Постанова
Іменем України
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 199/291/21
провадження № 61-932св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона з 08 серпня
1998 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказувала, що сторони у справі прожили однією сім`єю майже 22 роки, проте з 26 вересня 2020 року вони не проживають разом, а в суді перебуває справа про розірвання шлюбу між ними. Зазначала, що за час перебування
у зареєстрованому шлюбі подружжя набуло у спільну сумісну власність рухоме та нерухоме майно загальною вартістю 2 943 629,06 грн, яке підлягає поділу між ними. При цьому між сторонами у справі склався певний порядок користування спірним майном, який необхідно враховувати при поділі цього майна.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: поділити спільне сумісне майно подружжя; визнати за нею право власності на автомобіль
Honda CR-V, гараж № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2, 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1, автомобіль Volkswagen Tiguan, самохідне моторне прогулянкове судно Finval 475 Evo, спеціалізований причіп ПР-Д/П човнів;
у рахунок компенсації вартості майна стягнути з ОСОБА_2 на її користь 546 988 грн, що еквівалентно 19 500 дол. США.
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 подружжя набуло у спільну
сумісну власність майно, яке підлягає поділу між ними відповідно до запропонованого ним варіанту, оскільки такий варіант найбільше відповідає інтересам сторін у справі.
На підставі викладеного ОСОБА_2 просив: поділити спільне сумісне майно подружжя; визнати за ним право власності на автомобіль Volkswagen Tiguan, самохідне моторне прогулянкове судно Finval 475 Evo, спеціалізований причіп ПР-Д/П човнів; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Honda CR-V, гараж № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду
міста Дніпропетровська від 20 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено, позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Honda CR-V, гараж № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2
та 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, автомобіль Volkswagen Tiguan, самохідне моторне прогулянкове судно
Finval 475 Evo, спеціалізований причіп ПР-Д/П човнів.
Стягнуто з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки спільного сумісного майна у розмірі 546 988 грн, що еквівалентно 19 500 дол. США за курсом Національного банку України станом на день звернення з позовом до суду.
У задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 2 133,87 грн витрат по сплаті судового збору, 9 000 грн витрат на правову допомогу та
17 554,72 грн витрат на проведення експертного дослідження, а всього - 28 688,59 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірне майно придбане сторонами під час проживання у шлюбі, тому це майно необхідно поділити відповідно до запропонованого ОСОБА_1 варіанту. При цьому суд першої інстанції зазначив, що ним враховано рівність часток подружжя та неподільність кожної окремої речі, а також встановлений порядок користування сторонами спільним майном. Різниця у вартості виділеного кожному із подружжя майна у розмірі 546 988 грн підлягає стягненню
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції взяв до уваги вартість спільного сумісного майна, яка визначена висновками Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції? Українита висновком Київського науково-дослідного інституту ?судових експертиз Міністерства юстиції? України, з тих підстав, що це провідні державні спеціалізовані
експертніустанови, які керуються нормами матеріального права. Звіт ?про оцінку майна, наданий суб`єктом оціночної діяльності - товариством
з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінкамайнових прав", суд першої інстанції вважав формальним, оскільки він здійснений на підставі даних загальнодоступного інтернет-сайту "auto.ria", а визначена у ньому ринкова вартість об`єкта оцінки є незалежним судженням оцінювача.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська
від 20 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля Honda CR-V, 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2, 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1,
1/2 частину автомобіля Volkswagen Tiguan, 1/2 частину самохідного моторного прогулянкового судна Finval 475 Evo, 1/2 частину спеціалізованого причепу ПР-Д/П човнів.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля Honda CR-V, 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2, 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1,
1/2 частину автомобіля Volkswagen Tiguan, 1/2 частину самохідного моторного прогулянкового судна Finval 475 Evo, 1/2 частину спеціалізованого причепу ПР-Д/П човнів.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спільне майно подружжя, за відсутності домовленості між ними, належить до поділу порівну,
з урахуванням обставин справи, що мають істотне значення. За час перебування у зареєстрованому шлюбі сторони у справі придбали автомобілі Honda CR-V та Volkswagen Tiguan, гараж № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_1, самохідне моторне прогулянкове судно Finval 475 Evo, спеціалізований причіп ПР-Д/П човнів, тому вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя.
ОСОБА_2 заперечував проти сплати ОСОБА_1 різниці вартості часток подружжя, визначеної на підставінаданого останньою висновку експерта. Водночас ОСОБА_1 вказувала про те, що не має наміру позбавляти колишнього чоловіка 1/2 частини квартири та не заперечує проти того, що б він там проживав. Сторони у справі (кожен окремо) надали експерті висновки, які містять різну оцінку вартості спірного майна.
У зазначених висновках відсутні відомості щодо попередження експертів про кримінальну відповідальність. ОСОБА_2 заперечував проти експертних висновків, наданих ОСОБА_1 . У свою чергу ОСОБА_1 заперечувала проти експертних висновків, наданих ОСОБА_2 . При цьому учасники судового процесу не подали до суду клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення дійсної вартості спірного майна.
Апеляційний суд за встановлених у справі обставин та відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують дійсну вартість спірного майна, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення первісного та зустрічного позовів і визнання за кожним із подружжя по 1/2 частині спільного сумісного майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня
2021 року і залишити в силі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 липня 2021 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
13 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду
з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 14 грудня 2021 року.
Верховний Суд ухвалою від 15 лютого 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
12 травня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження постанови апеляційного суду позивач посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах: Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі
№ 756/13997/15-ц, від 25 травня 2020 року у справі № 347/955/16,
від 09 червня 2021 року у справі № 466/9248/15-ц, від 09 червня 2021 року
у справі № 760/789/19.
Касаційна скарга мотивована тим, що сторони у справі погодили порядок поділу майна подружжя, крім квартири АДРЕСА_1, тому суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та доводів апеляційної скарги, визнавши
по 1/2 частині спірного майна за кожним з колишнього подружжя.
ОСОБА_2 заперечував лише щодо сплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості частки спірного сумісного майна. Апеляційний суд помилково зазначив підставою для скасування рішення суду першої інстанції неподання сторонами клопотання про призначення експертизи
з метою визначення вартості спірного майна. Суд першої інстанції, дотримуючись рівності часток подружжя та враховуючи неподільність кожної окремої речі, що підлягають розділу між сторонами, а також добровільно встановлений порядок користування сторонами спільним майном, дійшов правильного висновку про задоволення первісних позовних вимог в повному обсязі та часткове задоволення зустрічних позовних вимог.
Позиції інших учасників
ОСОБА_2 надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду. У зв`язку з цим просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Вказував, що він не погоджується з наданими ОСОБА_1 висновками експертів щодо вартості спірного майна, а також заперечує щодо стягнення на користь останньої коштів у порядку компенсації різниці вартості частки
у цьому майні. Вказував, що він погоджується з висновками апеляційного суду (варіантом поділу спірного майна), тому не подавав касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували
у зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 1998 року, який розірвано рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська
від 09 лютого 2021 року у справі № 199/5208/20. Від шлюбу сторони у справі мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали наступне майно:
27 грудня 2001 року чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; 16 липня 2008 року автомобіль Honda CR-V; 27 грудня 2013 року гараж № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2; 16 лютого 2018 року спеціалізований причіп ПР-Д/П човнів; 22 червня 2018 року самохідне моторне прогулянкове судно Finval 475 Evo; 18 жовтня 2018 року автомобіль
Volkswagen Tiguan. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали до суду різні висновки щодо вартості спірного манна.
Суд першої інстанції встановив, що згідно з висновком експертного оціночно-будівельного та транспортно-товарознавчого дослідження
від 21 вересня 2020 року, виконаним Дніпропетровським
науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції?України, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 на час проведення дослідження - 1 018 563 грн; ринкова вартість гаража № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 - 129 901 грн; ринкова вартість автомобіля Volkswagen Tiguan - 937 276,78 грн; ринкова вартість автомобіля Honda CR-V - 285 643,98 грн; ринкова вартість спеціалізованого причепу
ПР-ДЛ човнів - 12 559,92 грн. Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 03 грудня 2020 року, виконаного Київським
науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції?України, вартість прогулянкового судна Finval 475 Evo із зазначеним переліком встановленого додаткового облаштування - 559 684,38 грн.
Апеляційний суд встановив, що у наданих сторонами висновках не вказано про те, що експертів попереджено про кримінальну відповідальність.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),
а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені
в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав