ДОДАТКОВА УХВАЛА
11 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 912/2131/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Саада Ш. М.,
відповідача -Рибачок В. А., Рижого В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Весна"
про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
при розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2021 у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Весна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ"
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року Приватне акціонерного товариства "Весна" (далі - ПрАТ "Весна", позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" (далі - ТОВ КДЦ "КДЦ", після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" (далі - ТОВ "МАХСОМ", відповідач) (з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог, прийнятої судом) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладених між ПрАТ "Весна" та ТОВ КДЦ "КДЦ" (далі - оспорювані/спірні договори/договори № 1352, № 1354, № 1356, № 1030, № 1029, № 1028, № 1100 ) та про скасування всіх рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію за ТОВ КДЦ "КДЦ" (після перейменування - ТОВ "МАХСОМ") прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо реєстрації права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2022, позов задоволено.
Визнано недійсними оспорювані договори, скасовано всі рішення приватних нотаріусів про державну реєстрацію за ТОВ КДЦ "КДЦ" (після перейменування - ТОВ "МАХСОМ") прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо реєстрації права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 13.
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2021 частково задоволено заяву ПрАТ "Весна" про відшкодування витрат на надання правничої допомоги, стягнуто з ТОВ "МАХСОМ" на користь ПрАТ "Весна" 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2022, ТОВ "МАХСОМ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило вказані судові акти скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПрАТ "Весна".
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Весна" зазначало про необхідність відмовити в задоволенні касаційної скарги та просило залишити без змін судові рішення у справі з підстав, вказаних у цьому відзиві.
Позивач також у відзиві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у Верховному Суді (60 000,00 грн).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2023 касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою ТОВ "МАХСОМ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2021 у справі № 912/2131/21 закрито.
28.03.2023 (подана 23.03.2023) до Верховного Суду надійшла заява від ПрАТ "Весна" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, до якої долучило такі документи: копію розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 22.03.2023 у справі № 912/2131/21 до договору про надання правової допомоги від 16.02.2021 № АО-07/21 та додаткової угоди від 23.06.2021; копію акта прийняття наданої правової допомоги від 22.03.2023 до договору про надання правової допомоги від 16.02.2021 № АО-07/21.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2023 прийнято заяву ПрАТ "Весна" про ухвалення додаткового судового рішення до ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 912/2131/21 до розгляду.
07.04.2023 до Верховного Суду від ТОВ "МАХСОМ" надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, яке мотивоване тим, що відшкодуванню підлягають витрати, які мають розумний розмір, що вбачається із рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, та які стягуються за умови доведення, що ці витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Посилаючись на постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, зазначає що для визначення суми відшкодування цих витрат необхідно керуватись критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг адвокатами, витраченим ними часом, не відповідають критерію реальності та розумності їх розміру.
У вказаних запереченнях ТОВ "МАХСОМ" зазначало про штучне збільшення адвокатами ПрАТ "Весна" обсягу наданих послуг з огляду на таке: вказана справа не є складною для адвокатів, які добре знають обставини цієї справи та норми права, які регулюють укладення спірних договорів, про що самі адвокати зазначають у заяві - беруть участь у спорі, який виник між позивачем і відповідачем, як представники позивача, в межах різних судових справ близько 8 років (вказане також свідчить про те, що підготовка відзиву не вимагала значного обсягу юридичної роботи для цих адвокатів); крім того, затрата 10 год. на підготовку відзиву, який складається з 6 сторінок та містить тезисні, загальні і частково публіцистичні пояснення щодо відповідних пунктів касаційної скарги, що дублюють вже наявні позиції, неодноразово викладені адвокатами у справі № 912/2131/21, є завищеною; безпідставне стягнення з відповідача на користь позивача витрат за послугу на ознайомлення з касаційною скаргою, оскільки ця послуга є складовою підготовки відзиву, без чого останній не можна підготувати; щодо підготовки заяви про ознайомлення з матеріалами справи, то зазначає про відсутність доцільності в наданні цієї послуги, адже після подання касаційної скарги жодних нових документів не було долучено до справи, а копія касаційної скарги з додатками надсилалась позивачу, про що адвокатам було відомо; щодо підготовки пояснень, то вони не були необхідними і подавались з власної ініціативи позивача і не є витратами, які відповідають критерію "розумності цих витрат"; вказує, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу готувалась не лише щодо цієї справи (в її тексті містяться речення, які не стосуються спірних правовідносин).
Розглянувши вказану заяву ПрАТ "Весна", врахувавши заперечення відповідача, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовчу діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20 зазначено, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).