ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 921/221/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
представника позивача - Заплітної І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Чортківської міської ради
на рішення Господарського суду Тернопільської області
(суддя - Руденко О.Д.)
від 28.12.2021
на постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бонк Т.Б., судді - Бойко С.М., Якімець Г.Г.)
від 15.11.2022
та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бонк Т.Б., судді - Бойко С.М., Якімець Г.Г.)
від 13.12.2022
у справі за позовом ОСОБА_1
до Чортківської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер"
про зобов`язання затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень, суть спору
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - Учасник) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Чортківської міської ради (надалі - Орган приватизації) про зобов`язання затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його визначено переможцем аукціону з продажу об`єкта малої приватизації, як єдиного учасника (потенційного покупця), що подав заяву на участь у торгах, про що електронною системою автоматично сформовано протокол про результати електронного аукціону. Орган приватизації не прийняв рішення щодо викупу, не затвердив протокол про результати електронного аукціону, проте незаконно ухвалив рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об`єкта комунальної власності, що стало підставою для опублікування в системі повідомлення про скасування аукціону.
3. На думку позивача, такі дії відповідача є незаконною відмовою в затвердженні протоколу електронних торгів, суперечать статті 14 Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна" (надалі - Закон про приватизацію, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон про місцеве самоврядування).
4. Позивач стверджує, що міська рада не мала права скасовувати своє попереднє рішення та аукціон, який був завершений. Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 15 Закону місцева рада зобов`язана була розглянути протокол та прийняти законне та мотивоване рішення про приватизацію шляхом викупу. Відповідач зобов`язаний був опублікувати рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет, після чого опублікувати протокол.
5. Відповідач проти позову заперечував, посилався на те, що відповідно до пункту 30 частини першої статті 26 Закону про місцеве самоврядування рішення щодо відчуження комунального майна; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності приймаються виключно на пленарних засіданнях місцевої ради. Орган приватизації має право приймати рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об`єкта комунальної власності, що є підставою для відміни електронного аукціону. Таке рішення може бути прийнято на будь-якому етапі до дня опублікування в електронній торговій системі рішення про завершення приватизації відповідно до пункту 42 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (надалі - Порядок в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 432. Дії щодо незатвердження протоколу є правомірними, оскільки рішенням місцевої ради попереднє рішення про приватизацію було визнано таким, що втратило чинність, зобов`язано аукціонну комісію вжити заходи щодо припинення проведення приватизації спірного об`єкта.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
6. Об`єктом малої приватизації є нежитлове приміщення будівлі, загальною площею 439,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є майном комунальної власності територіальної громади (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №113756983 від 13.02.2018).
7. 25.10.2019 місцева рада прийняла рішення щодо включення цього нежитлового приміщення до переліків об`єктів, що підлягають приватизації (№1661) та про його приватизацію шляхом продажу на аукціоні з умовами (№1663).
8. Інформація про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації - 520700,00 грн без ПДВ, визначені рішенням аукціонної комісії, що затверджено рішенням виконкому №313 від 13.11.2019, було опубліковано на офіційному веб-сайті міської ради та в електронній торговій системі Prozorro.
9. 28.10.2019 міська рада, як організатор аукціону, уклала з оператором електронного майданчика ТОВ "Національна електронна біржа" договір №28/10-19 про проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації електронній торговій системі Prozorro.
10. 18.12.2019 позивач подав заяву на участь в електронному аукціоні із закритою ціновою пропозицією в розмірі 750000,00 грн. Заява подана через електронний торговий майданчик (ЕТМ) "SmartTender" - ТОВ "Смарттендер".
11. Заяву на участь в аукціоні подано від одного потенційного покупця - позивача у справі. Аукціон не відбувся.
12. 22.12.2019 в електронній торговій системі було автоматично сформовано протокол про результати електронного аукціону, якому позивача з ціновою пропозицією в розмірі 750000,00 грн, як єдиного учасника, визначено переможцем електронного аукціону (викуп).
13. 24.12.2019 міська рада прийняла рішення №1755, яким, зокрема, визнано таким, що втратило чинність попереднє рішення від 25.10.2019 №1663.
14. Цим же рішенням доручено аукціонній комісії вжити необхідні заходи щодо припинення проведення приватизації.
15. 24.12.2019 аукціонна комісія прийняла рішення відмінити аукціон з продажу приміщень з метою вивчення питання можливості продажу об`єкту з іншими умовами продажу - разом із земельною ділянкою, площею 0,1290 га за кадастровим номером 6125510100:01:003:0663 (протокол № 2).
16. 26.12.2019 виконком затвердив протокол аукціонної комісії.
17. 26.12.2019 позивач підписав протокол про результати електронного аукціону та надав його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію. Надалі протокол направлено відповідачу для затвердження (дату направлення не встановлено).
18. Рішенням Господарського суду Тернопільської області 21.01.2021 у справі №921/220/20, що залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021, за позовом ОСОБА_1 до Чортківської міської ради визнано незаконним рішення міської ради №1755 від 24.12.2019, яким визнано таким, що втратило чинність попереднє рішення від 25.10.2019 №1663 про приватизацію об`єкта комунальної власності.
19. Орган приватизації рішення щодо викупу не прийняв, протокол про результати електронного аукціону не затверджував та не опубліковував його в електронній торговій системі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
20. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022, позов задоволено повністю; зобов`язано відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону від 22.12.2019.
21. Суди з посиланням на практику ЄСПЛ щодо принципу правової визначеності та принципу належного урядування, дійшли висновку, що невчинення відповідачем дій щодо затвердження протоколу електронних торгів та завантаження його в систему "Прозоро. Продажі" у строк, визначений пунктом 68 Порядку, є порушенням принципу правової визначеності, передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає нормативним приписам, що існують в суспільстві. Для відновлення порушеного права позивача достатнім та ефективним способом судового захисту буде зобов`язання відповідача затвердити відповідний протокол.
22. Судові рішення мотивовані такими висновками:
- рішенням суду в господарській справі № 921/220/20, що набрало законної сили 06.04.2021, визнано незаконним та скасовано рішення Органу приватизації про скасування попереднього рішення про приватизацію від 24.12.2019, як таке, що ухвалено за відсутності правових підстав, з порушенням Регламенту, вимог Закону про приватизацію та Порядку в частині строків ухвалення відповідного рішення, а також принципу "гарантії стабільності суспільних відносин", чим порушено правомірні очікування позивача на придбання об`єкта приватизації;
- цим рішенням встановлено відсутність доказів прийняття рішень з підстав, визначених частиною дев`ятою статті 14 Закону про приватизацію, та/або здійснення перевірки заяви на участь в електронному аукціоні та електронних копій документів переможця електронного аукціону на предмет відповідності вимогам Закону, а також зроблено висновок (констатовано) про відсутність підстав для сумніву щодо відповідності поданих документів учасником (переможцем аукціону) вимогам статті 8 цього Закону;
- суд не перевіряє встановлені у господарській справі № 921/220/20 факти та не досліджує їх заново з огляду на їх преюдиційність;
- позивач виконав вимоги пункту 64 Порядку щодо підписання протоколу про результати електронного аукціону, який було направлено відповідачу для затвердження;
- відсутні підстави для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів згідно з частиною дев`ятою статті 14 Закону про приватизацію.
23. 13.12.2022 Західний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою заяву задовольнив, стягнув з міської ради на користь позивача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
24. 30.11.2022 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
25. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги зазначає, що суди неправильно застосували норми пункту першого частини сьомої статті 14 Закону про приватизацію, пункту другого частини восьмої статті 15, пункту 49 Порядку, а висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм відсутній, що є підставою касаційного оскарження судових рішень згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
26. Скаржник стверджує:
- неподання копій сторінок 8,9,12 - 16 паспорта громадянина України разом з заявою має наслідки згідно з частиною дев`ятою статті 14 Закону про приватизацію. Відсутність таких документів не можна вважати технічною помилкою чи опискою;
- відповідно до статті 14 Закону про приватизацію перевірка заяви на участь в електронному аукціоні та електронних копій документів переможця електронного аукціону на предмет відповідності є обов`язковою згідно з вимогами Закону. ЇЇ недодержання може призвести до визнання приватизації недійсною. Щоб затвердити протокол Орган приватизації повинен здійснити відповідну перевірку. Суди не досліджували документи з цього питання. Неможливо зобов`язувати орган приватизації затвердити протокол електронного аукціону, якщо не проводилась така перевірка;
- Законом встановлено 5-денний строк, протягом якого до Органу приватизації має надійти протокол електронного аукціону. Якщо цього не станеться, автоматично оголошується повторний аукціон. Система електронного майданчика автоматично розрахувала дату, до якої мала відбутися процедура прийняття рішення про викуп - до 26.12.2019. Відповідач отримав протокол пізніше за встановлений строк - 02.01.2020. Тому автоматично було оголошено новий аукціон з періодом прийняття пропозицій з 26.12.2019 по 24.01.2020 та датою проведення до 27.01.2020. Суди не дослідили виписку з системи про оголошення нового аукціону;
- відповідно до частини тринадцятої статті 15 Закону про приватизацію повторний аукціон оголошується автоматично, сторони не можуть впливати на цей процес;
- відповідно до змісту пункту другого частини восьмої статті 15 Закону про приватизацію, пункту 49 Порядку відсутній такий етап як затвердження протоколу, процедура не передбачена;
- суди не досліджували визначену законом послідовність дій учасників приватизації, а також строки, встановлені Порядком, для вчинення дій учасниками. Суди не оцінили фактично вчинені сторонами дії під час електронного аукціону з продажу майна. Це призвело до неправильного застосування норм пункту 49 Порядку, пункту 2 частини восьмої статті 15 Закону про приватизацію;
- відповідно до пункту 49 Порядку орган приватизації опубліковує в електронній системі протокол лише після опублікування рішення про викуп, що приймається протягом п`яти робочих днів після надходження від оператора електронного майданчика протоколу про результати електронного аукціону;
- позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки вимога затвердити протокол електронного аукціону не узгоджується з процедурою, визначеною у пункті 2 частини восьмої статті 15 Закону про приватизацію, абзаці четвертому пункту 49 Порядку. Виконати таке рішення неможливо. Не визначено порядок його виконання. Вчинення таких дій Органом приватизації прямо не передбачено законом;
- протокол проведення аукціону не є правочином; підписання переможцем протоколів проведення аукціону не можна ототожнювати із вчиненням правочинів з набуття права власності на майно;
- поняття "аукціон відмінено" і "аукціон не відбувся" є різними за змістом та процедурою. У спірних правовідносинах аукціон не відбувся через ненадходження протоколу про результати електронного аукціону до міської ради протягом встановленого законом строку, що унеможливило опублікування рішення про приватизацію майна шляхом викупу та протоколу в системі;
- повторний аукціон був відмінений у встановлені законом строки до дня його проведення, але це не мало жодного впливу на права позивача, який не подав заяву на участь у ньому;
- суди обмежилася посиланням на рішення у справі №921/220/20 з іншим предметом спору. Суди мали самостійно дослідити обставини додержання процедури аукціону, визначеної пунктом 2 частини восьмої статті 15, частини тринадцятої статті 15 Закону про приватизацію;
- висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати з урахуванням фактичних обставин справи;
- суди не надали оцінки аргументам відповідача щодо добросовісності його дій, а також втручання у його право власності шляхом зобов`язання затвердити протокол про результати електронного аукціону.
27. Також підставою касаційного оскарження скаржник визначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, стверджує, що суди:
- прийняли рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме: оператора електронної торгової системи ТОВ "Державні Закупівлі "Прозоро" та електронний торговий майданчик ТОВ "Національна електронна біржа" (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України). Рішення вплине на їх права та обов`язки, оскільки відповідач має опублікувати в електронній торговій системі продажу "Prozorro" відомості щодо аукціону, що відбувся у 2019 році. Сторони користувалися різними електронними торговими майданчиками. Суд залучив до участі у справі лише ТОВ "Смарттендер", чим здійснив дискримінацію інших учасників електронної торгівельної системи;
- не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, а саме: супровідний лист від ТОВ "Смарттендер" від 27.12.2019 №860; відомості, наявні в протоколі про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2; заява на участь в електронному аукціоні; згода на взяття на себе зобов`язань визначених умовами продажу, платіжні доручення про сплату гарантійного внеску, копію паспорта громадянина України (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України). Суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини п`ятої статті 270 ГПК України.
28. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки:
- обставини ненадання позивачем копій всіх сторінок паспорта не заявлялись в судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідач не приймав рішення про відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону з цієї підстави. Оператор електронного майданчика здійснив допуск позивача до участі в аукціоні з продажу об`єкта приватизації, чим підтвердив проведення перевірки відповідності ідентифікаційної інформації позивача, зокрема, паспортних даних;
- встановлені обставини в справі №921/220/20 не підлягають доказуванню відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України;
- позивач обрав правильний спосіб захисту;
- підстави для залучення до участі у справі ТОВ "Державні Закупівлі "Прозоро" та ТОВ "Національна електронна біржа" відсутні, оскільки суди не приймали рішення про їх права, інтереси та (або) обов`язки, а відповідач не заявляв клопотання про їх залучення до участі у справі;
- відповідач не міг не володіти інформацією щодо заявки позивача та не мав права проводити новий аукціон, оскільки на момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні знав, що зареєструвався лише один учасник, що створює обов`язок відповідача прийняти рішення про приватизацію такого об`єкта шляхом викупу з єдиним учасником, який зареєструвався для участі в аукціоні.
29. 23.12.2022 відповідач також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 13.12.2022 щодо стягнення з Чортківської міської ради на користь Олешка О.М. 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
30. Скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм частини першої статті 124, частини четвертої статті 126, частини п`ятої - сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач своєчасно не подав попередній розрахунок суми судових витрат, які ним понесено і які він очікував понести у зв`язку з розглядом справи, і присудив витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, що не відповідає критерію необхідності, співрозмірності та розумності.
31. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 904/8630/21, від 14.07.2022 у справі № 910/430/21, від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та Великої Палати Верховного Суду у від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, що є підставою касаційного оскарження судового рішення згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
32. 31.01.2022 відповідач подав повторно заяву про зупинення виконання рішення суду, посилаючись на ймовірність накладання штрафу в межах виконавчого провадження та неможливість здійснення повороту виконання рішення. Суд залишив його без розгляду, оскільки таке питання вже розглядалось в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
Позиція інших учасників справи
33. Позивач у відзиві на касаційну скаргу на додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 13.12.2022 заперечує проти її задоволення, просить судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм процесуального права. Позивач зазначає:
- відповідач не заявляв в судах першої та апеляційної інстанцій заперечення щодо копій сторінок паспорта. Не надав такі докази;
- факт перевірки достатності документів, в тому числі копії паспорта, здійснювався оператором електронного майданчика, чиї дії не є предметом оскарження;
- встановлені обставини в справі №921/220/20 не підлягають доказуванню у цій справі;
- позивач обрав правильний спосіб захисту. Невчинення відповідачем дій щодо затвердження протоколу електронних та завантаження його в систему у строк, визначений статтею 68 Закону про приватизацію, з огляду на практику ЄСПЛ є порушенням принципу правової визначеності, передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам;
- суди не приймали рішення про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Державні Закупівлі "Прозоро" і ТОВ "Національна електронна біржа". Відповідач не заявляв клопотання про залучення вказаних осіб;
- ТОВ "Смарттендер" є торговим майданчиком державних тендерів Prozorro та аукціонів. А Т0В "Національна електронна біржа" є оператором, через електронний майданчик якого було заведено інформацію про лот в електронній торговій системі. Відповідач не міг не володіти інформацією щодо поданої позивачем заявки та не мав права проводити новий аукціон, оскільки на момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні знав, що зареєструвався один учасник, що створює обов`язок прийняти рішення про приватизацію такого об`єкту шляхом викупу з тим єдиним учасником, який зареєструвався для участі в аукціоні.
34. Позивач також вказує, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом цього питання відсутні. Розрахунок судових витрат стосувався лише апеляційного розгляду справи і не міг бути поданий до суду першої інстанції, оскільки позивач не знав, що відповідач подаватиме апеляційну скаргу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
35. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).
36. Стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
37. Конституція України (стаття 140) визначає місцеве самоврядування як право територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Такому конституційному змісту інституту місцевого самоврядування властиві принаймні дві найважливіші ознаки. Це - самостійність територіальної громади, органів місцевого самоврядування у вирішенні певного кола питань і те, що предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі про місцеве самоврядування (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2002 року у справі N 6-рп/2002).
38. Даючи характеристику юридичної природи діяльності органів місцевого самоврядування Конституційний Суд України наголосив, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними (абзац третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009).