У Х В А Л А
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/9468/20
провадження № 14-22цс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Штелик С. П.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Желепи О. В.,
Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що отримавши витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1, довідався, що власником цієї квартири вказана ОСОБА_4, а підставою для державної реєстрації став наказ Міністерства юстиції України, серія та номер 823/5, виданий 05 березня 2020 року (далі - Наказ), про який йому жодним чином не було та не могло бути відомо. На адвокатські запити представників позивача відповідачем інформація щодо обставин видачі Наказу надана не була.
Наказ винесений з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), "Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року
№ 1128 (далі - Порядок № 1128), внаслідок чого були порушені його права як власника майна, він був позбавлений права на участь у процесі розгляду та прийняття оскарженого рішення реєстратора. Відповідач не повідомив заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду скарги та не направив їм копії скарги разом із доданими до неї документами, не направив копію Наказу. Про наявність будь-яких рішень чи можливих підстав для зміни його права власності йому відомо не було. Жодного відчуження речових прав здійснено також не було.
Просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05 березня 2020 року № 823/5;
- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції від 05 березня 2020 року № 823/5, а саме записів, внесених на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер 44887830, виданого 29 грудня 2018 року державним реєстратором КП "Реєстраційним центром реєстрації нерухомості та бізнесу" - Прошкіним О. В. на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 5056180000) щодо визнання права власності на квартиру за ОСОБА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року скасовано, провадження у справі № 640/19468/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії закрито. Роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції місцевого загального суду і позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року направлено справу № 640/19468/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії для розгляду за встановленою юрисдикцією до Голосіївського районного суду міста Києва.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 липня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 05 березня 2020 року № 823/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Зобов`язано Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції від 05 березня 2020 року № 823/5, а саме: записів, внесених на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер 44887830, виданого 29 грудня 2018 року державним реєстратором КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним О. В. на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 5056180000) щодо визнання права власності на квартиру за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору 1 682 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що доказів повідомлення позивача, державного реєстратора КП "Реєстраційним центром реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна О. В. телефонограмою або засобами електронної пошти про час і місце засідання колегії відповідача матеріали справи не містять. У зв`язку із неповідомленням відповідачем позивача про розгляд скарги, незапрошенням його на розгляд скарги, позивач був позбавлений права отримати копію скарги з доданими до неї документами, був позбавлений можливості подання заперечень та пояснень по суті скарги, можливості звертатися із клопотанням щодо забезпечення можливості ознайомлення із скаргою та доданими до неї документами, не міг подати письмові пояснення по суті скарги.
У висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 06 лютого 2020 року за результатом розгляду скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 від 27 вересня 2019 року (а. с. 66) не зазначено мотивів скасування прийнятого державним реєстратором КП "Реєстраційним центром реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним О. В. рішення. Сам державний реєстратор не був заслуханий та не був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання, що відбулося 06 лютого 2020 року та позбавлений можливості навести мотиви своїх дій та надати відповідні пояснення з приводу здійснення реєстраційних дій.
Відтак матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про винесення оспорюваного наказу № 823/5 від 05 березня 2020 року в порушення вимог Порядку № 1128 та Закону.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Міністерства юстиції України поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то позовні вимоги у цій частині є похідними від задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного наказу № 823/5, а тому підлягають задоволенню.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 липня 2022 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії відмовлено. Стягнено зі ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 523,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з матеріалів справи слідує, що позивачем оскаржується Наказ, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію щодо реєстрації переходу права власності на квартиру від ОСОБА_4 до ОСОБА_1 Ключовим за наслідками скасування наказу про скасування реєстрації квартири за ОСОБА_1 є захист права цивільного - права власності на квартиру, тобто яке зачіпає питання права власності. З огляду на це, незважаючи на підстави позову - порушення процедури розгляду скарги, правовідносини у цьому спорі спрямовані на захист права цивільного, адже наслідком є дії щодо поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який було скасовано на підставі Наказу.
Вказаний спір спрямований на захист права цивільного незалежно від того, чи здійснено відповідачем розгляд скарги третьої особи з дотриманням вимог законодавства/процедури чи ні. Оскарження наказу Міністерства юстиції України безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо нерухомого майна з ОСОБА_4, яка заперечує законність дій державного реєстратора з реєстрації за позивачем права власності цього ж нерухомого майна.
Отже фактично існує спір про право між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо реєстрації права власності на спірну квартиру. Проте, в матеріалах справи відсутні докази набуття права власності на спірне майно позивачем, інший (попередній власник квартири) ОСОБА_4 до участі у справі не залучена, і позивач не доводить, що Міністерство юстиції України порушує його права не як власника майна і не вказує спосіб, у який його право може бути захищено.
Тому суд першої інстанції допустив неповноту встановлення фактичних обставин та неправильне застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, що призвело до неправильного вирішення справи.
09 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що спірний наказ винесений в порушення вимог Порядку № 1128 та Закону, оскільки позивача при розгляді відповідної скарги жодним чином не повідомлялось про її розгляд та не надсилались ніякі документи.
Міністерство юстиції України повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього спостерігача мають свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги. Недотримання порядку розгляду скарги, за наслідками розгляду якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.
Разом з тим, неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це, за загальним правилом, перешкоджає розгляду скарги.
Прийняте рішення про зміну власника квартири за адресою - АДРЕСА_1 у формі Наказу є незаконним, необґрунтованим, упередженим і таким, що не відповідає законодавчим нормам, що і було встановлено судом першої інстанції. Опублікування повідомлення на офіційному сайті Міністерства юстиції України не є достатнім доказом повідомлення позивача та заінтересованих осіб, державного реєстратора, які вказані у скарзі, про час і місце розгляду скарги, адже у них немає обов`язку здійснювати моніторинг сайту Мін`юсту щодо розміщення на ньому такої інформації. Правова позиція з цього приводу викладена у Постанові Верховного Суду у справі № 814/2229/17 від 14 листопада 2018 року.
У пункті 11 Порядку дійсно зазначено обов`язок Міністерства юстиції України повідомляти заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, про час і місце засідання комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: телефонограмою або засобами електронної пошти. Звідси, законодавець не надає право Міністерству юстиції України здійснювати повідомлення лише шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту, а зобов`язує поряд з розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту додатково повідомляти інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, одним із таких способів: телефонограмою або засобами електронної пошти. Доказів повідомлення позивача, державного реєстратора КП "Реєстраційним центром реєстрації нерухомості та бізнесу" телефонограмою або засобами електронної пошти про час і місце засідання колегії матеріали справи не містять.
Пункт 12 Порядку передбачає обов`язок надання копії скарги та доданих до неї документів особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), Мін`юстом чи відповідним територіальним органом. Внаслідок того що позивач не був повідомлений про розгляд скарги, він був позбавлений можливості звертатися із клопотанням щодо забезпечення можливості ознайомлення із матеріалами скарги та доданими до неї документами, не міг подати письмові пояснення по суті скарги.
У висновку Колегії відповідача від 06 лютого 2020 року за результатом розгляду скарги від 27 вересня 2019 року (а. с. 66) не зазначено мотивів скасування прийнятого державним реєстратором КП "Реєстраційним центром реєстрації нерухомості та бізнесу" рішення. Сам державний реєстратор не був заслуханий та не був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання, тому також був позбавлений можливості навести мотиви своїх дій та надати відповідні пояснення з приводу здійснення реєстраційних дій.
Суд апеляційної інстанції безпідставно та необґрунтовано зробив висновки щодо способу захисту прав. Позивач самостійно обирає спосіб захисту, і у цьому випадку саме незаконний правовий акт індивідуальної дії грубо порушив права позивача, через що він і звернувся до суду з цим позовом. У цьому випадку були здійснені грубі порушення процедури розгляду скарги, що негативно вплинуло на майнові права позивача, тому предмет, підстави позову та склад учасників було визначено правильно, що і було підтверджено судом першої інстанції. Проте суд апеляційної інстанції незаконно втрутився у право позивача на вибір способу захисту порушеного права, що потягло за собою ухвалення незаконного судового рішення.
Також 16 листопада 2022 року Конституційний Суд визнав неконституційним припис статті 37 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який надає повноваження Міністерству юстиції позбавляти особу права власності шляхом скасування державної реєстрації на підставі помилок державного реєстратора. Відповідне рішення ухвалив Другий сенат Конституційного Суду у справі за конституційною скаргою ПАТ "Одестеплокомуненерго" (справа № 3-270/2019(6302/19)). Конституційний Суд України визнав, що оспорюваний припис статті 37 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41 Конституції України, отже, є неконституційним. Конституційний Суд України також зазначив, що оспорюваний припис втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення цього рішення та зобов`язав Верховну Раду привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.
Отже, повноваження Міністерства юстиції позбавляти особу права власності шляхом скасування державної реєстрації на підставі помилок державного реєстратора визнано неконституційними.
У березні 2023 року Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. На офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було викладено оголошення про те, що 06 лютого 2020 року об 11 год. 20 хв. відбудеться розгляд по суті скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 від 27 вересня 2019 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2019 року за № 33885-33-19. Тип об`єкта нерухомого майна: квартира. Адреса: АДРЕСА_1 . Суб`єкт оскарження: державний реєстратор КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкін О. В., заінтересована сторона - ОСОБА_1 . Оголошення про засідання комісії міститься на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Наказ Міністерства юстиції України від 05 березня 2020 року № 823/5 також викладений на офіційному сайті Міністерства юстиції України Таким чином, позивач та інші заінтересовані особи були повідомлені належним чином. Міністерство юстиції України вважає, що оголошення на офіційному сайті Міністерства юстиції України є належним способом повідомлення, і це твердження узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 804/2296/17, постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі № 810/328/18, постанові Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 815/5049/17.
До заяви ОСОБА_1 не було додано жодного документу щодо переходу прав власності на спірне нерухоме майно, тому права позивача оспорюваним наказом не порушені. Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем у цій справі, що узгоджується з висновком Верховного Суду в постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 757/34482/19-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні порушив норми процесуального права, застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 826/12480/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 821/669/17, від 19 червня 2019 року у справі № 826/9614/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 814/2229/17).
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 рокувідзив Міністерства юстиції України на касаційну скаргу ОСОБА_1, підписаний ОСОБА_7, повернуто без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 рокусправу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року продовжено Міністерству юстиції Українистрок для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року.