неврегульовані за контрактом спори передаються заінтересованою стороною на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до Регламенту даного суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору.
У зв`язку з невиконанням ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) своїх зобов`язань за укладеним з IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) контрактом від 20 грудня 2019 року № 53-129-01-19-02026, IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) на підставі пункту 9.2 вказаного контракту звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з відповідним позовом.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення 100 476,43 євро, у тому числі 97 050,00 євро основного боргу та 3 426,43 євро 3% річних задоволено.
Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" (ідентифікаційний код юридичної особи: 24584661; місцезнаходження: Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3) на користь ІЕС Industrie Export GmbH (номер у Торговому реєстрі Німеччини: HRB 45907; індивідуальний податковий номер: 26 658 04444; адреса: Dammwerg 7, D-55130, Mainz, Germany) 97 050,00 євро - основного боргу, 3 104,22 євро - трьох процентів річних та, крім того, 5 780,03 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору, а разом 105 934,25 євро.
Припинено провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних у сумі 322,21 євро у зв`язку із відмовою позивача від стягнення цієї суми, з покладенням на позивача арбітражних витрат у сумі 18,56 євро.
Вищевказане рішення в добровільному порядку боржником не виконане.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша, друга статті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та додаткова ухвала Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в главі 3 розділу ІХ ЦПК України "Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів".
Згідно зі статтею 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно з частиною першою статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Відповідно до частини першої статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не надає оцінку правильності цього рішення по суті вирішення спору, а перевіряє лише дотримання строків звернення із заявою, дотримання вимог процесуального закону щодо її форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення.
Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу врегулюванні статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Конвенція), статтею 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ, та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", згідно з якими тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача. З урахуванням цих положень повинні застосовуватися положення статті 478 ЦПК України.
Згідно зі статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Відповідно до статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.