П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 157/1091/22
провадження № 51 - 3787 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвали Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 28 вересня 2022 року та Волинського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 28 вересня 2022 року, залишеною без змін ухвалою Волинського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року, ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки, кримінальне провадження № 12022035530000146 від 29 липня 2022 року в цій частині обвинувачення закрито на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він на початку вересня 2020 року, знаходячись у м. Камінь-Каширському на вул. Магдебурзького права, 42, з метою підроблення медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом, за попередньою змовою та домовленістю з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, надав останній свої персональні анкетні дані, власне фотозображення та грошові кошти в сумі 500 грн.
Невстановлена досудовим розслідуванням особа у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, використовуючи невстановлену досудовим розслідуванням оргтехніку, виготовила документ - медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії МДП № 469661, видану 04 вересня 2020 року Медичним центром ТОВ "ГУД-ДОК" з терміном дійсності до 04 вересня 2021 року, вказавши у ній персональні дані про особу, якій її видано - " ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, с. Нуйно, Камінь-Каширський район", та відомості про проходження медичного огляду останнім, посвідчивши її відбитками печатки ТОВ "ГУД-ДОК", штампів "Медичний центр ТОВ "ГУД-ДОК", "40416956", "Придатний" та "На 1-н рік" з використанням кліше печатки та штампів відповідно, а також підписом голови комісії, що не відповідало дійсності, тобто без проходження ОСОБА_7 04 вересня 2020 року такого огляду в Медичному центрі ТОВ "ГУД-ДОК" щодо придатності до керування транспортними засобами категорій "А1, А, В1, В, С1, С".
ОСОБА_7 04 вересня 2020 року отримав від невстановленої особи зазначену медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом та залишив у себе для можливості подальшого її використання як офіційної, тобто такої, яка надає право на отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно ОСОБА_7 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України та закрив у цій частині кримінальне провадження, оскільки, на його думку, вчинені ОСОБА_7 кримінальні правопорушення утворюють реальну сукупність кримінальних правопорушень, що унеможливлює звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги прокурора та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив скасувати оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник ОСОБА_6 заперечила проти касаційної скарги прокурора та просила залишити оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_7 без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги; перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіряючи дотримання судами нижчих інстанцій вимог КПК України, Верховний Суд у межах доводів касаційних скарг має з`ясувати, чи навели суди нижчих інстанцій належні й достатні мотиви ухвалення судових рішень та чи обґрунтували свої висновки з посиланням на досліджені докази.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України).