Постанова суду № 640/17852/19 від 13.04.2023 про стягнення шкоди, провадження у якій відкрито

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року

м. Київ

справа №640/17852/19

адміністративне провадження № К/9901/10741/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мамчича Р.В.,

представників позивача - Кравця Р.Ю., Мартиненко А.В.,

представника ДКС України - Олешка О.,

представника ДСА України - Опанасюк Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 640/17852/19

за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Шостого апеляційного адміністративного суду, Київського апеляційного адміністративного суду про стягнення шкоди, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2019 року (суддя - Донець В.А.), постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року (головуючий суддя - Полотнянко Ю.П., судді: Драчук Т.О. Ватаманюк Р.В.,)

І. СУТЬ СПОРУ

1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі-ВККС, Комісія), Державної судової адміністрації України (далі - ДСА), Шостого апеляційного адміністративного суду, Київського апеляційного адміністративного суду, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив:

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної влади - ВККС, в розмірі 1.861.435,22 грн. шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити виплату цих коштів позивачу;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади - ВККС, в розмірі 1.000.000,00 грн. шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1 .

2. В обґрунтування позовних вимог вказано, що протиправною бездіяльністю ВККС позивачу завдано майнову шкоду в розмірі недоотриманої суддівської винагороди судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання та мав право здійснювати правосуддя з 01 січня 2017 року по 01 вересня 2019 року, також, на думку позивача, така протиправна бездіяльність завдала йому і моральної шкоди.

II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Указом Президента України від 16 листопада 2004 року №1419/2004 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області строком на п`ять років.

4. Постановою Верховної Ради України від 09 вересня 2010 року №2512-VI ОСОБА_1 обрано на посаду судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області безстроково.

5. Постановою Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року №4633-VI позивача обрано на посаду судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

6. Указом Президента України від 23 квітня 2014 року №430/2014 ОСОБА_1 переведено із Севастопольського апеляційного адміністративного суду на роботу на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.

7. Рішенням ВККС від 22 березня 2016 року №17/зп-16 вирішено провести протягом квітня-червня 2016 року первинне кваліфікаційне оцінювання суддів апеляційних суддів, в тому числі ОСОБА_1 .

8. Рішенням ВККС від 28 квітня 2016 року №174/ко-16 визнано суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді; відсторонено суддю від здійснення правосуддя до проходження ним повторного кваліфікаційного оцінювання; направлено суддю до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки; доручено Національній школі суддів України провести перепідготовку судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 до 22 вересня 2016 року з урахуванням спеціалізації, інстанційності суду та результатів первинного кваліфікаційного оцінювання.

9. Позивач оскаржив вказане рішення ВККС в судовому порядку.

10. Постановою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2016 у справі №800/303/16 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано рішення ВККС від 28 квітня 2016 року №174/ко-16 про непідтвердження суддею можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.

11. Рішенням ВККС від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, в тому числі судді ОСОБА_1 .

12. Не погоджуючись із бездіяльністю ВККС, яка, на думку ОСОБА_1, полягала у неприйнятті рішення за наслідками прийняття Вищим адміністративним судом України рішення від 05 вересня 2016 року у справі №800/303/16, позивач звернувся до Верховного Суду із позовом. Також у позові ОСОБА_1 просив зобов`язати ВККС виключити його зі списку суддів, стосовно яких рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.

13. Рішенням Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року в адміністративній справі №800/439/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання бездіяльності ВККС протиправною, зобов`язання вчинити дії, визнання незаконним рішення.

14. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року скасовано рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19 лютого 2018 року, прийнято у справі №800/439/17 нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправною бездіяльність ВККС щодо неприйняття рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 після прийняття постанови Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2016 року у справі №800/303/16.

Зобов`язано ВККС прийняти відповідне рішення за наслідками пройденого первинного кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 .

Визнано незаконним рішення Комісії в частині включення ОСОБА_1 до списку суддів, стосовно яких рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.

Зобов`язано ВККС виключити позивача зі списку суддів, стосовно яких рішенням комісії від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та в частині дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.

15. Рішенням ВККС від 12 грудня 2018 року №310/зп-18 припинено кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді Київського апеляційного адміністративного суду, призначеного рішенням комісії від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17, внесено зміни до рішення комісії 20 жовтня 2017 року №106/зп-17 шляхом виключення судді ОСОБА_1 зі списку суддів, стосовно яких призначено відповідне оцінювання та тестування.

16. 11 березня 2019 року Комісією прийнято рішення №5/ко-19, яким визнано суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 таким, що підтвердив можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді.

17. Рішенням ВККС України від 26 квітня 2019 року №25/пс-19 рекомендовано для переведення на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 .

18. Не погоджуючись із бездіяльність ВККС щодо невнесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про переведення ОСОБА_1 - судді Київського апеляційного адміністративного суду на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду, позивач звернувся до суду.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року закрито провадження у справі №9901/799/18 за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправною бездіяльності ВККС та зобов`язання ВККС внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про переведення на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 .

20. 27 серпня 2019 року наказом Шостого апеляційного адміністративного суду №415-к ОСОБА_1 зараховано до штату Шостого апеляційного адміністративного суду на посаду судді з 28 серпня 2019 року.

21. Позивач, вважаючи, що внаслідок протиправної бездіяльності ВККС, йому була спричинена матеріальна та моральна шкода, звернувся до суду.

III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2019 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.

22.1 Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану ВККС, в розмірі 1.861.435,22 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят одна тисяча чотириста тридцять п`ять гривень двадцять дві копійки), встановивши спосіб виконання - шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державну казначейську службу України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1

22.2 У задоволені позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди - відмовлено.

23. Приймаючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що протиправні рішення та бездіяльність ВККС, встановлені постановою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2016 року у справі №800/303/16, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №800/439/17, ухвалою Верховного Суду в складі колегії Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі №9901/799/18, якими: визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2016 року №174/ко-16 про непідтвердження суддею можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки, - призвели до отримання позивачем суддівської винагороди в меншому розмірі як суддею, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання та суддею, який не здійснював правосуддя, оскільки не був переведений до новоствореного Шостого апеляційного адміністративного суду.

24. Судами попередніх інстанцій зазначено, що дану справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, навіть не зважаючи на те, що предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди, оскільки така шкода була завдана під час проходження позивачем публічної служби, яка розраховується з розміру недоотриманої суддівської винагороди.

25. Також суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що Державна казначейська служба України є належним відповідачем у справі, оскільки шкоду було завдано органом державної влади - Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, тому держава в особі органу має бути відповідачем, а відшкодування такої шкоди має бути забезпечено державою через такі органи як Державна казначейська служба України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

26. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ДКС звернулись із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просили скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

27. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пунктів 1 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

28. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не врахував, викладені у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №818/678/17, від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц.

29. У касаційній скарзі наголошено, що питання про стягнення шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов`язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності протиправними.

30. Представник ДКС вказав, що головним розпорядником коштів за бюджетною програмою КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" є безпосередньо Державна судова адміністрація України, що відповідає за матеріальне і соціальне забезпечення суддів. Оскільки позивачем у справі є діючий суддя на користь якого прийняті судові рішення, то відповідні кошти повинні підлягати виконанню за рахунок вказаної бюджетної програми за черговістю надходжень відповідних судових рішень та в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

31. Представником позивача подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу- без задоволення.

IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

32. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

34. Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

35. Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

36. Статтею 130 Конституції України регламентовано, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

37. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).

38. Статтею 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

39. Відповідно до статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

40. Пунктами 22, 23, 24 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить:

1) з 1 січня 2017 року для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

2) з 1 січня 2018 року для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) з 1 січня 2019 року для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

41. Статтею 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI " Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом:

1) судді апеляційного суду - 1,1;

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

42. Пунктом 8 статті 7 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) визначено, що Бюджетна система України ґрунтується на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

43. Частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

44. Статтею 25 БК України передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

45. Пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України (в редакції на час звернення позивач до суду та прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції) визначено, що відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

46. Відповідно до частин першої, другої статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

................

Перейти до повного тексту